1180
Праймериз: Процес пішов?
— Казна та Політика
Хітом політичного сезону, що настає, мають всі шанси стати так звані "праймериз" - первинні вибори. Чергове американське слівце в передвиборний лексикон українців привнесла партія Сергія Тігіпка "Сильна Україна". І, що особливо важливо, показала, як це може виглядати на ділі.
На сьогоднішній день подібною ініціативою вже публічно зацікавилися "Єдиний центр" і партія "Батьківщина". Причому, остання підійшла до реалізації ідеї досить радикально. Так, Юлія Тимошенко оголосила, що на найближчому з'їзді партії, запланованому на вересень, буде запропонований до прийняття новий статут, що регламентує процедуру, згідно з якою таким чином обиратимуться не лише кандидати в депутати різних рівнів, але і лідери всіх партійних структур цієї політсили, включаючи самого голову. Депутати навіть заявили про готовність внести на розгляд Верховної ради спеціальний законопроект - "Про державні гарантії і державну підтримку проведення внутріпартійних праймериз".
Що стосується Віктора Балоги, то основним ідеологом попередніх виборів у лавах його партії є колишній глава Комітету виборців України Ігор Попов. Безумовно, досвідчений в питаннях електоральних технологій, він в той же час менше місяця є членом "Єдиного центру". Отже, ініціативи новачка можуть наткнутися на внутрішню опозицію старіших партійців, що прийшли сюди на абсолютно інших умовах.
В той же час необхідно розуміти, що праймериз - досить складний механізм, і щоб налагодити його роботу, потрібен час. Накатаними рейками попередні вибори проходять в тих країнах, де праймериз - частина політичної культури, традиція. Звичайно, української традиції проведення праймериз ще немає, і навряд чи за час, що залишився до місцевих виборів, хтось з нинішніх учасників електорального процесу зможе все зробити "як по підручнику".
Але поки основоположником традиції праймериз і законодавцем мод виступає партія "Сильна Україна". Причому, соратники Тігіпка вирішили провести два голосування - власне внутріпартійне і народне. Народний праймериз - це мобільні пункти для голосування, розгорнуті в людних місцях. Наявність волонтера, бюлетеня і урни дає можливість проголосувати будь-якому громадянину.
Втім, і тут не без питань. Не до кінця, наприклад, ясна схема остаточного підрахунку голосів - враховуючи, що праймериз одночасно проходять за відкритою і закритою схемою. Будуть два рейтинги, "народний" і "партійний"? Або - як в мобільних пунктах здійснюється захист від того, щоб люди голосували по 2 рази? Внутріпартійне голосування організоване лише через інтернет, тож ті активісти, які не мають туди доступу, опиняються не при ділі.
Проте, як би там не було, необхідно визнати головне - на двадцятому році свого існування політична система України підійшла до глобальних якісних змін. І зміни ці позитивні. Подобається це комусь чи ні, але ідея праймериз все більше захоплює розуми. Звичайно, не обходиться без критики. Проте при найближчому розгляді можна відмітити, що в її основі лежить не зовсім адекватне сприйняття попередніх виборів, засноване на досвіді Сполучених Штатів Америки. Незважаючи на те, що каталізатором їх появи ще в кінці XIX ст. стали приблизно ті ж процеси, які сьогодні відбуваються у нас (суспільство усе більше проявляло незадоволеність підкилимовими корупційними іграми вузької групи осіб, тож треба було якось обмежувати владу партбосів і номенклатури), подальший розвиток цього явища і його нинішній стан мав зовсім іншу підоснову.
Якщо ж розібратися, то стане очевидно, що праймериз в Україні на сьогоднішній день є чи не єдиним реальним втіленням конституційного права народу на пряму демократію. По суті, вони реалізують ту саму концепцію відкритих списків, про які так багато говорилося, але на які так і не зважилися політичні сили, представлені в парламенті, коли кожен виборець голосує не за красивого лідера, нав'язаного з біг-борда або екранами телевізора, а за конкретних людей. Оцінює їх діяльність не після виборів, коли тим вже на це наплювати, а до того. Про це чомусь критики вважають за краще замовчувати.
Не говорять вони і про те, що праймериз дозволяють врегулювати всі проблеми, пов'язані з внутріпартійною конкуренцією, яка сьогодні присутня в провідних політичних силах. Політична корупція, зв'язки в місцевих органах влади, бізнесова вага - все це стає другорядним. Не важливо, скільки кейсів ти заніс партійному керівництву, яку підтримку обіцяв надавати, якщо для людей ти порожнє місце, шлях до списку - закритий. Це ж вирішує питання торгівлі портфелями в обмін на фінансову підтримку або лояльність, який часто стає каменем спотикання по закінченні електорального забігу.
Врешті, праймериз - для сильних. Адже від всенародного ігнору не застрахований ніхто, від рядового партійця до вищого керівництва. Можна скільки завгодно вважати себе лідером, коли раптом виявиться, що тебе вже давно ніхто не підтримує. Літаючи дуже високо, можна непомітно опинитися у вакуумі, і "передвибори" - чудовий запобіжник від такого сценарію. Праймериз входять в наше життя як невід'ємна частина політичного процесу, така ж природна, як і самі вибори.
Валентин Нагірний
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
