714
Влада замкнула суддів у системі
— Казна та Політика
Вчора відбулося перше в 2011 р. засідання ВРЮ, в центрі уваги якого було призначення більше двох десятків суддів на посади голів судів та їх заступників. Це ті посади, впливовість яких неначебто була зведена нанівець в новому законі про судоустрій та статус суддів, що назване нині судовою реформою. Принаймні, впливові провладні юристи підносили це як одне з досягнень своєї реформи. Але насправді ми можемо не тільки спостерігати надзвичайний розпал пристрастей у боротьбі за повноваження з призначення керівників судів, але і поточну пильну увагу до цього процесу з боку впливових осіб. Їх увага, здається, занадто пильна, щоб виносити дискусії щодо кандидатів на керівні посади на суд громадськості. Українським громадянам, вочевидь, демонструють не найякіснішу картинку демократичності та прозорості відповідної процедури, внаслідок чого сьогодні виконувати адміністративні функції в судах приходять винятково висококласні професіонали з гідними поваги моральними і особистісними якостями.
Але насправді самі ж провладні юристи псують і без того з труднощами підтримувану ілюзію демократії. Це можна спостерігати на прикладі Артура Ємельянова - нового голови Госпсуду Києва, одного з найбільш значущих госпсудів країни. Вчора при розгляді питання Ємельянова прозвучала лише одна фраза: екс-голова Донецького апеляційного госпсуду (АГС) і нинішній глава Вищого госпсуду (ВГСУ) Віктор Татьков сказав, що цей кандидат - професіонал.
Адже саме в ті часи, коли Татьков головував у Донецькому АГС, Артур Ємельянов був заступником глави нижчого суду Донецької області. Після приходу Віктора Татькова в крісло глави ВГСУ, Ємельянов перемістився на посаду голови свого ж суду. Його попередник Ігор Темкіжев, до речі, був переведений до Дніпропетровського АГС і відразу став там головою. Але буквально через кілька тижнів у кар'єрі Артура Ємельянова трапився запаморочливий стрибок - він став головою Господарського суду Києва. При цьому члени Ради суддів господарських судів дали йому рекомендації на підставі того, що вони все про нього і так знають. Ну а члени ВРЮ задовольнилися характеристикою Віктора Татькова. Примітно, що Ємельянова зовсім забули запитати, чи володіє він ситуацією в новому для себе суді, чи розуміє він його організаційні, матеріально-технічні, кадрові, фінансові та інші проблеми, чи є у нього план з вирішення всіх цих проблем і т.д. Цікаво, думку суддів Госпсуду Києва взагалі хтось питав? Ну тільки не номінально, а реально?
Все це, швидше за все, свідчить про реалізацію вигідної для вузького кола людей розстановки кадрів. А от у чому саме полягає ця вигода - нехай краще розкажуть самі люди зі згаданого вузького кола, який "і" неодноразово намагалися окреслити. Особливо якщо ця вигода примушує спішно переводити на впливовий Госпсуд Києва перевірених професіоналів з Донецька.
Все це - лише один з довгого переліку прикладів, які демонструють, що влада таки створила оптимальну для себе конфігурацію судової системи. І ця система, розклад сил в якій законсервований як мінімум на найближчі кілька років, впевнено рухається новими рейками і ні на кого особливо не звертає уваги. Крім її безпосередніх творців, зрозуміло.
Як тут не згадати одну з розмов, яка випадково трапилася автору цієї статті з однією людиною, чиє ім'я сьогодні відоме в судовій системі. У підсумку співрозмовник сказав: "Ну чого ви так вчепилися в те, що ми робимо, і наполегливо все це критикуєте? Ми ж не робимо нічого такого, проти чого б опиралося українське суспільство. Українських громадян влаштовує те, що відбувається сьогодні в судах, а також те, як вони працюють. Якби суспільство заявило категоричний протест тим чи іншим діям влади, хіба хтось у владі став би робити ці дії? Ну а якщо товариство погоджується, то в чому тоді, власне, наша провина полягає, і чим в такому випадку негожі наші реформи?".
Виходить так, що відповіді на всі ці питання можуть дати тільки самі українські громадяни. Але з цим вони не поспішають і тому мають саме ту судову систему і той державний устрій, проти яких не заперечують.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
