1501
Місця для пенсіонерів
— Казна та Політика
Намагаючись пом'якшити протести проти пенсійної реформи, віце-прем'єр - міністр соціальної політики Сергій Тігіпко не скупиться на обіцянки. Пенсіонерам він обіцяє підвищення пенсій, працівникам - схвалення ліберального трудового законодавства, а роботодавцям - зменшення фіскального навантаження. Але в це поки не віриться.
Виходячи хоча б з уже розроблених відповідних змін. Запропонований проект Трудового кодексу абсолютно не влаштовує виробничі колективи. У пакеті законопроектів про легалізацію зарплат відсутня норма про зниження навантаження на фонд оплати праці. І навіть пропонуючи законопроект про спрощену систему, уряд відмовився знизити єдиний соцподатком хоча б для найдрібніших підприємців. Але як без вирішення цих проблем скоротити дефіцит бюджету Пенсійного фонду? Адже передбачені пенсійним законопроектом заходи, такі як підвищення пенсійного віку, скасування пільг та інше, за підрахунками уряду, наступного року збільшать доходи ПФ лише на 2,5 млрд грн за дефіциту в 2011-му близько 18 млрд грн. Водночас частина з додаткових надходжень доведеться використовувати на обіцяне підвищення пенсій (адже наступного року вибори).
Враховуючи досвід минулих років, залишається лише очікувати на подальше закручування гайок. ДПАУ, яка, отримавши додаткові повноваження завдяки Податкового кодексу, вже розгорнула війну проти тіньових зарплат. Додалося можливостей і у Пенсійного фонду після набуття чинності закону про єдиний соціальний внесок. Одночасно уряд правдами і неправдами намагається зменшити витрати ПФ. У Кабміні запевняють, що бюджет фонду на 2011 рік є збалансованим. А заступник міністра соціальної політики Василь Надрага нещодавно повідомив, що "незалежно від того, яка фінансова ситуація в Пенсійному фонді, пенсії виплачувалися, виплачуються і завжди будуть виплачуватися вчасно". Але "своєчасно" не означає "всім" і "в повному обсязі". Вже кілька років триває незаконна практика відмов ПФ у виплатах пільгових пенсій, надбавок і т. д. під формальними приводами. В результаті у держави накопичилися багатомільярдні борги.
Судовий параліч
Масово відмовляти громадянам у призначенні пільгових пенсій, надбавок та доплат ПФ почав ще пару років тому. Через дефіцит коштів у бюджеті в кризові роки фонд просто ігнорував закони. Оскарження відмов у вищих інстанціях нічого не давали, так само як і не дають сьогодні. Єдина надія залишалася на суди, куди і кинулися масово діти війни, чорнобильці, шахтарі, військові та інші обділені. Але влада стояла на своєму завдяки двом чинникам. По-перше, вік і матеріальний стан багатьох пенсіонерів не дозволяли їм протистояти державній машині. Це автоматично виключає значну кількість претендентів на пільгові пенсії. По-друге, навіть якщо громадяни зверталися до судів, процес винесення остаточного рішення міг тривати роками, оскільки суди були переповнені згаданими справами. Це давало державі солідну відстрочку у виплатах до "коли-небудь" і "з'їдання" частини таких виплат інфляцією. А багато пенсіонерів просто не доживали до рішення суду.
У 2010 році нова влада нібито вирішила проблему завантаженості судів соціальними спорами. 18 лютого були схвалені законодавчі зміни, згідно з якими такі справи передавалися з адміністративних судів до судів загальної юрисдикції. Це повинно було прискорити процес схвалення рішень. Однак процедура оскарження відмов ПФ ускладнювалася. А головним результатом нововведення стало те, що розгляд подібних справ було відкладено як мінімум на півроку - поки вони передавалися з одних судів у інші.
Здавалося б, всі соціальні справи були передані до судів загальної юрисдикції, але тут почався зворотний процес. 9 вересня 2010 р. КСУ визнав норму про передачу справ неконституційною. А трохи раніше, 7 липня, схвалена так звана судова реформа. Вона визначила, що адмінсуди можуть розглядати соціальні справи лише з 1 січня 2011-го. У результаті протягом чотирьох місяців у країні взагалі не існувало судів, які мали право розглядати відмови ПФ. І лише з нового року пенсійні справи, що перебувають в цивільному провадженні, потроху почали мігрувати в адміністративну юрисдикцію.
Відзначимо, що тільки в Київський апеляційний адміністративний суд з судів загальної юрисдикції після 1 січня 2011 року мало бути передано 90 тис. справ, а до Вищого адміністративного суду - 20 тис. При цьому процес передачі заплутаний, справи реєструються хаотично, а деякі навіть губляться. На розгляд сотень тисяч справ, що скупчилися ще до нового року, піде кілька років. Адже скарги з соціальних спорах у суди не припиняють надходити і сьогодні. Тим часом держава знову отримала солідну відстрочку у виплаті десятків, а то і сотень мільярдів гривень.
Закон один, а кожному своє
Втім, навіть нові законні рішення українських судів про виплату пенсій далеко не завжди виконуються. У ПФ кажуть, мовляв, на це в бюджеті коштів немає. Така ситуація призвела до масових звернень українців до Європейського суду з прав людини. "Україна дійсно заборгувала громадянам, які згідно з вітчизняним законодавством мають право на соціальні пільги, - зізналася Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Валерія Лутковська. - Ми маємо величезну кількість соціальних законів, які гарантують соціальні пільги, які ніколи не фінансувалися з державного бюджету в повному обсязі або не фінансувалися взагалі". За її словами, заборгованість із соціальних виплат нині становить близько 130 млрд грн.
Сьогодні Україна - одна з лідерів серед держав, проти яких подано найбільшу кількість скарг до Євросуду. Це призвело до того, що 15 жовтня 2009 року суд ухвалив рішення у справі "Ю. Іванов проти України", яким зобов'язав нашу країну усунути проблеми з затягуванням судових процесів та виконанням судових рішень. Документ набув чинності 15 січня 2010 року, а виконаний він повинен був бути протягом року. Але в січні нинішнього року Мін'юст попросив у європейців відстрочки і поки її отримав. Але для цього Україна зобов'язалася схвалити поданий Мін-Юстом у ВР 14 січня 2011 р. законопроект "Про гарантії держави щодо виконання рішень суду". Він передбачає зокрема скасування низки соціальних пільг і надбавок.
Природно, що законопроект одразу ж викликав протести громадськості, і про документ поки ніби як забули. Але 14 червня парламент тихо схвалив Закон "Про внесення змін до закону України "Про державний бюджет на 2011 рік". А в нього була закладена норма, яка передбачає, що надбавки до пенсій чорнобильців, дітей війни, колишніх військовослужбовців нараховуються в розмірах, встановлених Кабміном, "виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік". Тобто очевидно, що ніхто нікому жодних надбавок платити тепер не буде.
Звичайно, така норма суперечить ст. 22 Конституції України, за якою при схваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу чинних прав і свобод. Це не раз підтверджував і Конституційний Суд, визнаючи норми бюджетних законів, які скасовували ті чи інші пільги, неконституційними. Очевидно, що в даному випадку в КСУ також надійде відповідне звернення. Але скільки суд буде зволікати з його розглядом і яким буде рішення, поки можна лише гадати. До речі, варто згадати, що при схваленні у першому читанні пенсійної реформи із законопроекту було вилучено положення про обмеження максимальних пенсій (в схваленому в цілому законі ця норма збережена - ред.). Його противники посилалися саме на те, що воно суперечить ст. 22 Конституції. Тобто народні обранці, які підтримали обидва законопроекти, вкотре визнали, що Конституція захищає можновладців, але ніяк не гарантує права простих громадян.
Зібрати будь-що
Зменшуючи будь-якими способами соціальні витрати, уряд такими ж способами намагається збільшити доходи ПФ. Не чекаючи на схвалення законів про легалізацію зарплат, податкова вже оголосила війну тіньовим доходам. Фіскали проводять "профілактичні бесіди" з директорами підприємств, пропонуючи підвищити працівникам зарплату. За словами заступника голови ДПС Олександра Клименка, 33 тис. підприємств, в першу чергу ті, хто платив мінімалку або навіть менше за визначений законом рівень, підняли офіційний розмір зарплати. Більше того, податкова направила в прокуратуру 12 тис. матеріалів щодо підприємств з підозріло низьким рівнем зарплат. З початку року українським підприємствам, які наймали працівників без офіційного підписання трудових договорів, нараховано майже 164 млн грн штрафних санкцій та податку на доходи фізичних осіб.
Очевидно, "бесіди" податківців позначилися і на бюджеті Пенсійного фонду. За словами голови правління ПФ Бориса Зайчука, за п'ять місяців 2011 року план надходжень до фонду виконано на 102,9%. Досягти такого результату вдалося в першу чергу за рахунок збільшення фонду заробітної плати до 116,4%, внаслідок чого страхові внески виросли на 7,3 млрд грн. Відзначимо, що, за даними Держкомстату, за перші п'ять місяців 2011 року середня зарплата по Україні збільшилася з 2297 грн до 2573 грн (12%). Крім того, скасування мораторію на сплату внесків до ПФ для вугільної галузі принесло фонду 734,5 млн грн. Ще одне важливе джерело зростання надходжень - спрощенці. "Надходження від цієї категорії страхувальників зросли в 3,5 рази", - повідомив Борис Зайчук.
Втім, навряд чи такого результату вдалося б досягти без "творчого" підходу до норм профільного законодавства самими пенсійникам. Так, ст. 25 Закону "Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначила "заходи впливу та стягнення", які застосовують співробітники ПФ. Зокрема, територіальним органам фонду наказано складати вимоги про виплату недоїмок, пені та штрафів. При цьому така вимога без рішення суду вже є виконавчим документом. Вона може бути передана у виконавчу службу, яка просто спише зазначену суму з рахунку підприємства-боржника.
Правда, закон говорить, що вимога спочатку має бути надіслана боржникові, і лише за відсутності реакції з його боку ПФ може йти в ГІС. Але послати "боржникові" вимогу чиновники іноді "забувають". Як сталося і з компанією TC REM Navigator. "Я не отримував абсолютно жодних документів, повідомлень і т. п., поки з мого рахунку не були списані кошти, - говорить керівник компанії Олег Сікорський. - Чиновник, стомлений турботою про пенсіонерів, може зовсім ненавмисно написати у вашій "вимозі" кілька зайвих нулів.
Звичайно, це прикре непорозуміння не сталося б, якби ви самі внесли чіткість. Але в силу неймовірної збігу обставин нікому було відправити документи про наявність у вас недоїмки". При цьому за таке "непорозуміння" ніхто з чиновників відповідальності не несе. Звичайно, підприємство має право post factum оскаржити рішення ПФ в суді. Але гроші вже виплачені пенсіонерам, а судова тяганина триватиме роками. І навіть якщо рішення буде на користь підприємства, одержати назад гроші воно навряд чи зможе. "Не існує законодавчого механізму повернення грошей з Пенсійного фонду. Тобто якщо суд винесе рішення про повернення грошей, їх ніхто не поверне", - говорить Олег Сікорський.
Партнер АО "АФ "АКТІО" Вікторія Тісногуз радить максимально акуратно підходити до оптимізації бізнесу, щоб не гнівити зайвий раз чиновників. "Вихід із ситуації - це правильна реструктуризація свого бізнесу і мінімізація податкових витрат, щоб просто не встрявати в конфлікт з органами державної служби, - відзначає вона. - У разі виникнення подібної ситуації протистояти їм досить складно, тому що судова система як гілка державної влади завжди більш схильна до своїх колег з державного апарату".
Вілен Веремко
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
