431
Литвицький: Прискорення інфляції стало домінуючим макроризиком
— Казна та Політика
Прискорення інфляція до 2,9% у вересні не варто драматизувати, але необхідно зробити висновки про те, що реінкарнація високої інфляції є сьогодні більшою загрозою, ніж подальше ослаблення динаміки зростання економіки, вважає керівник групи радників глави Національного банку України (НБУ) Валерій Литвицький.
"Ще в липні або в серпні була надія, що ці ризики залишаться синхронними, але тепер я бачу асинхронність і асиметрію: у вересні прискорення інфляції стало домінуючим макроризиком", - сказав він.
За його словами, інфляція у вересні не є сюрпризом для України, оскільки була завжди, проте сюрпризом виявилася її глибина - друга за історію країни.
В.Литвицький зазначив, що інфляція за підсумками дев'яти місяців цього року нижче торішньої (7,4% проти 9,1%), тому закладений в держбюджеті-2010 показник (13,1%) знаходиться в зоні досяжності.
Керівник групи радників глави НБУ додав, що при правильних антиінфляційних заходах все ще існує вірогідність, що інфляція за підсумками цього року виявиться нижче торішньої (12,3%).
Коментуючи причини прискорення інфляції у вересні, В.Литвицький закликав "дивитися в корінь, а не на статистику цін на молоко і яйця". Він нагадав, що в другому кварталі темпи збільшення доходів і зарплати (11,8%) удвічі перевищили темпи зростання економіки (5,9%). "Відновилася тенденція, яка не сприяє довготривалій ціновій стабільності", - пояснив експерт.
В.Литвицький звернув увагу на різке зростання продовольчої інфляції (або агфляції) у вересні - до 4,4%, яка стала новим двигуном інфляції, змінивши підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, що стало основною причиною зростання споживчих цін в серпні. За його словами, значний внесок зробило також продовження зростання цін на алкогольно-тютюнову продукцію, викликане підвищенням акцизів, та інфляційні очікування населення, що зберігаються.
В таких умовах необхідно ще раз задуматися про доцільність чергових підвищень акцизів, а також активніше проводити політику товарних інтервенцій і антимонопольних розслідувань, підкреслив В.Литвицький.
Він також уточнив, що у вересні на споживчому ринку існував і певний монетарний тиск, але сформований не центральним банком, а зростанням дефіциту бюджету. Як зазначив В.Литвицький, якщо чиста кредитна емісія Нацбанку у вересні була негативною (мінус 2,7 млрд грн.), то бюджетні витрати зросли і кошти на казначейському рахунку зменшилися на 36,6%, або на 5,5 млрд грн.
Він додав, що монетарну активність підштовхували і активніші споживчі витрати населення, про що свідчить уповільнення темпів зростання депозитів і прискорення зростання торгівлі.
Експерт пояснив, що бюджетні витрати і зростання споживчих чекань громадян позначилися і на зростанні базової інфляції у вересні до 1,5%.
В річному вимірі інфляція за підсумками вересня досягла 10,5%, а базова - 7,7%, у зв'язку з чим після отримання статистики по ВВП виникає питання про необхідність оцінити подальшу долю процентних ставок НБУ (облікова - 7,75%, ставки рефінансування із забезпеченням і без - відповідно 9,25% і 11,25%), вважає В.Литвицький. "Вони мають бути протиінфляційними, стримувати ціновий тиск і не перешкоджати здоровому економічному зростанню", - сказав він.
На його думку, необхідно також посилювати мобілізаційні заходи: розміщення депозитних сертифікатів, операції зворотного репо, інтервенції з продажу валюти, але без надлишкового ентузіазму.
Керівник групи радників глави НБУ також зазначив, що в умовах такого зниження купівельної спроможності гривні уникнути впливу на курс не можна, що пояснює ослаблення гривні до долара на 0,4% у вересні.
За матеріалами: Інтерфакс-Україна
Поділитися новиною
