436
Литвицький: Прискорення інфляції стало домінуючим макроризиком
— Казна та Політика
Прискорення інфляція до 2,9% у вересні не варто драматизувати, але необхідно зробити висновки про те, що реінкарнація високої інфляції є сьогодні більшою загрозою, ніж подальше ослаблення динаміки зростання економіки, вважає керівник групи радників глави Національного банку України (НБУ) Валерій Литвицький.
"Ще в липні або в серпні була надія, що ці ризики залишаться синхронними, але тепер я бачу асинхронність і асиметрію: у вересні прискорення інфляції стало домінуючим макроризиком", - сказав він.
За його словами, інфляція у вересні не є сюрпризом для України, оскільки була завжди, проте сюрпризом виявилася її глибина - друга за історію країни.
В.Литвицький зазначив, що інфляція за підсумками дев'яти місяців цього року нижче торішньої (7,4% проти 9,1%), тому закладений в держбюджеті-2010 показник (13,1%) знаходиться в зоні досяжності.
Керівник групи радників глави НБУ додав, що при правильних антиінфляційних заходах все ще існує вірогідність, що інфляція за підсумками цього року виявиться нижче торішньої (12,3%).
Коментуючи причини прискорення інфляції у вересні, В.Литвицький закликав "дивитися в корінь, а не на статистику цін на молоко і яйця". Він нагадав, що в другому кварталі темпи збільшення доходів і зарплати (11,8%) удвічі перевищили темпи зростання економіки (5,9%). "Відновилася тенденція, яка не сприяє довготривалій ціновій стабільності", - пояснив експерт.
В.Литвицький звернув увагу на різке зростання продовольчої інфляції (або агфляції) у вересні - до 4,4%, яка стала новим двигуном інфляції, змінивши підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, що стало основною причиною зростання споживчих цін в серпні. За його словами, значний внесок зробило також продовження зростання цін на алкогольно-тютюнову продукцію, викликане підвищенням акцизів, та інфляційні очікування населення, що зберігаються.
В таких умовах необхідно ще раз задуматися про доцільність чергових підвищень акцизів, а також активніше проводити політику товарних інтервенцій і антимонопольних розслідувань, підкреслив В.Литвицький.
Він також уточнив, що у вересні на споживчому ринку існував і певний монетарний тиск, але сформований не центральним банком, а зростанням дефіциту бюджету. Як зазначив В.Литвицький, якщо чиста кредитна емісія Нацбанку у вересні була негативною (мінус 2,7 млрд грн.), то бюджетні витрати зросли і кошти на казначейському рахунку зменшилися на 36,6%, або на 5,5 млрд грн.
Він додав, що монетарну активність підштовхували і активніші споживчі витрати населення, про що свідчить уповільнення темпів зростання депозитів і прискорення зростання торгівлі.
Експерт пояснив, що бюджетні витрати і зростання споживчих чекань громадян позначилися і на зростанні базової інфляції у вересні до 1,5%.
В річному вимірі інфляція за підсумками вересня досягла 10,5%, а базова - 7,7%, у зв'язку з чим після отримання статистики по ВВП виникає питання про необхідність оцінити подальшу долю процентних ставок НБУ (облікова - 7,75%, ставки рефінансування із забезпеченням і без - відповідно 9,25% і 11,25%), вважає В.Литвицький. "Вони мають бути протиінфляційними, стримувати ціновий тиск і не перешкоджати здоровому економічному зростанню", - сказав він.
На його думку, необхідно також посилювати мобілізаційні заходи: розміщення депозитних сертифікатів, операції зворотного репо, інтервенції з продажу валюти, але без надлишкового ентузіазму.
Керівник групи радників глави НБУ також зазначив, що в умовах такого зниження купівельної спроможності гривні уникнути впливу на курс не можна, що пояснює ослаблення гривні до долара на 0,4% у вересні.
За матеріалами: Інтерфакс-Україна
Поділитися новиною
Також за темою
НБУ пояснив, чому скоротилися міжнародні резерви України
На цифровізацію шкіл витратили 11 млрд грн, але майже половина закладів все ще користується застарілою технікою
На ремонт доріг після зими треба 52 млрд грн: Зеленський розповів, де братимуть кошти
АРМА розповіло, коли в Україну почнуть повертати розшукані за кордоном гроші
«Зимова підтримка»: Свириденко пояснила затримку частини виплат
У Мінфіні пояснили роль девальвації гривні під час війни
