4907
Партія регіонів запропонувала новий варіант закону про мови
У Верховній Раді України зареєстровано законопроект № 9073 "Про засади державної мовної політики", ініційований народними депутатами від Партії регіонів Сергієм Ківаловим і Вадимом Колесніченком.
Законопроект передбачає функціонування, паралельно з державною мовою, регіональних мов або мов меншин, повідомляє РБК-Україна.
Законопроектом збережений конституційний державний статус української мови, однак на території України гарантується вільне використання регіональних мов, до яких належать російська, білоруська, болгарська, вірменська, гагаузька, ідиш, кримськотатарська, молдавська, німецька, новогрецька, польська, ромська, румунська, словацька, угорська, русинська, караїмська і кримчацька.
Дія цього положення поширюється на ті мови, які є рідними для не менше 10% громадян, що населяють певну територію за даними перепису. За рішенням місцевої ради або за результатами збору підписів в окремих випадках, з урахуванням конкретної ситуації такі заходи можуть застосовуватися до мови, регіональна мовна група якої складає менше 10% населення території.
Також, згідно із законопроектом, в межах території, на якій поширена регіональна мова, акти місцевих органів влади схвалюються державною мовою або цією регіональною мовою або мовою меншини і офіційно публікуються обома мовами. Крім того, відповідно до закону, паспорт громадянина України і відомості про його власника, що вносяться до нього, робляться державною мовою і, поруч, на вибір громадянина однією з регіональних мов або мов меншин України. Дія цієї ж статті поширюється і на документи про освіту.
Також законопроект встановлює, що громадянам гарантується право отримання освіти державною мовою і регіональними мовами або мовами меншин (в межах території, на якій поширена регіональна мова). Це стосується як дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних, так і вищих навчальних закладів. Державні та комунальні навчальні заклади у встановленому порядку створюють окремі класи, групи, в яких навчання ведеться іншою мовою, ніж у навчальному закладі в цілому, за наявності достатньої кількості відповідних заяв про мову навчання від батьків учнів або студентів.
На практиці кількість заяв буде визнаватися "достатньою" залежно від норм наповнюваності навчального закладу (залежить від типу населеного пункту), встановлених профільними законами України.
Телерадіомовлення, згідно з законом, може вестися українською мовою або регіональною мовою, обсяг мовлення визначають самі телерадіокомпанії. Мова друкованих засобів масової інформації визначається їх засновниками відповідно до установчих документів. Топоніми створюються державною мовою та дублюються регіональною.
Крім того, кожен громадянин України має право використовувати своє прізвище та ім'я (по батькові) рідною мовою згідно з традиціями цієї мови, а так само право на їх офіційне визнання. Запис прізвища та імені (по батькові) в паспортах та інших офіційних документах здійснюється з попереднім схваленням власника.
Також відповідно до законопроекту, українська мова залишиться виключно єдиною мовою Збройних Сил України та інших військових формувань; засідання Верховної Ради України, її комітетів і комісій ведуться державною мовою (хоча оратор може виступати іншою мовою); проекти законів, інших нормативних актів вносяться на розгляд Верховної Ради України державною мовою; мовою угод і картографічних видань є також українська мова.
За матеріалами: РБК-Україна
Поділитися новиною
Також за темою
TRON проти Solana проти XYZVerse: хто має найбільший потенціал зростання до 2026 року?
Аналітики знизили прогноз зростання ВВП України на 2025−2026 роки
Кількість небанківських фінустанов у серпні зменшилась — огляд НБУ
184 млрд грн економії: як «Дія» заощадила кошти українцям та державі
Гуманітарне розмінування: за рік в Україні очистили 3,4 тисячі гектарів сільгоспземель
У США медстрахування подорожчає рекордно за 15 років
