1803
Китаю не вистачає робочої сили
— Казна та Політика
Підприємствам промислових районів Китаю не вистачає 2 млн. трудових мігрантів з інших частин країни. Дефіцит став відчуватися гостріше, коли підприємства Китаю стали повертатися до роботи після тижневого святкування Свята Весни, або Місячного Нового Року. На підприємствах в Південному Китаї важко було знайти досить працівників ще в серпні минулого року. Це не дозволяло їм виконати всі нові замовлення, кількість яких зросла.
Проблема нестачі робочої сили особливо відчувається на підприємствах великого промислово розвиненого регіону - Дельта Перлової річки - в Південному Китаї. Цей регіон - один з провідних економічних центрів материкової частини Китаю. У Дельту входять дев'ять префектур провінції Гуандун, а також спеціальні адміністративні райони Гонконг і Макао. Китайський уряд об'єднує промисловий потенціал Гуанчжоу (столиця провінції Гуандун) з економічною потужністю Гонконгу для залучення іноземних інвестицій в китайську економіку.
Тепер економічне зростання в Південному Китаї стримується браком робочої сили. Основний чинник відтоку робочої сили - низька зарплата, яка більше не влаштовує китайських внутрішніх мігрантів. Недивно, що найбільші труднощі в залученні нових працівників і їх утриманні відчувають підприємства з низькою оплатою і важкими умовами праці.
В Китаї - дефіцит робочої сили, не дивлячись на те, що населення країни складає 1,334 млрд. осіб. Надлишкова робоча сила була основним чинником, який дозволяв Китаю постійно розширювати виробництво і підтримувати низьку оплату праці легко замінимих працівників. Приховане безробіття в Китаї оцінюється в 30-40 млн., надлишкові трудові ресурси в селі - 120-250 млн., загальне безробіття - 200-300 млн. Високе безробіття дозволяє зберігати низькі ціни на продукцію - найважливіша конкурентна перевага Китаю на світовому ринку.
Варіантом вирішення проблеми надлишкової робочої сили в селі стала міграція сільського населення в міста і, у меншій мірі, в сільську місцевість високорозвинених приморських провінцій. Міграція забезпечує поглинання надлишкової робочої сили, яка не може бути зайнята сільським господарством і сільською промисловістю; знижує соціальну напруженість в регіонах-донорах; сприяє зростанню економіки в регіонах, що приймають; дозволяє підтримувати низьку вартість робочої сили.
Чисельність внутрішніх китайських трудових мігрантів оцінюється в 140-150 млн. осіб. Працівники, які приїжджають із сільських районів Китаю, не мають міської прописки, їх праця оплачується як мінімум удвічі нижче, ніж праця городян, а часто не оплачується взагалі (люди працюють лише за харчування), охорона праці і медичне обслуговування відсутні, облік народжуваності і смертності не ведеться. Внутрішні трудові мігранти здійснюють не менше половини злочинів в містах.
Однак після того, як урядовий план стимулювання економіки став створювати робочі місця по всьому Китаю, багато внутрішніх трудових мігрантів більше не бажають їздити на далекі відстані і влаштовуватися на важкі роботи заради низької зарплати. У 2009 р. багато мігрантів знайшли роботу, яка оплачувалася так само, як і в промислових районах, проте знаходилася ближче до їх дому, - на інфраструктурних проектах.
В теперішній час величезна маса внутрішніх мігрантів все ще зайнята на роботах із будівництва доріг, аеропортів і залізниць, які фінансує уряд в рамках державної програми стимулювання економіки вартістю 4 трлн. юанів ($586 млрд.). За даними Міністерства транспорту, в 2009 р. в Китаї було прокладено і реконструйовано 381 тис. км. сільських автодоріг при плані 300 тис. км.
Китайські працівники стають усе більш вимогливими відносно свого працевлаштування. Дослідження показують, що кожне нове покоління китайських працівників краще освічене і має вищі очікування відносно зарплати, умов праці і прав, ніж попереднє покоління. Крім того, молоді китайські працівники перебірливіші відносно того, на якому саме виробництві працювати.
Деякі експерти вважають, що дефіцит робочої сили може підштовхнути китайські компанії більше інвестувати в нові технології, які знизять потребу виробництва в чисельній робочій силі. Таким чином, брак робочої сили на китайських підприємствах може допомогти прискорити модернізацію економіки Китаю і перетворення її на розвиненішу, де робота буде менш трудомісткою і більш дорогою.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
