445
Спірний рейтинг
— Фондовий ринок
Невщухаючі суперечки навколо рішення агентства S&P знизити кредитний рейтинг США і потрясіння на світових фондових ринках призвели до того, що з'являється все більше голосів, що виступають за негайне реформування системи рейтингів і рейтингових агентств, які з моменту скандалу з компанією Enron в 2001 році перебувають під постійним вогнем критики.
Так, член палати представників Конгресу США, демократ з Каліфорнії, Максін Уотерс закликала в середу провести слухання на Комітеті палати з фінансових послуг, де обговорити наслідки рішення агентства S&P.
Вона також звернулася до Комітету з цінних паперів і бірж з проханням провести розслідування фактів вибіркового розповсюдження агентством Standard & Poor's інформації про зниження кредитного рейтингу США серед деяких фінансових організацій ще до того, як ця інформація була оприлюднена офіційно, повідомляє агентство Reuters.
М.Уотерс повідомила, що була спантеличена повідомленнями в медіа про зустрічі керівників банків з представниками S&P в четвер і п'ятницю, напередодні зниження рейтингу, а також тим, що протягом п'ятниці був інтенсивний продаж акцій і цінних паперів, тоді як рішення S&P було формально оприлюднено лише у п'ятницю ввечері.
Дії агентства будуть розглядатися і Комітетом по банках у Сенаті Конгресу США.
У повідомленні агентства Reuters йдеться, що рішення S&P викликало бульш негативну реакцію, ніж криза на ринку нерухомості в 2008 році, особливо якщо врахувати, що при розрахунках рейтинговим агентством була допущена помилка, розмір якої оцінюють в $2 трлн.
"Ця помилка безумовно активізувала дебати", вважає професор Джон Хант, який викладає право в одному з університетів Каліфорнії.
Банкрутство корпорації Enron стимулювало усунення бар'єрів, що заважають конкуренції на ринку рейтингових агентств, що дозволило порівняно невеликим компаніям заробляти там, де раніше домінували лише найбільші агентства: S&P, Moody's Corp і Fitch Ratings.
Кредитні агентства критикували за їхні дії і в період фінансової кризи 2007-2009 років, коли вони присвоювали вищі рейтинги цінних паперів, які опинилися набагато більш ризиковими, ніж повідомлялося.
Після цього було прийняття в 2010 році закону Додда-Франка, який вимагав у регуляторів не спиратися на результати оцінки рейтингових агентств при визначенні, наприклад, вимог до капіталу банків, заснованих на ступені ризикованості їхніх активів.
На думку професора Ханта, застосування цього закону на практиці зустрічає опір і йде дуже повільно.
Реформування не торкнулося і ситуації, коли потенційні позичальники платять рейтинговим агентствам за визначення їх кредитної надійності, у чому багато критиків убачають конфлікт інтересів.
Сенатор Ал Франкен, демократ зі штату Міннесота, повідомив агентству Reuters, що він вже зв'язувався по телефону з "високопоставленим чиновником адміністрації" з метою активізувати проведення реформ в світлі критики рішення S&P.
А.Франкен запропонував поправку до закону Додда-Франка з тим, щоб виключити згадану вище ситуацію, що веде до конфлікту інтересів. У чинній редакції закону за це "відповідає" ослаблена і не настільки ефективна норма.
У той же час професор права Колумбійського університету Джон Коффі стверджує, що якщо історія чомусь учить, то можна припускати, що будь-які спроби змін і реформ зустрінуть опір учасників ринку і навіть його регуляторів.
Кроки у реформуванні рейтингових агентств і якнайшвидшого впровадження закону Додда-Франка були викладені в оприлюдненому в травні 517-сторінковому документі, що містить відповідні пропозиції Комітету з цінних паперів і бірж. Велика кількість компаній, законодавців і різних зацікавлених груп познайомилися з документом і висловили свої міркування.
Провідні рейтингові агентства S&P, Moody's і Fitch, зі свого боку, відповіли численними і ґрунтовними коментарями, багато з яких зводилися до вимоги внести зміни або взагалі відкликати низку ключових положень документа.
Рейтингові агентства в той же час продовжують боротися з положеннями закону Додда-Франка, які спрощують можливе залучення до суду агентство, випустивши з уваги важливу інформацію.
Три найбільші компанії цього ринку разом витратили понад $1 млн на лобіювання своїх інтересів у Конгресі, стверджує Reuters. Це призвело до того, що одне з урядових агентств зажадало заборонити лобістську діяльність цих груп, враховуючи їх вплив на уряд, надійність якого вони ж потім і оцінюють.
Більш помірний підхід полягає в тому, що заборона лобіювання порушить права компаній, однак ця діяльність має вестися більш відкрито, ніж це прийнято зараз.
Сергій Рачинський
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
