688
Точка зору: Закон про боротьбу з відмиванням коштів порушує права громадян і суперечить чинному законодавству
— Казна та Політика
Розголошення конфіденційної інформації про особу без її згоди, професійної таємниці адвоката і нотаріуса, первинних документів, на підставі яких здійснювалися фінансові операції, суб'єктам державного фінансового моніторингу суперечать Конституції України і законам "Про адвокатуру" і "Про нотаріат", вважає адвокат Всеукраїнського адвокатського об'єднання "Альянс" Юрій Бауман.
Так він прокоментував агентству "Інтерфакс-Україна" прийняті парламентом законодавчі зміни до закону "Про протидію і запобігання легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом", що розширюють перелік суб'єктів первинного фінансового моніторингу за рахунок нотаріусів, адвокатів, суб'єктів підприємницької діяльності, що надають юридичні послуги, торговців нерухомістю (ріелторів), операторів поштового зв'язку (у частині здійснення ними грошових переказів), торговців дорогоцінними металами і коштовним камінням, аудиторів, аудиторських фірм, юридичних осіб, осіб, що проводять будь-яку лотерею, суб'єктів підприємницької діяльності, що надають послуги з бухгалтерського обліку, і деяких інших представників нефінансових професій.
"Зобов'язання суб'єктів первинного фінансового моніторингу розкривати інформацію і надавати первинні документи призведе до фактичного розкриття професійної таємниці, яка, у свою чергу, порушить як права клієнтів, так і права адвокатів, нотаріусів та інших осіб", - сказав Бауман.
Як пояснив адвокат, положення ст.6 нового законодавчого акту суперечить законам "Про адвокатуру" і "Про нотаріат", які відносять питання про суть консультацій, порад, роз'яснень і інших відомостей, отриманих адвокатами або нотаріусами при зверненні до них фізичних і юридичних осіб, до питань їх професійної таємниці. Зокрема, ця стаття передбачає обов'язок суб'єктів первинного фінансового моніторингу подавати на запит відповідного суб'єкта державного фінансового моніторингу первинних документів, на підставі яких були проведені фінансові операції, а також будь-яку інформацію для перевірки фактів порушення вимог законодавства у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.
Крім того, адвокат прокоментував норму закону, що зобов'язала суб'єктів підприємницької діяльності і юрособ повідомляти суб'єктів держфінмониторингу про фінансові операції з товарами за готівку за умови, що сума такої фінансової операції дорівнює або перевищує суму 100 тис. грн.
"Втім, як свідчить практика, суб'єкти первинного фінансового моніторингу (суб'єкти госпдіяльності) і їх клієнти шляхом специфічного використання подібних норм чинного законодавства успішно мінімізують своє спілкування з суб'єктами держфінмониторингу", - зазначив Бауман.
Він пояснив, що в таких випадках щоб уникнути додаткового державного контролю сума однієї фінансової операції зменшується або розбивається на декілька фінансових операцій, що не перевищують контрольний рівень.
Крім того, експерт зазначає порушення прав громадян згаданими законодавчими змінами. Він, зокрема, пояснив, що ч.2 ст.32 Конституції забороняє збір, зберігання, використання і поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, окрім визначених законом випадків, і лише на користь національної безпеки, економічного добробуту і прав людини.
В свою чергу, новоприйнятий закон встановлює обов'язок суб'єктів первинного фінмониторинга здійснювати низку дій на постійній підставі, спрямованих на протидію відмиванню грошей (ідентифікація і вивчення клієнта, сприяння уповноваженим органам в аналізі фінансових операцій клієнта, зберігання інформації про клієнта та ін.).
Як повідомлялося, Верховна Рада 6 листопада внесла зміни до закону про протидію і запобігання легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, що відповідає вимогам міжнародних стандартів у сфері боротьби із злочинними доходами, істотно розширено перелік суб'єктів первинного фінансового моніторингу.
Закон встановлює обов'язок таких суб'єктів приймати посилені запобіжні заходи відносно клієнтів, діяльність яких свідчить про підвищений ризик проведення ними операцій після легалізації доходів і фінансування тероризму, зокрема в разі встановлення і здійснення ділових відносин з іноземними політичними діячами та іноземними фінансовими установами.
Крім того, закон розширює перелік суб'єктів держфінмониторинга, який здійснює функції регулювання і нагляду. Це Міністерство юстиції, Міністерство фінансів, Міністерство транспорту і зв'язку, а також Міністерство економіки.
Закон також передбачає здійснювати розподіл конфіскованих активів, отриманих в результаті легалізації доходів або фінансування тероризму, відповідно до якого кошти, отримані Україною згідно із угодою про розподіл конфіскованих активів, зараховуються до державного бюджету України.
За матеріалами: Інтерфакс-Україна
Поділитися новиною
