480
Приватизація вийшла на зв'язок
— Казна та Політика
До кінця року залишилося трохи більше 3 місяців, а уряду так і не вдалось серйозно узятись за виконання плану із приватизації. Але шанси виправити ситуацію залишаються: у Кабміні знову згадали про вічну "палочку-виручалочку" - обіцянку продати "Укртелеком".
Ми приватизували, приватизували ...
В останні роки, що проходять під знаком економічної кризи, "доброю традицією" керівництва країни стало із прийняттям кожного бюджету будувати майже наполеонівські плани на приватизацію і до кінця звітного періоду їх не виконувати. Тим не менш, наступний сезон традиційно починається з декларування наміру продати і заробити. Нинішній, 2010, рік виключенням не став. Незважаючи на те, що прийняття головного кошторису країни затяглося до весни, уряд сподівався, що розпродаж державного майна цілком може принести батьківщині близько десяти мільярдів гривень. Пізніше, з секвестром бюджету, "апетити" Кабміну зменшились до 6,5 мільярда. Але заробити і цю суму непросто: на кінець серпня Фонд держмайна перерахував до бюджету надходження від приватизації в обсязі лише 511,4 мільйона гривень. Про виконання і перевиконання плану мова поки не йде. Більш того, не складається у держави і з "брендовими" продажами.
Найвідомішим приватизаційним кроком нового уряду поки що залишається передача в приватні руки "Луганськтепловозу", що знаходиться на межі зриву, з одного боку, через складні відносини ФДМУ і російських інвесторів, які, як і раніше, не можуть вирішити, хто кому і скільки винен після зриву попередньої угоди, з іншого - через рішення суду, який визнав продаж недійсним. У такій ситуації (та ще й перед виборами) для підняття приватизаційного духу керівництву країни потрібно було добре попрацювати. І ставка, схоже, буде зроблена на перевірений метод - обіцянку продати "Укртелеком".
Епопея з роздержавленням телекомунікаційного гіганта триває вже більше десяти років. Перші натяки на продаж корпорації прозвучали в 1999-2000 роках після перетворення структури у відкрите акціонерне товариство. Продані на сьогодні акції здебільшого розійшлися в 2001-2002 роках в рамках продажу на пільгових умовах (керівництву і співробітникам компанії), незначну кількість було придбано на біржі. У державній власності і до цього дня знаходяться 92,7 відсотка акцій.
Від кількох попередніх спроб озвучений Миколою Азаровим намір відрізняється тим, що в 2010 році на торги готуються виставити державну частку повністю. Нагадаємо, в 2004 році продати передбачалося 43 відсотки акцій. У 2007 році (за часів вже другого прем'єрства Віктора Януковича) мова йшла про те, що у власності держави повинні залишитися 50% +1 акція. У 2008 Юлія Тимошенко хотіла скоротити державні можливості до 25% +1. Не склалося з продажем "Укртелекому" і в 2009 році, хоча в плані приватизації він числився. Нарешті, після кількох фальстартів, плани із реалізації "застояних" активів підтвердили і в уряді, і в ФДМУ, після чого котирування акцій компанії зросли. Причому, не зважаючи на те, що конкурс ще не оголошений, і умови його невідомі (крім того, що поки намічаються відкриті торги) в Кабміні сподіваються впоратись до кінця року, а у Фонді держмайна розраховують порадувати бюджет 12 мільярдами гривень, у чергу на "видачу "яких повинні вишикуватися вітчизняні та зарубіжні інвестори. Хоча у ФДМУ визнають: момент для продажу обраний далеко не ідеальний.
Через терни до мільярдів
План порятунку річного плану приватизації через ті 12 (хоча експерти нерідко схиляються до версії в 10) мільярдів гривень, які можна виручити за держпакет акцій "Укртелекому" реалізувати не так уже й просто. Основною перешкодою можуть стати терміни організації та проведення конкурсу (до 75 днів), слідом за яким перерахування отриманих грошей може тривати ще два місяці. Таким чином, велика ймовірність, що заповітні мільярди підуть у "залік" бюджету наступного року. До того ж, за чутками, до таких надходжень майбутній кошторис готують заздалегідь - попередній обсяг надходжень від приватизації-2011 заплановано якраз у розмірі "чергових" десяти мільярдів гривень.
Крім календарних причин труднощі в екстреній підготовці до продажу можуть забезпечити й інші фактори. Так, серед проблем, з якими треба розібратися, фахівці називають, зокрема, майбутнє служби спецзв'язку - витратної і цікавої державі, а не приватному інвестору.
"Разом із цією філією "Укртелеком" не може бути проданий. Ми витрачаємо на спецзв'язок по 80 мільйонів гривень на рік, а тому він повинен бути виключений зі складу компанії для забезпечення її прибутковості", - вважає голова правління компанії Георгій Дзекон.
Ще однією перешкодою вважається прийдешнє прийняття закону про фонд універсальних телекомунікаційних послуг, яким уряд обіцяє випередити продаж. Мова йде, у тому числі, про забезпечення послугами зв'язку українців, що живуть у важкодоступних районах, яке хочуть реалізувати то через "адресну" підтримку "Укртелекому" (ще невідомо, чи кожен інвестор порадіє необхідності розтягувати дроти по віддалених селах) за рахунок відрахувань операторів мобільного зв'язку, то шляхом фінансування фонду з державного бюджету безпосередньо ... У будь-якому випадку, щоб покупець не був змушений погоджуватися на кота в мішку, закон хочуть прийняти заздалегідь.
Ще один "фронт" може забезпечити розгортається обговорення можливої монополізації ринку. З одного боку, багато чого залежить від того, хто саме купить "Укртелеком". З іншого - фахівці заздалегідь переживають, приміром, за долю кабельної каналізації, яка зараз на 90% відсотків опосередковано належить державі, а може піти в приватні руки з усіма наслідками...
Труднощі "Укртелекому" можуть вплинути і на його привабливість для інвесторів. Причин сумніватися в блискучому продажі державної власності вистачає: крім згаданих актуальними залишаються фінансові проблеми компанії (до кінця 2009 року в контексті "Укртелекому" нерідко звучало слово "дефолт", але за підсумками першого півріччя 2010-го вдалося дещо вирівняти ситуація і отримати прибуток ), і не дуже певна доля стаціонарного зв'язку, кількість абонентів якої скорочується. Можливо, компанію варто було продавати раніше. Такої точки зору дотримується керівництво ФДМУ.
"Потрібно було раніше виставляти, роки три тому, було б більше грошей. Але зараз ситуація така, що час грає проти нас, так що потрібно виставляти в такій ситуації, яка є", - пояснив "Інтеру" глава Фонду держмайна Олександр Рябченко. Багато експертів дотримуються схожої точки зору: момент втрачено, далі буде тільки гірше. На те, щоб отримати за держпакет 2 мільярди доларів, про що мова йшла кілька років тому, розраховувати вже практично не доводиться. Попередні оцінки фахівців різняться між песимістичними 7 мільярдами та оптимістичними 15-16, сходячись на 10-12 мільярдах.
Серед інвесторів, готових врятувати українські приватизаційні плани (а заодно і компанію в цілому - міністр транспорту Костянтин Єфименко переконаний, що "Укртелекому" потрібні приватні руки), найчастіше називають "СКМ" Ріната Ахметова і російські АФК "Система" (власник бренду МТС) і "Ростелеком". Можливо, у конкурсі візьме участь російська компанія Altimo (управляє телекомунікаційними активами холдингу "Альфа-груп"), але поки, за інформацією видання "Комерсант", свою зацікавленість там заперечують. Ще одним учасником може стати VimpelCom ("Київстар"), але тут проблеми може створити Антимонопольний комітет, який з великими труднощами перетравлює спробу злиття цієї структури з "Українськими радіосистемами" (бренд Beeline) - "дочкою" російського "Вимпелкома".
А найвірогіднішим претендентом з більш далекого зарубіжжя як і раніше, називають німецьку Deutsche Telekom. І, хоча здебільшого фахівці вважають, що симпатії влади можуть опинитися на стороні або росіян з "Системи", або свого ж однопартійця (між тим, існує ймовірність, що торги не пропустить одна зі структур, які пов'язують з ім'ям Ігоря Коломойського), багато чого залежить від умов продажу та власне аукціону.
У будь-якому випадку, з точки зору бюджетної доцільності постійно відкладати приватизацію виглядає як непоганий спосіб латання дірок. А, отже, не зважаючи на риторику про "стратегічну значущість", падіння інтересу інвесторів і організаційні труднощі "Укртелеком" і справді можуть продати. Цікаво тільки, кому і за скільки ...
Ксенія Сокульська
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
