Чи вплине відсутність сталі як будівельного матеріалу на собівартість новобудов?

125

Додайте Finance.ua до вибраних джерел Google

Чи вплине відсутність сталі на ціни в новобудовах

Очікується зростання собівартості та, як наслідок, — зростання цін для кінцевого покупця.

Однак, експерти не очікують сценарію «все пропало», адже мова не про повну відсутність сталі, а про її дефіцит.

Що відбувається з вітчизняною металургією

Вітчизняна металургія стрімко втрачає виробничі потужності. Головна причина — російські обстріли.

За даними «Укрметалургпрому», у січні-серпні 2026 року Україна виробила 4,3 млн тонн сталі проти 4,91 млн тонн за аналогічний період 2025. Таким чином, обсяги виробництва скоротилися приблизно на 12,5%, або на 612 тис. тонн.

Особливо різке падіння зафіксовано у серпні: виробництво сталі скоротилося на 57,3% — до 277 тис. тонн проти 649,4 тис. тонн у серпні 2025 року.

Скорочення виробництва торкнулося і металопрокату — готової металевої продукції, зокрема арматури, швелерів, труб, кутників тощо, яка широко використовується у будівництві.

За вісім місяців 2026 року в Україні виробили 3,59 млн тонн металопрокату проти 4,26 млн тонн за аналогічний період 2025-го. Отже, його виробництво зменшилося на 15,6%, або приблизно на 665 тис. тонн.

Місце для вашої реклами

У серпні падіння було ще суттєвішим: вироблено 269,5 тис. тонн металопрокату проти 633,2 тис. тонн у серпні 2025 року — на 57,4% менше.

<i>Виробництво сталі та металопрокату істотно скоротилося</i> — *Виробництво сталі та металопрокату істотно скоротилося*

Водночас росія продовжує завдавати ударів по українських металургійних підприємствах, тому наведені вище показники вже не повною мірою відображають поточний стан галузі.

Читайте також: ЄС скорочує квоти на сталь, Україна може втратити значну частину експорту

Лише у вересні потужних атак зазнали кілька великих підприємств. Так, 5 вересня удар по «Каметсталі» пошкодив ключові виробничі та інфраструктурні об’єкти й призвів до зупинки виробничих процесів. А 25 вересня ArcelorMittal Кривий Ріг повідомив, що через масштабні пошкодження після чотирьох атак безпечне та стабільне відновлення роботи підприємства наразі неможливе.

Відтак єдиною очевидною тенденцією для української металургії залишається подальше скорочення виробництва. Масштаби цього падіння наразі складно оцінити, однак уже наявні дані свідчать про суттєве погіршення ситуації в галузі.

Що це означає для будівельної галузі

Чи означає це, що будівельна галузь зіткнеться з різким дефіцитом металопрокату, який використовується в будівництві, а це, своєю чергою, призведе до суттєвого подорожчання нерухомості? І так, і ні.

На форумі Finance.ua з цього приводу триває цікава дискусія. Її учасники, зокрема, схиляються до думки, що дефіцит металопродукції може суттєво збільшити собівартість будівництва, а відтак — позначитися і на вартості нерухомості.

Один із дописувачів пропонує дивитися на проблему ширше. На його думку, скорочення українського металургійного виробництва матиме наслідки не лише для будівництва, адже металургія це не тільки готова продукція, а й податкові надходження та попит на товари й послуги суміжних галузей: енергетики, транспорту, добувної промисловості тощо.

Крім того, Україна може втратити значні валютні надходження: «За перші 5 місяців 2026 року експорт металів приніс країні 1,7 млрд доларів, а від початку повномасштабної війни -18,4 млрд доларів».

Інший учасник нагадує, що будівельна галузь використовує не лише українську металопродукцію, а й імпортну. Однак, на його думку, навіть вона може подорожчати через логістичні труднощі: «Втрати рухомого складу зараз приблизно 30−40 %. Після вичерпання останньої української арматуринки, останнього локомотива, уявіть, які будуть ціни?».

Проте ситуація на ринку металопрокату демонструє, що імпорт уже відіграє дедалі більшу роль у забезпеченні внутрішнього попиту. За даними Українського центру сталевого будівництва, у першому півріччі 2026 року імпорт забезпечив 43,8% внутрішнього ринку металопрокату проти 37% роком раніше. Це рекордний показник за весь період незалежності України.

Читайте також: Експорт аграрної продукції: чи зможемо витримати посилення обстрілів

Водночас залежність від імпорту означає й більшу залежність від зовнішніх постачань та логістики. Імпортну продукцію доводиться доставляти в Україну альтернативними маршрутами, що може збільшувати витрати та строки постачання. Додатковим ризиком залишається пошкодження транспортної інфраструктури внаслідок російських атак.

Тому аргументи учасників дискусії на Finance.ua мають підстави, однак вони не повною мірою відображають ситуацію на ринку. Дефіцит українського металопрокату не обов’язково автоматично означає аналогічний дефіцит на внутрішньому ринку: частину потреб уже компенсує імпорт. Водночас скорочення внутрішнього виробництва, зростання залежності від імпорту та подорожчання логістики можуть створювати додатковий тиск на ціни металопродукції — а отже, і на собівартість будівництва.

Що впливає на вартість будівництва

За даними профільних видань, близько 60% бюджету будівельного проєкту припадає на матеріали та обладнання, а 40% - на роботи. При цьому у 2026 році дорожчає не лише метал, а й бетон, цемент, щебінь, утеплювачі, кабель, інженерне обладнання, логістика та робоча сила.

Тому подорожчання нерухомості не варто пов’язувати лише з дефіцитом металу та зростанням його вартості. На кінцеву собівартість будівництва одночасно впливає сукупність різних факторів. За оцінками, залежно від специфіки проєкту, сталь у середньому формує близько 15% загальної вартості будівництва.

Отже, навіть значне подорожчання металу не означає пропорційного зростання собівартості квадратного метра. Наприклад, якщо ціна металу, необхідного для реалізації проєкту, зростає на 30%, загальний кошторис за незмінності інших витрат збільшиться приблизно на 4,5%. Якщо ж метал подорожчає вдвічі, це додасть близько 15% до загальної собівартості будівництва.

<i>Подорожчання металу не означає пропорційного зростання собівартості квадратного метра</i> — *Подорожчання металу не означає пропорційного зростання собівартості квадратного метра*

Звісно, це спрощена математична модель, яка не враховує можливих змін інших складових кошторису. Проте вона добре демонструє головне: на кінцеву вартість будівництва впливає сукупність факторів, а ціна металу є лише одним із них.

Показово, що за даними Держстату, за шість місяців 2026 року ціни на будівельні матеріали зросли на 15,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Водночас вартість будівельних робіт за цей самий період збільшилася на 23,1%.

Таким чином, ключовим чинником зростання вартості будівництва є не окремо взятий дефіцит сталі, а загальне подорожчання будівельних матеріалів, робіт, логістики та інших складових собівартості.

Ситуація складна, а чи контрольована?

Водночас ситуація, що склалася на українському ринку металопродукції, яку використовують у будівництві, є складною, хоча й поки не критичною.

Ще місяць тому провідні українські девелопери запевняли, що дефіциту будівельних матеріалів в Україні немає. Водночас вони звертали увагу на їхнє систематичне подорожчання.

Однак уже у вересні ситуація почала змінюватися. По-перше, значна частина українських металургійних потужностей зазнала пошкоджень, через що відповідна продукція фактично випала з частини ланцюгів постачання.

По-друге, імпорт, який має компенсувати скорочення внутрішнього виробництва, також дорожчає. За даними GMK Center, світові ціни на окремі види металопрокату, зокрема арматуру, яка широко використовується у будівництві, почали зростати. Станом на 11 вересня GMK Center фіксував підвищення цін на 6,5% порівняно з початком серпня.

Читайте також: Блокування портів та атаки на логістику: як це впливатиме на економіку і життя українців

По-третє, додатковий тиск створюють логістичні проблеми. Через регулярні атаки на судноплавство та портову інфраструктуру нормальна робота портів Великої Одеси ускладнюється. Це особливо важливо для імпорту арматури, оскільки Туреччина, один із провідних світових виробників цієї продукції, є важливим потенційним джерелом постачання для українського ринку.

Отже, загальна картина виглядає так: металу на світовому ринку достатньо, однак українському будівництву дедалі складніше отримувати необхідну продукцію в потрібному місці, у потрібний час і за колишньою ціною. Саме це, а не глобальний дефіцит металу як такий, створює ризики подальшого подорожчання металопродукції на українському ринку.

Висновок

У загальному підсумку це означає, що вартість нерухомості, зокрема житла на первинному ринку, ймовірно, продовжить зростати. Однак, як уже зазначалося, навіть суттєве подорожчання сталі не означає пропорційного збільшення собівартості квадратного метра.

Ця залежність не є лінійною. На кінцеву собівартість нерухомості впливає сукупність факторів, які необхідно розглядати комплексно: загальна вартість будівельних матеріалів, ціна земельної ділянки, вартість будівельних робіт, логістичні витрати, оплата праці та інфляційні процеси.

Водночас динаміка цін свідчить про загальне подорожчання житла на первинному ринку. Порівняно з минулим роком вартість новобудов у середньому зросла на 20,5%.

Тому пов’язувати це зростання виключно з дефіцитом сталі було б некоректно. Подорожчання металопродукції є одним із чинників, що може збільшувати собівартість будівництва, однак його вплив необхідно розглядати в сукупності з іншими витратами.

Навіть значний дефіцит сталі сам по собі не означає ні обвалу ринку, ні пропорційного стрибка цін на готову нерухомість. Натомість він може створювати додатковий тиск на собівартість будівництва та, відповідно, на кінцеву ціну житла.