Грошей.net


Грошей.net

В Україні зазвичай не люблять податків. Підприємці вважають, що негоже платити їх до бюджету. Чиновники вважають непристойним повертати "зайві" податки підприємствам. Як це найчастіше буває в комедії становищ, у гротескній боротьбі двох нечистих на руку героїв успіху по черзі домагаються вони обидва.

Зараз на коні уряд, якому вдалося замість призначених до відшкодування реальних 16,4 млрд. грн. всучити експортерам папірці під назвою ПДВ-облігації. Та не мине й півроку, як бізнес одержить реванш: підприємці скористаються будь-якими можливостями, щоб мінімізувати ПДВешні платежі до бюджету. Постраждалими в цій боротьбі, за традицією, залишаться найбідніші українці, для яких ігри підприємців і чиновників спочатку виллються в інфляцію, а потім - і в скорочення доходів.

Про схему компенсації вчасно не повернутого ПДВ з допомогою спеціальних облігацій, яку українці знають за досвідом уряду Януковича-Азарова 2004 року, стільки писано-переписано, що можна повторюватися. Ми вважаємо, що значно цікавішою буде для читача спроба розібратися в наслідках цього випуску для вітчизняної економіки та фінансової системи.

А наслідки, на відміну від 2004 року, будуть набагато серйозніші, адже емісія ПДВ-облігацій зразка 2010-го майже вдесятеро більша, ніж шість років тому. При цьому економіка перебуває зовсім не на підйомі, аби безболісно перетравити "паперову схему" повернення податкових боргів держави. До того ж уряд, схоже, не має наміру зупинятися на досягнутому та збирається вмовити МВФ збільшити квоту з випуску ПДВешок іще на 10-12 млрд. грн.

Тим самим держава визнає борг перед експортерами з ПДВ на суму близько 26,5-28 млрд. грн., що вдвічі менше невідшкодованого податку на додану вартість за оцінками експертів. Бізнесмени стверджують, що за негласною вказівкою Державної податкової адміністрації, фіскали на місцях не приймають в експортерів декларацій, в яких наведені значні (від 1 млн. грн.) суми ПДВ до відшкодування з бюджету.

Фактично, не відшкодовуючи експортерам ПДВ, Кабмін Миколи Азарова побудував систему примусових позик в економіки, повернувши її у часи СРСР, коли зарплату робітникам видавали лотерейними білетами, а гроші спрямовувалися оборонним підприємствам. Схему просто розгорнули: нині гроші дістаються пенсіонерам і бюджетникам, а папірці - виробникам. Щоправда, якщо в радянську лотерею хоча і з невисокою можливістю, але можна було виграти, то в азаровській цінно-паперовій схемі - тільки програти.

Зараз експортери змушені продавати ПДВ-облігації банкам, у котрих багато вільних грошей, втрачаючи на цій операції до 15-20% від номіналу облігацій. За даними "ДТ", ще 5-10% від номіналу паперів становить "заохочувальний" платіж у Мінфін, де складаються списки компаній, яким папери належить видати в першу чергу. При цьому, кажуть обізнані люди, там же експортерам "підказують", яким банкам треба згодом продати ЦП.

У принципі, загальна сума витрат підприємств на перетворення ПДВ-облігацій на живі гроші сьогодні порівнянна із середнім розміром відкоту, який завжди потрібно було давати за відшкодування ПДВ, - 30%. Просто, якщо раніше механізм одержання грошей для експортера був чистої води криміналом, то нині у підприємств відбирають гроші з допомогою "ринкових механізмів".

При цьому слід розуміти, що урядом створено не просто гарну схему очищення кишень підприємців. Підхід до "адміністрування" ПДВ, який існує сьогодні, створює умови для кардинального перерозподілу грошових потоків у економіці.

Основним покупцем ПДВ-облігацій сьогодні виступають комерційні банки, які накопичили на своїх рахунках дуже велику кількість грошей. По суті, крім депозитів населення, це кошти тих самих експортерів, а також інших позичальників, які погашають свої кредити. Оскільки кредитувати банкірам нікого (застави нічого не варті, ставки високі, а перспективи ринків - нечіткі), а сплачувати відсотки за депозитами доводиться, фінустанови змушені купувати держоблігації (ПДВешні чи просто ОВДП) як єдиний актив із більш-менш високою гарантією повернути вкладені кошти.

При цьому пацієнту, тобто економіці, підсувають плацебо: замість власних грошей підприємства одержують банківський кредит, який іде не на виробничі потреби, а на нові податкові платежі. Водночас банки, захопившись купівлею ПДВ-облігацій, відкладають роботу з відновлення реального кредитування в довгу шухляду. Адже Нацбанк навряд чи масово рефінансуватиме комбанки під заставу ОВДП: зростаюча інфляція, навпаки, стимулюватиме НБУ до вилучення грошей із банківської системи.

До того ж у центробанку знову відкрився канал "золотої емісії" - і дедалі нові гроші потраплятимуть в економіку за рахунок скуповування валюти в резерви Нацбанку.

У результаті економіка ще як мінімум півроку не одержує поштовху для виходу з рецесії. Отже, не розв’язує, а тільки накопичує проблеми. І наслідок цих проблем не змусить на себе довго чекати: перші ознаки погіршення стану здоров’я пацієнта ми спостерігаємо вже сьогодні.

Втративши частину обігових коштів, підприємці змушені шукати шляхи для збільшення прибутку, за рахунок якої заміщаються гроші, що витікають у бюджет. Найпростішим і найефективнішим способом підвищення дохідності бізнесу є зростання цін, за рахунок якого бізнес перекладає вирішення своїх проблем із бюджетом на плечі покупців.

Одночасно підприємці змушені повертатися до схем податкового бартеру, коли експортер із великим податковим кредитом змушений шукати імпортера чи виробника з великим обсягом податкових зобов’язань, щоб позбутися необхідності контактувати з ДПАУ. Поки що це завдання вирішується складно, та якщо фіскали повернуть практику використання податкових векселів, то схема стане дуже популярною.

Що в результаті? Скорочення податкових надходжень до бюджету. Причому як через загальне погіршення стану економіки (звуження оподатковуваної бази), так і внаслідок застосованих державою схем, які змушують підприємців шукати будь-які шляхи, щоб не платити податків.

Хто постраждає? Як завжди, пересічні громадяни, для яких ігри Підприємця і Чиновника спочатку виллються в інфляцію, а потім - і в скорочення доходів.

Основна відмінність сьогоднішніх ПДВ-облігацій від випуску 2004 року полягає у визначенні ставки дохідності. Якщо шість років тому вона визначалася більш-менш ринковим способом і становила 120% від дисконтної ставки НБУ (індикатора вартості кредитів в економіці), то нині дохідність паперів установлена зі стелі й дорівнює 5,5% річних (65% від дисконтної ставки Нацбанку). Дохідність розміщуваних Мінфіном звичайних облігацій внутрішньої державної позики становить 9-12% річних.

Погашення боргу і виплата дохідності за облігаціями здійснюється раз на півроку. Номінал облігацій - 1000 грн.

Олександр Дубинський

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
В Контексті Finance.ua
Опитування