6822
Акімова погнала "другу хвилю"
— Казна та Політика
Янукович перенаправив тривожного листа Акімової Азарову та голові НБУ з резолюцією: "Прошу невідкладно вжити відповідних заходів. Доповісти особисто"... Чи не помиляються Арбузов з Акімовою?
Арбузов змовився з Акімовою?
Першим забив на сполох ще в середині квітня з приводу погіршення ситуації в економіці Україні, а також можливості її посилення у зв'язку з очікуваною другою хвилею світової кризи, глава НБУ Сергій Арбузов.
Він тоді, нагадаємо, відправив листа прем'єр-міністрові Миколі Азарову, в якому висловив побоювання відносно швидкого зростання інфляції в країні і поклав на уряд провину за зрив співпраці з МВФ, що призвело до зниження довіри інвесторів до України. Також Арбузов дорікнув особисто Азарову, зазначивши, що "ці негативні тенденції, окрім іншого, зумовлені публічними заявами керівництва уряду...". Тут малися на увазі висловлювання прем'єр-міністра про те, що Україна може обійтися без кредитів МВФ, та інші подібні його заяви.
А, як стало відомо днями, 6 червня тривожного листа на цю ж тему підготувала перший заступник глави адміністрації президента Ірина Акімова. Вона адресувала його Віктору Януковичу і повідомила в ньому про нові ризики, які виникли перед Україною після роботи в країні в лютому поточного року місії МВФ.
На думку Акімової, ризик закриття ринків запозичень посилився зараз у зв'язку з недовірою фінансових ринків до результативності чинних антикризових програм в Греції, Португалії та Ірландії. "Розвиток цих світових тенденцій і припинення співпраці з МВФ може спровокувати в Україні розвиток ситуації подібно до сценарію другої половини 2008 року", - підкреслила вона. І попросила у зв'язку з цим президента, щоб той провів розмову з Азаровим і Арбузовим з метою вжиття ними заходів "для запрошення та забезпечення роботи місії МВФ в Києві в першій половині червня поточного року та виконання необхідних для цього умов".
Президент того ж дня перенаправив даний лист Акімової голові уряду і голові НБУ з резолюцією: "Прошу невідкладно вжити відповідних заходів. Доповісти особисто".
Таким чином, вже й Арбузов, і Акімова передчувають щось недобре для країни в найближчій перспективі. А способом мінімізації ймовірного майбутнього негативу для української економіки від, в тому числі, другої хвилі світової кризи вони бачать неодмінне відновлення співпраці з МВФ, припинене в березні цього року внаслідок невиконання українською стороною обумовлених у Меморандумі зобов'язань. Зокрема, до березня не була проведена пенсійна реформа, хоча уряд обіцяв це зробити. Крім того, в рамках виконання програми співпраці з МВФ, Україна зобов'язалася в 2011 році підвищити тарифи на газ для населення ще на 30%, але це теж не виконано досі. Причому, уряд пообіцяв не підвищувати ціну на газ для населення до кінця року.
Однак місія МВФ в першій половині червня в Україну так і не приїхала, на необхідності чого наполягала Акімова в листі президенту. Крім того, прем'єр-міністр, на якого "давили" у своїх листах Арбузов і Акімова, схоже, не передбачає якихось великих загроз для вітчизняної економіки в осяжній перспективі. Такий висновок напрошується з його заяв.
Наприклад, того ж дня, коли в ЗМІ з'явився лист до нього Арбузова, в якому серед іншого містився і натяк на ризик девальвації, Азаров заявив, що курс гривні буде стабільним. "Зараз гривня стабільна як ніколи, і буде стабільною", - пообіцяв він.
А за день до того, як став відомим зміст листа Акімової, прем'єр-міністр заявив, що фінансової кризи в Україні не буде. "Ви мене багато років знаєте. Я коли-небудь розкидався такими словами? Ні. Значить, можете бути впевнені, що жодних фінансових криз у нас не буде", - запевнив він.
Загроза другої хвилі
Так, може бути, досвідчений Азаров все ж правий? Жодних криз не передбачається, а Арбузов з Акімової лише марно наганяють страхи?
На жаль, думка глави уряду не здається переконливою. Азаров або бравує, або він дійсно погано знає нинішню обстановку в світі і не бачить загроз, що насуваються. Побоювання ж голови НБУ і першого заступника голови адміністрації президента, навпаки, видаються виправданими, і такої ж точки зору дотримуються багато відомих зарубіжних аналітиків.
Наприклад, авторитетний експерт, професор Університету Нью-Йорка Нуріель Рубіні, що передбачив точно свого часу останню глобальну фінансову кризу, впевнений, що друга хвиля світової кризи неминуча. Він назвав чотири основних причини, синергія яких складається в "ідеальний шторм" для світової економіки: фінансові труднощі в Сполучених Штатах; фінансова криза в єврозоні; уповільнення темпів зростання китайської економіки; спад японської економіки, зумовлений природними катаклізмами.
Рубіні прогнозує, що вже в другому півріччі 2011 року світову економіку почне затягувати у вир нової глобальної кризи. Згортання стимулюючих програм у США та Європі, падіння попиту, проблема перевиробництва неминуче призведуть до стагнації, а потім - нової кризи, яка вибухне найпізніше в середині 2013 року.
А зовсім недавно вже й МВФ попередив про очевидні виклики для світової економіки. Як розповів минулого тижня директор департаменту досліджень МВФ Олів'є Бланшар, ризики пов'язані, зокрема, зі збереженням загрози дефолту в ряді європейських країн, можливим перегрівом економік, що розвиваються, а також прогнозами слабкого економічного зростання в Сполучених Штатах.
Більше того, сильна нервозність на світових ринках присутня протягом вже, мінімум, двох останніх місяців. Причому, панічні настрої вкотре проявилися минулої п'ятниці. Так, за підсумками торгів 17 червня в Нью-Йорку різко подешевшала нафта: на 1,94 долара за барель або 2,04%. А за період з початку травня ціна на нафту впала більш ніж на 17%. На думку експертів, це, перш за все, пояснюється занепокоєнням інвесторів з приводу фінансової кризи цілого ряду європейських країн, яке незабаром може позначитися на істотному зниженні попиту на нафту.
На світових ринках чорних металів останніми місяцями також спостерігається зміна настроїв. Якщо з початку нинішнього року по квітень середня ціна на сталь зросла на 24%, то потім цей тренд зупинився, і навіть намітився його розворот.
Чим може закінчитися зростання виробництва в Україні
Остання обставина дуже важлива для української економіки, оскільки експорт металів є головною позицією вітчизняного експорту. До речі, саме завдяки вдалій кон'юнктурі на світових ринках для металургійної, та ще хімічної галузей, українська промисловість і економіка в цілому демонструють з початку року зростання. Зокрема, величина експорту в доларовому вираженні збільшилася в першому кварталі 2011 року порівняно з аналогічним періодом минулого року: з недорогоцінних металів - на 50,5%; з продукції хімічної промисловості - на 78,8%.
Тож якщо найближчим часом світові ціни на сталь кинуться вниз внаслідок настання другої хвилі глобальної кризи, то це неминуче призведе до чергового економічного обвалу в Україні. Як це відбувалося в другій половині 2008 року - тут Акімова абсолютно права.
Білоруський сценарій
Однак великі проблеми в українській економіці можуть початися і без другої хвилі світової кризи - як це відбувається зараз в Білорусі. Справа в тому, що жодних позитивних тенденцій, не пов'язаних зі сприятливою світовою кон'юнктурою, у вітчизняній економіці не спостерігається. Виною чому, в першу чергу, відсутність реальної боротьби з корупцією, внаслідок чого інвестиційний клімат в Україні в останні півтора року не тільки не поліпшується, а лише погіршується.
Наприклад, минулого тижня про це прямо заявив Януковичу і Азарову віце-президент Світового банку Філіп Ле Уору, який приїжджав до Києва. "Цей візит відбувається в умовах серйозної стурбованості несприятливим кліматом бізнесу і стабільно високим рівнем корупції в Україні", - цитувалися, зокрема, його оцінки в повідомленні прес-служби СБ.
У частині ж державних запозичень ситуація виглядає просто жалюгідно. З березня 2010 року, коли уряд очолив Азаров, по травень 2011 року державний і гарантований державою борг виріс, за даними Мінфіну, на 18,4 млрд. дол і досяг 58,2 млрд. дол. А в червні Україна розмістила суверенні євробонди ще на 1,25 млрд. дол.
Останнім же час український уряд таки "одумався" і почав докладати відчайдушних зусиль для поновлення співпраці з МВФ. Для чого минулого четверга Верховну Раду переконали схвалити в першому читанні непопулярний пенсійний закон, а потім відразу ж до Вашингтона вилетіла делегація у складі міністрів Ярошенка і Бойка, а також Акімової. Там вони повідали керівництву МВФ про зрушення з пенсійною реформою і звернулися з проханням відкласти розгляд рішення про підвищення тарифів на газ для населення до 2013 року.
Як розповів у суботу про підсумки даних консультацій з МВФ глава вітчизняного Мінфіну, "ми знайшли розуміння і підтримку з боку МВФ, і головне, зафіксували, що наша програма діє".
Але слова в.о. голови МВФ Джона Ліпскі прозвучали не так оптимістично. Він, зокрема, повідомив, що при зустрічі "була підкреслена важливість проведення рішучої політики і державних реформ в Україні". Про те ж, що МВФ погодився на відстрочку підвищення цін на газ для українців, нічого сказано не було. Крім того, не названа була і можлива дата виділення 3 і 4 траншей кредиту.
Втім, навіть якщо українській стороні вдасться домовитися з МВФ про продовження співпраці, то у випадку настання другої хвилі світової кризи навіть це навряд чи врятує Україну від економічної кризи. Варто в даному аспекті згадати, що на кінець серпня 2008 року золотовалютні резерви НБУ перевищували 38 млрд. дол і що вже в листопаді Україна отримала великий транш кредиту від МВФ (4,5 млрд.), але все це не допомогло Нацбанку утримати гривню від більш ніж двократної девальвації в грудні. Зараз же валютних резервів менше ніж тоді (на кінець травня - 37 867,5 млн. дол), а за минулий місяць вони скоротилися майже на 0,5 млрд. - ще без приходу другої хвилі глобальної кризи.
Олександр Безкоровайний
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
