11
Артем Ковбель: фінансове розслідування — у яких випадках воно виправдане? Навіть якщо не гарантує повернення коштів
Розглянемо, як оцінити
витрати на форензик, визначити досяжний
результат і врахувати наслідки відмови
від подальших дій. Досвід аудитора по
боротьбі з фінансовим шахрайством
Артема Ковбеля.
Власник
бізнесу бажає повернути втрачені через
зловживання гроші й домогтися
відповідальності причетних, та
розслідування вимагатиме нових витрат
та його особистої участі. Гарантії
відшкодування немає, навіть якщо вдасться
встановити всю схему. Як оцінити, чи
виправдані ці зусилля і заради якого
результату варто їх докладати?
У
моїй практиці запит на форензик нерідко
супроводжується очікуванням швидкого
результату. Власник знає, що компанія
втратила гроші, іноді має власну версію
того, як це сталося, і розраховує, що
залучена команда допоможе розв’язати
проблему. Але між встановленням обставин
і поверненням активів може бути тривала
робота, до якої замовник не завжди
готовий.
Тому
ще до початку перевірки важливо з’ясувати,
якого результату він прагне. Від цього
залежить і обсяг роботи, і те, за якими
критеріями оцінюватиметься її доцільність.
Досвід моїх проєктів показує: перспектива
повернення грошей потребує тверезого
розрахунку, але сама по собі не дає
вичерпної відповіді на запитання, чи
варто розслідувати порушення.
Виявлений збиток і можливе повернення мають різну ціну
В
одному з моїх британських проєктів
компанія втратила електроінструменти
на £1,6 млн за три роки. Завідувач складу
мав можливість видаляти й змінювати
записи в обліковій системі. Отже,
працівник, який відповідав за збереження
товару, міг коригувати й дані про його
наявність. Інструменти продавали через
Amazon, eBay та безпосередньо на будівельних
майданчиках.
Ми
відновили механізм втрат і встановили
їхню суму. Пошук майна підозрюваного
дав інший показник: вартість виявлених
активів, серед яких були нерухомість,
кошти на рахунках та автомобіль, становила
близько £700 тис.
Матеріали
розслідування використали британська
поліція та страхова компанія. Проте
ідентифікація цих активів ще не означала,
що власник бізнесу отримав відшкодування.
Різниця
між £1,6 млн збитків і £700 тис. знайденого
майна пояснює, чому розмір втрат не може
бути єдиною підставою для визначення
бюджету розслідування.
Встановити,
скільки компанія втратила, необхідно
для обґрунтування її вимог. Та для оцінки
можливого повернення потрібно також
розуміти, де перебувають активи, і які
перспективи їх стягнення. Не можна
заздалегідь прирівнювати ані суму
вимог, ані вартість знайденого майна
до майбутнього надходження грошей.
Якщо
головна мета замовника полягає саме у
відшкодуванні, витрати потрібно
співвідносити з реалістичною перспективою
повернення.
До
розрахунку входить і подальша робота
після підготовки форензик-звіту. Зокрема,
юридичний супровід та пошук активів та
повернення активів (asset tracing, asset recovery).
Інакше власник погоджує вартість
встановлення фактів, очікуючи за ці
гроші завершення всього процесу.
Що залежить від замовника
Навіть
обґрунтований бюджет не забезпечить
результату, якщо команда не отримає
доступу до інформації. В одному з проєктів
клієнт дорікав нам за порушення строків,
водночас не надаючи первинної документації.
Без неї ми не могли перевірити операції,
щодо яких він очікував висновків.
Залучення
зовнішніх фахівців не звільняє компанію
від участі в розслідуванні: частина
необхідних для роботи рішень залишається
за замовником.
Є
й обставини, на які він не може безпосередньо
вплинути. Документи можуть бути втрачені,
а людина, дії якої перевіряють, перебувати
за кордоном. У таких випадках на початку
можна визначити порядок роботи, але не
завжди її остаточну тривалість. Цю
невизначеність необхідно обговорити
до того, як очікування швидкого повернення
грошей стане причиною конфлікту.
У
моїй практиці були розслідування, які
зупинялися, оскільки клієнт не був
готовий фінансувати продовження. Частину
роботи вже виконано, проте для наступних
кроків бракує ресурсів. Тому я можу
порадити не починати проєкт, якщо
замовник розраховує лише на коротку
перевірку, а його мета потребує тривалішої
роботи.
На
старті важливо з’ясувати, чи готовий
він забезпечити її проведення, зокрема
якщо перші висновки не дадуть підстав
для швидкого стягнення.
Коли повернення грошей не є єдиною метою
Водночас
низька ймовірність відшкодування не
означає, що компанія нічого не отримає
від розслідування. Важливо й те, які
наслідки матимуть виявлені порушення
всередині бізнесу.
В
одному з проєктів втрати, за нашою
оцінкою, становили 507 млн грн. Власник
вирішив не продовжувати дії щодо
причетних осіб. Я не погоджувався з цим
рішенням: на мою думку, відсутність
подальшої реакції створює ризик
повторення зловживань.
Інші
менеджери бачать не тільки факт перевірки,
а й те, що відбувається після неї. Саме
тому встановлення обставин і належна
реакція компанії можуть мати цінність
навіть тоді, коли перспектива повернення
коштів обмежена.
Це
не гарантує, що порушень більше не буде,
але дає підстави оцінювати витрати
ширше, ніж через суму можливого стягнення.
Проте
комерційні міркування замовника іноді
приводять до іншого рішення.
В
австрійському проєкті, який ще триває,
після першого етапу власник не став
домагатися повернення активів. Фігурант
допоміг йому домовитися про іншу угоду,
на якій той заробив. Виведені кошти на
цьому етапі не повернулися, але замовник
отримав окрему економічну вигоду.
Цей
дохід не можна називати відшкодуванням
встановленого збитку. Для власника він
міг бути аргументом на користь обраного
рішення, проте питання відповідальності
за попередні дії від цього не зникло.
Такі ситуації показують, чому комерційний
результат для замовника й оцінку
виявлених порушень потрібно розглядати
окремо.
Як власнику контролювати хід розслідування
Запит
«проведіть аудит» ще не визначає завдання
для команди. Замовник може вкладати в
нього зовсім інший зміст, ніж залучені
фахівці. Тому очікуваний результат ми
обговорюємо детально й фіксуємо письмово.
Так само домовляємося про зміст і
періодичність звітів, щоб клієнт розумів,
як просувається робота, до отримання
остаточного висновку.
Зазвичай
наша команда звітує щоп’ятниці. Для
власника це можливість оцінити, що вже
вдалося встановити та що перешкоджає
подальшим діям. На основі цієї інформації
він може приймати наступні рішення,
розуміючи їхні підстави. Якщо нові
обставини змінюють перспективу досягнення
погодженої мети, це потрібно обговорювати
під час роботи, а не пояснювати постфактум.
Завдання
форензик-команди полягає, зокрема, у
тому, щоб дати замовнику достатньо
перевіреної інформації для такого
вибору. Професійна відповідальність
вимагає повідомляти і про обмеження,
навіть коли клієнт сподівається почути
інше. Власник має знати, на чому ґрунтується
рекомендація щодо наступного кроку, а
не просто погоджувати його вартість.
Артем
Ковбель, ACFE, ASIS, ASCP аудитор по боротьбі
із фінансовим шахрайством
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
