645
Мінфін побачив попит
— Казна та Політика
Незважаючи на декларовану владою стабільність, ситуація в економіці залишається напруженою і вимагає залучення додаткових коштів. Судячи з поведінки урядових агентів на останньому аукціоні з продажу облігацій внутрішньої держпозики, тренд із залучення коротких грошей повертається.
На вчорашньому аукціоні Міністерство фінансів ще раз продемонструвало ринку, що воно не готове запозичити за поточними ринковими ставками. Уряду вдалося залучити майже 44 млн. грн. "Це дуже мало, для українського ринку сорок мільйонів від розміщення ОВДП - це майже нічого. На ринку завжди можна знайти кілька банків, для яких прибутковість держоблігацій не головне, але вони багато і не купили", - зазначив Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру .
Такий результат лише підтвердив прогнози аналітиків, що чекали в серпні на невеликий попит і скромні підсумки розміщень. Як і те, що учасники ринку дуже далекі від компромісу в питанні отримання справедливого рівня прибутковості від Мінфіну. "Обсяг заявок щодо ринку і загального попиту навіть на цьому аукціоні, де попит був невисоким, - мізерний. Реальний ринковий попит стоїть набагато вище, ніж необхідний урядом рівень", - констатував фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса.
Проте відсутність адекватного попиту на ОВДП і раніше ігнорується Мінфіном, який і далі гне палицю в бік зниження прибутковості за держпаперами. Більше того, новою фішкою чиновників стало залучення в ряди покупців тільки лояльних до уряду учасників ринку з метою констатації попиту на цікавих уряду рівнях прибутковості. "Ті вкрай невеликі заявки, які були задоволені, подавалися на неринковому рівні і, ймовірно, були згенеровані дуже лояльними до уряду покупцями", - зазначив Сергій Фурса.
При цьому загальний обсяг поданих заявок склав 562,0 млн. грн. (220 млн. з тримісячних паперів, 100,0 млн. грн. - з дев'ятимісячних, і 242,0 млн. грн. - з дворічних). "Мінфін задовольнив лише три заявки на загальну суму 44,0 млн. грн. (за номіналом), або 7% попиту за заявками з найнижчими прибутковостями (тримісячні папери - 4,70%, і дворічні - 9%), - повідомила Світлана Рекрут, аналітик ІК Concord Capital. - Попит з неринковими прибутковостями, швидше за все, виходив від державних банків або структур, близьких до Міністерства фінансів, тому що, з огляду на поточні прибутковості вторинного житла, ринкові гравці навряд чи погодилися б на прибутковості, запропоновані Мінфіном".
Більш того, за словами пані Рекрут, ставка 4,70% з тримісячних паперів істотно нижча за 6,8%, які пропонує Національний банк за депозитними сертифікатами з аналогічною дюрацією, і ще менш приваблива у порівнянні з прибутковостями вторинки.
На думку аналітиків, таке нововведення чиновників пояснюється зміною ситуації на ринку. Так, якщо протягом березня-червня зниження прибутковості забезпечувалося високим рівнем ліквідності банківської системи та наявністю в Мінфіну достатніх ресурсів на тлі зростання як на дріжджах цін виробників, то тепер їхні темпи впали на хвилі загальносвітової стабілізації. "Безумовно, в такому випадку намічається тренд як мінімум до стабілізації надходжень до бюджету, що вимагає пошуку джерел додаткового фінансування", - говорить керівник аналітичного департаменту ІГ ТАСК Андрій Шевчишин. Як він вважає, поки ситуацію можна охарактеризувати як бинтування місць можливих поранень, що на тлі ризиків загальносвітового спаду вимагає пильного моніторингу.
Не відкидаючи повністю варіант нарощування Мінфіном прибутковості вже восени, експерти більше схиляються до іншого варіанту розвитку подій. На їхню думку, велика ймовірність, що восени уряд використовує механізм держоблігацій для здійснення прихованої емісії гривні, коли куплені ОВДП банками будуть миттєво рефінансовані НБУ. "Це найбільш ефективний і простий спосіб покрити дефіцит держбюджету, і він часто використовувався в минулому", - пояснює резони такого кроку Олександр Охрименко.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
