574
Місія тимчасово нездійсненна
— Казна та Політика
Темпи співпраці України з МВФ сповільнилися. Рішення про видачу останнього на сьогодні траншу прийняли ще в грудні 2010-го. Сезон "весна-літо-2011" пройшов під знаком "Ми ось-ось домовимося!" Але "договори" до результатів не ведуть - приїзд місії знову відкладено.
До нас не їде МВФ
Останнім часом взаємодія нашої держави з МВФ здійснюється за цікавою схемою. Сторони час від часу зустрічаються, розсипаються в компліментах одна одній, обговорюють прогрес у відносинах, сподіваються на краще - але до виділення нової порції грошей діло вперто не доходить. З початку весни 2011 року розмови про "черговий транш" перейшли в категорію позачасових; потенційні "весняні" вливання вже встигли з "літніх" перетворитися на "осінні"; а про виконання колишньої мрії "соціального" віце-прем'єра Сергія Тігіпка - про виділення Україні двох півторамільярдних (якщо рахувати в доларах) траншів відразу, як тільки буде прийнята пенсійна реформа, - заговорюють все рідше.
І все ж, донедавна в Києві були впевнені, що в кінці серпня - на початку вересня місія Фонду все-таки приїде в Україну. "Місію очікуємо незабаром, коли - буде оголошено офіційно", - обіцяла на початку серпня заступник глави АП Ірина Акімова. "Офіційне оголошення" не змусило себе довго чекати. "У період з 29 серпня по 9 вересня Україну відвідає місія МВФ під керівництвом Таноса Арванітіса з метою продовження дискусій про другий перегляд виконання програми в рамках угоди stand by", - йшлося в заяві постійного представника МВФ в Україні Макса Альєра, оприлюдненій 11 серпня. Але ближче до "дня Х" - 25 серпня - стало відомо, що довгоочікуваний візит відбудеться в терміни, що помітно відрізняються від обіцяних. "Влада підтвердила свою прихильність цілям програми stand-by і здійснення додаткових заходів (щодо виконання умов співпраці, - "Подробности"). Наступна місія фонду до Києва в даний час планується на кінець жовтня", - повідомив спеціальний радник директора-розпорядника МВФ Девід Ліптон, який з 1 вересня 2011 року має зайняти пост першого заступника глави МВФ.
Рішенню Фонду передувала поїздка до Вашингтона двох українських міністрів - "енергетичного" Юрія Бойка і фінансового - Федора Ярошенка. "Ми весь час у процесі переговорів, в процесі контактів, бо це наші кредитори, вони мусять знати, як ми ведемо господарство, який у нас бюджет, доходи і видатки... Ми перед ними даємо звіт", - так міністерський візит характеризував глава уряду. Очевидно, однієї тільки "прихильності цілям" для миттєвого успіху переговорів виявилося недостатньо. А як повинні виглядати "додаткові заходи", залишається тільки гадати.
Проте події останніх місяців відкривають досить широкий простір для подібних припущень. Незважаючи на взаємно доброзичливі оцінки, при бажанні керівництво МВФ може поставити Києву в провину не надто уважне ставлення до виконання власних зобов'язань. Як відомо, основними умовами отримання наступного траншу називають стабілізацію бюджету "Нафтогазу України" і впровадження пенсійної реформи. На обох фронтах бліц-криг не задався. Поліпшувати стан справ вітчизняного нафтогазового монополіста шляхом підвищення найближчим часом тарифів (як для населення, так і для підприємств теплокомуненерго) влада, всупереч наполегливим рекомендаціям МВФ, як і раніше, відмовляється. Реорганізація "Нафтогазу" з подальшим виходом акцій одержані кампаній на біржу все ще залишається тільки в планах, а сам монополіст, тим часом, збирається нарощувати обсяги запозичень...
Не краще справа йде і з пенсійною реформою. Народні депутати все-таки встигли прийняти законопроект у другому і поки остаточному читанні до закриття попередньої сесії (чим виручили Сергія Тігіпка, який урочисто обіцяв піти у відставку, якщо це не відбудеться). Але на цьому успіхи з впровадження однієї з найвідоміших ініціатив нинішньої влади закінчилися. "Пенсійний" закон досі не підписаний не тільки президентом, але і головою парламенту. Спікер пояснює зволікання необхідністю внести в статті отриманого нормативного акта деякі технічні поправки. Крім того, існує проект постанови, анулюються результати "пенсійного" голосування, який подали нардепи від опозиції. Вирішити ситуацію, що склалася під час парламентських канікул, було неможливо, а проявляти ініціативу і скликати заради реформи позачергову сесію, як видно, ніхто не захотів.
Вирішити назріле питання обіцяють якомога швидше. "Пенсійна реформа стане законом однозначно. Не прем'єр-міністр приймає закони, але прем'єр-міністр зробить все, щоб пенсійна реформа стала законом", - гарантує Микола Азаров. Але ввести в дію нові пенсійні правила, на думку деяких депутатів від ПР, вдасться тільки до жовтня - того самого місяця, в якому в Україну знову чекатимуть МВФ.
Не дуже-то й хотілося?
Поки складно сказати, чи буде очікування приїзду місії болісним. У всякому разі, на перенесення візиту в Україну відреагували цілком стоїчно. "Гроші нам зараз, ще раз кажу, не потрібні. Якщо вони будуть потрібні, значить, ми поїдемо до Вашингтона, поставимо певні умови, виконаємо умови, який вимагатимуть від нас кредитори, і отримаємо цей транш. Ніяких перешкод для отримання траншу не існує" , - не без оптимізму роз'яснив прем'єр.
Останнім часом глава Кабінету наполегливо дотримується лінії "Ми бідні, але горді й обережні". Його попередня гучна "кредитна" заява, що сколихнула країну, була озвучена ще в середині літа. "Провідні економічні експерти попереджають про можливість падіння світової економіки в нову кризу. Ми не маємо права нехтувати такими серйозними попередженнями... Потрібно гранично обмежити або зовсім відмовитися від зовнішніх запозичень і дуже обережно ставитися до надання держгарантій", - так глава уряду міркував про ризики ще 20 липня. Наступні події показали, що заява прем'єра може постфактум розглядатися як елемент якоїсь моральної підготовки - транш від МВФ найближчим часом Україні і справді не загрожує. Втім, завдання "зовсім відмовитися від зовнішніх запозичень" на порядку денному, схоже, все-таки не стоїть. Того ж дня, коли стало відомо про перенесення дати приїзду місії, 25 серпня, Світовий банк схвалив надання Україні кредиту в розмірі 150 мільйонів доларів - на підтримку експорту. І від подібних "вливань на розвиток" наша держава, найімовірніше, не відмовиться.
"Кредитну" гордість представники правлячого табору демонструють по-різному. В уряді здебільшого дотримуються точки зору "А нам і не терміново". А от серед парламентаріїв від ПР зустрічається і думка "В Україні все добре, це у самого Фонду труднощі!" "Це проблеми Міжнародного валютного фонду: новий керівник, загальносвітові проблеми на фінансових ринках. У даному випадку мова скоріше йде про глобальні проблеми МВФ, ніж про проблеми України", - переконаний нардеп-"регіонал" Олексій Плотніков. Труднощі МВФ заперечувати не можна, але з оцінкою актуальності згаданих приводів (які раніше, очевидно, не заважали МВФ планувати відправку місії) можуть виникнути деякі проблеми: на той момент, коли МВФ обіцяв було приїхати - Крістін Лагард вже очолювала Фонд, а до кінця серпня оновлене керівництво Фонду могло встигнути визначитися щодо України. Та й "американська" лихоманка на світових фінансових ринках, що розігралась на початку серпня (знову-таки до моменту затвердження термінів роботи місії), тим часом встигла стихнути...
Позицію "Від перенесення місії стан справ не змінюється" поділяють не лише представники владного табору, а й деякі експерти. Передбачається, що нові кошти можуть піти прямо в Нацбанк, а валютні запаси регулятора і без них поки виглядають досить стійко. "Одержувачем наступного траншу буде фактично Національний банк, і це буде нашим валютним запасом. Зараз ситуація з державними фінансами дозволяє виконувати внутрішні і зовнішні зобов'язання за рахунок власних ресурсів. Тому гострої необхідності отримати кошти сьогодні немає", - вважає економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Ігор Шемряков.
З іншого боку, нагадують фахівці, якщо Україні все-таки знадобляться додаткові "оборотні" кошти (так, наприклад, в безхмарному майбутньому і гривні, і тому ж "Нафтогазу", який щомісяця викуповує значні обсяги валюти, щоб розплачуватися за газ , впевнені далеко не всі), кредити, вигідніші від лінії МВФ, їй знайти буде непросто...
Нарешті, з третього боку, проблеми взаємодії з МВФ не обмежуються одними тільки грошовими складнощами. Економісти не втомлюються нагадувати: готовність Міжнародного валютного фонду співпрацювати з країною - "лакмус", що визначає ступінь довіри до її уряду. "Нам важливі не стільки гроші, хоч вони б не завадили, якби лежали в наших золотовалютних перервах, як те, що ці кошти, важливі з точки зору сигналу для кредиторів та інвесторів про те, що ситуація в країні під контролем. А якщо ми це зробимо, то це буде означати, що рівень реструктуризації українських боргів, тобто можливість їх виплати пізніше, буде вищою. Інакше, буде складніше в новій світовій ситуації просити у наших кредиторів реструктуризувати борги", - пояснює виконавчий директор фонду Блейзера в Україні Олег Устенко.
Стриманість експертів на тлі "кредитного" оптимізму влади пояснюється все тією ж загрозою нової хвилі кризи, про яку згадував Микола Азаров. А різниця в трактуваннях залежить, мабуть, від уявлення про те, чи зможе Україна впоратися з новою загрозою самостійно. Якщо так - то уряду честь і хвала, а МВФ навряд чи стане нав'язувати непотрібні кредити в ситуації, коли інші країни наполегливо просять про допомогу. Якщо ж ні, і без дешевих позикових коштів нашій країні не обійтися, то доброзичливе ставлення Фонду буде дуже до речі. Але досвід Кабміну Юлії Тимошенко показав, що для гарантій такої доброзичливості одних тільки правильних заяв недостатньо - потрібні, в першу чергу, дії. Але тоді до кінця жовтня Києву все-таки варто було б визначитися і з пенсіями, і з газом.
Ксенія Сокульська
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
