59361
З чого роблять долари?
— Валюта
Для виготовлення доларів США використовують бездеревний папір, що складається на 75% з бавовни і на 25% з льону. Структура паперу сітчаста (полотняна), волокна розташовані паралельно сторонам купюри, не ромбом.
Папір має блідо-жовтий, або, скоріше, сіро-кремовий колір, без глянцю. Колір паперу обумовлений тим, що він не містить оптичного відбілювача. Через це у фільтрованому ультрафіолетовому світлі (довжина хвилі 366 нм) він виглядає темним. Папір же загального призначення люмінісцує блакитним світлом.
На дотик він щільний та еластичний. Якщо спробувати надірвати його, це відбудеться не відразу, спочатку потягнеться, і якщо його відпустити, повернеться в початкове положення. Незважаючи на еластичність, він ще й "хрумтить", що дозволяє відрізнити справжні долари від фальшивих.
У папір хаотично впроваджені в невеликій кількості червоні і сині шовкові волокна, їх видно тільки при розгляданні через лупу. У фільтрованих УФ-променях папір і волокна не люмінісцують. Перевіряючи купюру, перш за все переконайтеся в наявності захисних волосків, перевірте, чи не домальовані вони.
Як правило, фальшивомонетники не можуть внести ці волокна в структуру паперу. Гарна імітація захисних волосків при підробці вкрай рідкісна. Домальовані захисні волоски легко відрізнити.
Банкноти США будь-якого номіналу, року випуску і категорії, що перебувають в обігу з 1928 року, видрукувані на аркушах паперу розміром 156х66 мм. Відхилення в розмірах до 2 мм не є ознакою підробки.
Для друку використовують папір у рулонах. Довжина рулону - 7-8 тисяч метрів, вага коливається в межах від 431 до 440 кг. Ширина рулону - 64,26 см.
Фарбу, що використовується для друку банкнот, виготовляють у Бюро гравіювання і друку Казначейства США. Її склад суворо засекречений.
Для друку зображень і написів на лицьовій стороні банкнот, за винятком зображення печатки Федерального банку, цифрового і буквеного коду банку, використовують фарбу чорного кольору, яка має магнітні властивості.
Зображення і написи на зворотному боці банкнот друкують зеленою фарбою, яка не має магнітних властивостей. Саме завдяки цій фарбі долари отримали свої жаргонні назви "гріни", "бакси" і "зелені" (у перекладі з англійського greenbacks - зелені спинки).
Папір пропускають через три друковані валики, на яких закріплені друковані форми (металографічний друк). Спочатку фарбою зеленого кольору друкують зворотний бік банкнот, потім фарбу сушать при 135 градусах Цельсія. Після того, як папір охолоне, фарбою чорного кольору друкують лицьову сторону.
Якщо притиснути нігтем купюру до аркуша білого паперу і провести нею риску, на папері залишиться чорний або зелений слід. Так і повинно бути, це не ознака підробки, скоріше, навпаки.
Магнітні властивості фарби - тільки одна із захисних характеристик, яку, до того ж, легко імітувати. Тому не слід цілком покладатися на тестери, що спрацьовують тільки на магнітний пігмент.
Зворотний бік доларів, випущених після 1999 року, оформлено з використанням фарби, яка по-різному виглядає в інфрачервоних променях.
У правому нижньому куті лицьової сторони нових купюр номінал надрукований спеціальною фарбою, здатною змінювати колір залежно від того, під яким кутом на неї дивитися. Зелений колір цифри переходить у чорний, а потім назад у зелений. Не забудьте перевірити купюру за цим засобом захисту.
Сергій Денисевич
За матеріалами:
Поділитися новиною
