322
Альтернативних шляхів недостатньо: У Туреччині наполягають на відновленні «зернового коридору»
— Аграрний ринок
Альтернативні шляхи вивезення зерна з України, зокрема через річкові порти на Дунаї, не можуть замінити «Чорноморську зернову ініціативу», тому її роботу потрібно терміново відновити.
Про це президент Ради із зовнішньоекономічних зв’язків Туреччини (DEIK) Рушен Четін заявив у інтерв'ю Bloomberg.
«Після закриття зернового коридору спостерігається інтенсивний трафік, оскільки всі судна зосереджуються біля Ізмаїла, Рені та Кілії - у портах, пов’язаних з гирлами річки Дунай. Звідси немає відправлення великими кораблями до Африки чи Китаю. Терміново потрібно знову досягти угоди щодо зернового коридору», — сказав очільник DEIK.
Коментуючи ситуацію з обстрілом росією турецького суховантажного судна «Сукра Окан», яке прямувало до порту Ізмаїла, Четін нагадав, що внаслідок інциденту жертв не було.
«З іншого боку, вони (російська сторона, — ред.) зробили заяву в тому сенсі, що кожен із кораблів, що прибувають, які прямують до України, може нести військові боєприпаси, оскільки і українська сторона, і російська сторона перебувають в умовах бойових дій. Така загроза виникла вперше, вона може повторитися. Ви маєте бути обережними», — порадив Четін.
За його інформацією, після закриття зернового коридору на морі спостерігається інтенсивний рух, усі шляхи переповнені з боку Ізмаїла, Рені та Кілії у портах, пов’язаних з гирлами Дунаю.
Відповідаючи на питання щодо перспектив транспортування української сільгосппродукції альтернативними маршрутами, крім маршруту «зернового коридору», Четін висловив упевненість, що це неможливо.
«Це неможливо. Оскільки це річкові порти, в них не можуть заходити великі судна, тому що в них глибина до певних метрів. Звідси немає відправлення великими кораблями до Африки чи Китаю. Потрібно терміново укласти нову угоду щодо «зернового коридору», — наголосив він.
Президент DEIK підкреслив, що невизначеність з експортом української агропродукції впливає на економіку, що «зачіпає країни Чорного моря, це зачіпає Європу».
Як повідомлялося, в ніч на 2 серпня росія атакувала українські порти на Дунаї, пошкоджень та руйнувань зазнали елеватор, зернові ангари, резервуари одного з вантажних терміналів, виробничі, складські та адміністративні приміщення. Крім того, суттєвих руйнувань зазнала триповерхова будівля «Морвокзалу» в Ізмаїлі та офіс «Українського дунайського пароплавства». Внаслідок цього кількість заходів суден в українські порти на Дунаї впала у 2−5 разів.
У відповідь Україна атакувала дронами порт Новоросійська. Зокрема, надводні безпілотники уразили російський десантний корабель «Оленегорский горняк» у бухті Новоросійська, а також великий нафтовий танкер рф «SIG» у Керченській протоці, який транспортував паливо для російських військ.
Після цього Україна оголосила про військову загрозу для судноплавання в акваторії низки російських портів на Чорному морі.
13 серпня у Міноборони рф заявили, що турецьке суховантажне судно Sukru Okan під прапором Палау, що прямувало в порт «Ізмаїл» (Одеська обл.), не відреагувало на вимогу російських військових про примусову зупинку для огляду. Псля цього російський бойовий корабель «відкрив попереджувальний вогонь з автоматичної стрілецької зброї», а з вертольота на суховантажне судно висадилася група російських військових. Після завершення примусового огляду судно відпустили, однак воно змінило курс і наразі зупинилося в одному з румунських портів. У Міноборони Туреччини розпочали розслідування цього інциденту.
За матеріалами: ukragroconsult
Поділитися новиною
