Влада затягує судам пояси


Влада затягує судам пояси

Нинішня влада не має наміру давати судам майже 70 млн. грн., необхідних вже в поточному році для реалізації положень річної судової реформи. Це ще раз підтверджує, що проблемою фінансового забезпечення реформи її автори практично не обтяжувались - вона була необхідна тільки для встановлення політичного впливу в судах.

До кінця року судовій системі необхідно додаткове фінансування в розмірі 250 млн. грн., з яких близько 70 млн. грн. мають бути спрямовані на реалізацію положень судової реформи, протиснутої впливовими юристами Партії регіонів у липні ц.р. При цьому в 2011 р. перед судами першої та другої інстанції замаячила реальна загроза меншого фінансування, ніж у 2010 р. Всі ці дані були озвучені на п'ятничному засіданні Ради суддів України (РСУ) - першому повноцінному засіданні цього органу в оновленому складі та з новими повноваженнями.

Зокрема, голова Державної судової адміністрації (ДСА) Руслан Кирилюк повідомив про лист Мінфіну від 12 жовтня ц.р., в якому йдеться про відсутність джерел покриття збільшених витрат на судову систему в рамках держбюджету-2010. Щоправда, за словами Кирилюка, 20 жовтня Кабмін своєю постановою все-таки виділив ДСА 6,3 млн. грн. із коштів Стабфонду. Але оприлюднені на засіданні РСУ дані змушують зробити висновок, що згадана сума - лише крапля в морі, яка не дозволяє суттєво вплинути на ситуацію.

Адже на фінансування переформатованих органів суддівського самоврядування в поточному році бракує 540 тис. грн. При цьому 9,7 млн. грн. необхідні на ліквідацію військових судів, перш за все - на вихід у відставку суддів з цих судів. З початку наступного року судам першої та другої інстанції знадобляться бухгалтери, оскільки кожен суд з 1 січня 2011 р. буде сам розпоряджатися виділеними йому коштами. Для цих цілей необхідно 27,4 млн. грн. Судова реформа спровокувала вихід у відставку набагато більшої кількості суддів, ніж було заплановано в держбюджеті-2010. Як наслідок, фінансовий супровід цього процесу вже потребує додаткових 29 млн. грн. (Лише 7 жовтня ц.р. парламент задовольнив 114 заяв суддів про відставку), і ця сума до Нового року, найімовірніше, ще буде зростати.

На це все накладаються і поточні фінансові проблеми судів. По-перше, непогашена кредиторська заборгованість ДСА за 2008-2009 рр. становить 32,4 млн. грн. По-друге, для компенсації зростання цін на енергоносії судам необхідно ще 40 млн. грн. По-третє, на забезпечення нових суддів і співробітників апаратів судів, прийнятих на роботу в поточному році, потрібно відшукати додаткові 19,4 млн. грн. По-четверте, в цілому для забезпечення відправлення правосуддя та організації роботи судів потрібні ще 90 млн. грн. Елементарне підсумовування лише всіх названих непокритих витрат дає суму в приблизно 250 млн. грн. Очевидно, що виділені урядом 6,3 млн. грн. мало що вирішують за таких обставин.

Крім цього, Руслан Кирилюк заявив, що на наступний рік Мінфін попередньо готовий закласти на потреби ДСА лише 2,3 млрд. грн. Нагадаємо, що в поточному році фінансування Адміністрації становить 2,5 млрд. грн. У той же час сама ДСА подала запит на наступний рік у розмірі звичних для себе 10 млрд. грн.: Така сума фігурує чи не в кожному запиті цього відомства в останні роки.

Природно, що дана сума завищена в тому сенсі, що включає в себе всі витрати судів і суддів, які тільки можна уявити. За оцінкою знаючих людей, фінансування судів першої та другої інстанції на рівні 4-5 млрд. грн. не є такою вже непосильною справою для української держави. Але ці кошти допомогли б поліпшити ситуацію з одвічними проблемами судової системи, в тому числі - забезпеченням суддів робочими приміщеннями та житлом.

І члени РСУ, і керівництво ДСА покладають мало надій на поступки уряду з фінансових питань. Серед екстрених тактичних інструментів для поліпшення ситуації - заборонити відключати суди за несплату від електроенергії і комунальних послуг, а також дозволити судам, які не мають відповідних коштів, безкоштовно відправляти кореспонденцію (поштою ці витрати пост-фактум будуть покривати з держбюджету).

Головна стратегічна мета - прийняття оновленого закону про судовий збір, розробка якого вже на повну ведеться в ДСА. Документ має дві мети: збільшити діючу ставку судового збору та створити механізми для перенаправлення всіх цих коштів виключно на потреби судової системи. На засіданні РСУ було зазначено, що такий закон запросто дозволить судам збирати 10 млрд. грн. і більше, через що, ймовірно, доведеться розробляти процедуру перерахування зайвих коштів до загального фонду держбюджету. Щоправда, незрозумілим залишається, хто буде займатися адмініструванням цих коштів і наскільки прозоро це все буде здійснюватися.

Також незрозуміло, наскільки всі ці нововведення обмежать можливості насамперед малозабезпечених громадян щодо захисту своїх інтересів у судах. Головне, щоб суддівські лідери, які прагнуть забезпечити інтереси суддів, не забули: бідних громадян в Україні набагато більше, ніж багатих. При цьому треба пам'ятати, що українці і без того платять податки, за рахунок яких фінансуються в тому числі й суди. І судовий збір не повинен бути схожим на повторну оплату того, що громадяни і без того вже оплатили.

Андрій Уманець

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua