10874
Бізнес затиснули в лещата
— Казна та Політика
Вітчизняні підприємства почали відчувати всю красу нових підходів роботи команди Миколи Азарова. Прем'єр особливо не церемонився з бізнесом і в кращі для казни часи. Не зрадив він своїм переконанням і зараз, коли бюджет балансує на межі фінансового колапсу.
За указкою уряду податківці й митники йдуть на будь-які хитрощі, аби змусити підприємства платити більше. А наслідком будь-якого опору може бути застосування сили: від насильницького вилучення документів до порушення кримінальних справ проти керівництва компаній. Такі методи наповнення засіків Батьківщини дуже скоро можуть остаточно добити бізнес, і без того виснажений кризою. І тоді наповнювати бюджет вже буде просто нікому.
Податковий рекет
В першому кварталі фіскали недодали в казну 15% від запланованого. І це притому, що уряд вимагав від ДПАУ і Держмитслужби наростити обсяги платежів, що збираються для казни. Відповідно до затвердженого бюджету на поточний рік податкова має перерахувати в казну на 40% більше грошей, ніж в 2009 р. А оскільки фіскали свято упевнені, що корінь зла криється в небажанні бізнесу справно платити податки, вони вирішили активізувати боротьбу з мінімізаторами. Як повідомили в ДПАУ, ще в початку квітня відомство видало наказ №236 "Про введення в дію операції "Бюджет".
За словами першого заступника начальника головного управління податкової міліції ДПАУ Юрія Атаманюка, нові методи роботи дозволять збільшити щомісячні перерахування до бюджету на 8 млрд грн. Головним об'єктом уваги податкової стали великі підприємства, які торік задекларували валові доходи в сумі понад 70 млн грн., сплативши з них менше 1% податків. Всього таких компаній налічили 2,6 тис. 975 з них заплановано перевірити в першому півріччі, причому 216 вже піддалися ретельним ревізіям, за результатами яких до бюджету донараховано 293 млн грн.
В ДПАУ вважають це початком масштабної операції з ліквідації злісних неплатників. І в майбутньому обіцяють підвищити ефективність своїх перевірок. У найближчі три місяці податківці мають намір як слід потрясти виробників харчової продукції, оптових і роздрібних торговців продуктами харчування і підприємства добувної і нафтопереробної промисловості. Саме ці суб'єкти господарювання, упевнені в ДПАУ, гірше від інших виконують свої обов'язки платників податків. До таких висновків на Львівській площі дійшли, проаналізувавши діяльність підприємств відповідно до критеріями ризиковості, розроблених фіскалами.
Як з’ясувалося, під підозру ДПАУ можуть потрапити підприємства, які дуже часто міняють контрагентів, суб'єкти господарювання, в звітності яких сума податкового кредиту перевищує задекларований обсяг податкових зобов'язань (їм доведеться відшкодовувати ПДВ на суми, більші від сплачених податків). Також проблеми з податковою можуть виникнути в підприємств, що задекларували збитки. Чи варто говорити, що згадані ознаки можуть бути виявлені і в цілком законослухняних підприємств. Адже в умовах незатихаючої кризи далеко не всі суб'єкти господарювання здатні працювати з прибутком. А часта зміна контрагентів може свідчити лише про бажання підприємства забезпечити собі вигідніші умови роботи.
Що стосується перевищення розміру податкового кредиту над сумою податкових зобов'язань, то у багатьох випадках такі ситуації провокують самі податківці. Аби вписатися в обсяги виділених на відшкодування ПДВ коштів, фіскали часом просили компанії відтермінувати декларування податкових кредитів. В результаті суми, що заявляються до відшкодування, накопичуються і цілком можуть в один з податкових періодів перевищити суми, що підлягають сплаті до бюджету.
Не залишилися без уваги податківців і дрібні компанії. В останні декілька місяців їх трясуть під виглядом боротьби з фіктивними фірмами. "Підтвердженнями фіктивності фірми для податкової є такі ознаки: за однією адресою зареєстровано більше 10 суб'єктів господарювання або на фірмі працює менше п'яти осіб. Практично гарантовано потрапляння до чорного списку фірм, в яких обов'язки директора і бухгалтера виконує одна людина. Під підозру також потрапляють компанії, які не мають власних основних коштів, і підприємства із статутним фондом до 50 тис. грн. Але в цьому немає жодної крамоли. Чинне законодавство дозволяє фундирувати ТОВ із статутним капіталом в одну мінімальну зарплату. Податкова також проявляє особливий інтерес до підприємств, які займаються будівництвом, оптовою торгівлею, дослідженням кон'юнктури ринку, рекламною діяльністю, наданням комерційно-інформаційних послуг. Іншими словами, під пресом податкової опинилися практично всі", - говорить управляючий партнер адвокатської компанії "Соколовський і партнери" Владислав Соколовський.
Ознаки ризиковості стають лише приводом для позачергового візиту ревізорів. Вибити з фірми, що перевіряється, додаткові платежі (причому не лише до бюджету, але й візитерам) - справа техніки, яка роками відточувалася. "У нас був випадок, коли будівельна фірма, яка 10 років надавала послуги на ринку, працювала у тому числі і з державними замовленнями, була віднесена до фіктивних. Податковий інспектор зробив висновок, що без грейдера вона просто не може повноцінно функціонувати, що і було покладено в основу акту перевірки", - розповідає один із столичних юристів.
Аби заробити гроші для худого бюджету, фіскали не будуть гребувати відкритими маніпуляціями. Наприклад, підприємство подає до інспекції декларацію з прибутку або з ПДВ (причому, враховуючи побажання фіскалів, звітність не містить завищених вимог на відшкодування або негативної прибутковості). Якщо фіскалів не влаштовують вказані суми податкових зобов'язань, через декілька тижнів після їх подачі підприємству можуть повернути звітність разом з рішенням податкового органу про невизнання декларації як податкового документа. Це тягне за собою нарахування штрафних санкцій, залучення керівництва до адміністративної відповідальності і, що серйозніше, виникають підстави для проведення позапланової виїзної перевірки. Масовими стали і анулювання свідоцтв платників ПДВ.
"Після анулювання реєстрації платником ПДВ суб'єкт підприємницької діяльності повинен зробити так званий умовний продаж товарних залишків або основних фондів, стосовно яких було нараховано податковий кредит, але ПДВ, який має бути сплачений до бюджету від такого продажу, - цілком реальний. Тому інспектори шукають щонайменші зачіпки для анулювання свідоцтв", - пояснює мотивацію ДПАУ один з правознавців.
Якщо ж підприємства не йдуть на повідку у фіскалів, ті починають застосовувати силу. Як розповідають юристи, останнім часом почастішали випадки вилучення документів на підставі постанови слідчого.
"Кримінальні справи за статтею "ухилення від сплати податків" почали порушувати просто на підставі довідки інспектора, який вважає, що компанія фіктивна. Причому часто такі висновки робляться після того, як чиновник прийшов в офіс ввечері і не застав директора на місці або ж не зміг потрапити в офіс через те, що на вхідні дверях був кодовий замок, і він навіть не зайшов всередину, аби з'ясувати, чи справді тут розташовано офіс компанії. Більше того, фіктивність вже визначають навіть при проведенні документальної перевірки, яка не може виходити за рамки перевірки правильності зроблених бухгалтером розрахунків.
"Неіснуючою" компанію можуть визнати на тій підставі, що серед її засновників значиться іноземець. Мовляв, його апріорі неможливо буде знайти", - розповідають юристи. І ці драконівські методи вже дають свої результати. Як повідомили в ДПАУ, в квітні суми, заявлені до відшкодування ПДВ, вдалося скоротити до 1,7 млрд грн., тоді як торік підприємства вимагали повернути з казни 7,7 млрд грн.
Митниця бере добро
Аналогічні методи роботи використовують і митники, які задекларували посилення боротьби з контрабандою. За словами першого заступника голови Держмитслужби Олександра Дороховського, його підопічні з особливою ретельністю перевіряють зараз достовірність даних (не лише правильність вказаної вартості товарної партії, але й її ваги і номенклатури), що відображаються в митній декларації. Це дозволяє присікти мінімізацію митних платежів.
"Завдяки проведеній роботі, ми практично припинили товарну контрабанду. Змінилася структура імпорту, в ній з'явилися такі позиції, як брендований одяг, дорогі аксесуари, годинники, який досі офіційно не ввозилися. Середня вартість імпорту збільшилася на 26%, що дозволило при зменшенні номінальних обсягів імпорту на 13% збільшити збирані податки на 9%. Середньоденні платежі зросли на 30%, склавши 330 млн грн.", - нахвалює своє відомство Дороховський.
Середня митна вартість одного контейнера на портових митницях протягом першого кварталу збільшилася на 20% і ще на 24% в квітні. В результаті податкове навантаження на один контейнер зросло на 25 і 30,5% відповідно. Одним з прикладів збільшення вартості товарів, які проходять митний контроль, є оформлення теплоходів в Одеському порту. Якщо раніше з одного корабля до бюджету надходило близько 500 тис. грн., то в останній місяць цей показник зріс вдесятеро - до 5 млн грн.
Втім, імпортери і брокери в один голос твердять, що додаткові платежі з них просто вичавлюють у будь-який спосіб, причому не завжди законний. "Митна вартість збільшена в середньому на 60%. Десь підвищення сталося на 5%, а десь в п'ять разів. За неофіційним розпорядженням нового глави ДМСУ Ігоря Калетника, дивним чином випарувалася вся цінова база Єдиної автоматизованої інформаційної системи. А оскільки "старих" цін не залишилося, їх стали визначати заново і, звичайно, у бік підвищення", - говорить незалежний експерт Максим Шпаченко.
Все це робиться під прикриттям благородної мети боротьби з контрабандою. "Пошуки винних, чиї вантажі можна було б затримати на кордоні, доходять до абсурду. Наприклад, постачання товарів з Росії є одній з "найпрозоріших" з точки зору документів, що оформляються. Підроблювати російські декларації практично неможливо. Товар суворо перевіряється на тому боці кордону. І це загальновідомий факт. Але навіть за товарними групами, що ввозяться з Росії, митну вартість підвищують", - говорить один з брокерів.
"Митниця почала працювати з чистого аркуша. Є негласна установка: колишнє керівництво погане, і всі видані при ньому довідки про митну вартість до уваги не беруться. Більше того, практично на всіх митницях змінені керівники. Тому старими зв'язками скористатися неможливо", - відзначає керівник компанії - великого брокера. Після підвищення митної вартості зростають і всі прив'язані до неї платежі. За словами директора брокерської компанії Villar Євгена Авдєєнка, період оформлення вантажів може збільшитися на термін від двох до десяти днів.
Друга проблема, з якою доводиться боротися брокерам і імпортерам, це заміна кодів товарів на схожі. Такі прийоми митники вживали і раніше. Але, як запевняють суб'єкти ЗЕД, не так масово. Більше того, зараз ставки мит за реальним і нав'язаним інспектором кодом можуть відрізнятися в рази. Скажімо, колісне обладнання і пристосування (самохідне обладнання, навантажувачі, магазинні візки) зараз кодуються як "інші транспортні засоби".
Деякі фільтри можуть кодуватися як фільтрувальні матеріали або як запчастини до обладнання, але митники вибирають той код, в якого вища ставка мита, і це стосується практично всіх товарів, що ввозяться.
Третій напрямок тиску - це оформлення упаковки товару за ціною самого товару, тобто у вазі "нетто" враховується і вага пакетів, коробок або ящиків. Для недорогих товарних груп це не є великою проблемою. Проте якщо банку і запаковану в ній чорну ікру примусять оформляти за однією ціною, це вже істотно б'є кишеню імпортера. Брокери та імпортери констатують, що боротися з "новаціями" правовим шляхом поки неможливо: будь-який судовий розгляд, навіть за наявності всіх необхідних документів з боку позивача, затягне постачання вантажу і виконання зобов'язань перед контрагентами, а згодом ускладнить для брокерів оформлення вантажів взагалі. Не особливо сподіваються на правосуддя і підприємства, що конфліктують з податковою.
Більшість з них поки вважає за краще залагоджувати тертя мирним шляхом. Проте фіскали, натхненні своїми успіхами, мають намір і далі використовувати напрацьовані методи збору податків. Якщо це стане нормою, підприємства закладуть "фіскальні" витрати у вартість своїх товарів. В результаті додаткові побори з бізнесу ляжуть на плечі кінцевих споживачів.
Олексій Набожняк
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
