278
Нацбанк вибирає здешевлення імпорту, а не довгострокову валютну стабільність
— Валюта
Наталія ЗАДЕРЕЙ
Нацбанк вибирає здешевлення імпорту, а не довгострокову валютну стабільність.
Скасувавши обов’язковий продаж 50% валютної виручки експортерами, Нацбанк, схоже, збирається також відмовитися від практики скуповувати зайву валюту. Такий висновок випливає з оприлюдненого департаментом платіжного балансу НБУ прогнозу зростання золотовалютних резервів на поточний рік. Зокрема, якщо за три місяці резерви збільшилися на $2,4 млрд, то за весь рік їх приріст становитиме $4,1 млрд. Прогноз грунтується на очікуваннях річного зростання прямих іноземних інвестицій на $1,85 млрд (торік — $1,56 млрд) і сальдо поточного рахунка $5,32 млрд (торік — $6,8 млрд). За такого рівня валютних надходжень поповнити резерви лише на $4,1 млрд Нацбанк зможе, знизивши обсяги купівлі валюти на міжбанку. Ця тактика дасть можливість розв’язати проблему надмірної грошової емісії через валютний канал. Однак несе в собі й певні ризики — нинішній рівень резервів замалий для того, щоб відпускати гривню у вільне плавання.
Запасливий інтервент
За минулий рік валові золотовалютні резерви Нацбанку збільшилися на $2,6 млрд. І це тоді, як у жовтні — грудні 2004-го Нацбанку довелося витратити на інтервенції на валютному ринку $2,7 млрд, тобто більшу частину купленої в січні — вересні валюти. З початку цього року щомісячний обсяг операцій з купівлі Нацбанком валюти істотно зріс. Зокрема, в січні НБУ купив $711,2 млн, в лютому — $892,9 млн, в березні — $1498 млн. Збереження аналогічної динаміки в подальші місяці означало б зростання резервів на значно більшу ніж $4,1 млрд суму.
Однак уряд і Нацбанк, вочевидь, мають інші плани. Серед них — зниження емісії гривні для купівлі валюти та зміцнення гривні до 5,0-5,1UAH/USD. А також збільшення золотовалютних резервів до близько $15 млрд. При збільшенні на $4,1 млрд валові міжнародні резерви, за оцінками Нацбанку, досягнуть рівня, еквівалентного 3,6 місяця імпорту майбутнього року. На сьогодні, за словами міністра фінансів Віктора Пинзеника, обсяг резервів становить еквівалент трьох місяців імпорту.
Відповідність резервів трьом місяцям імпорту майбутніх періодів вважається показником їх достатності. Однак у більшості випадків країни, що практикують прив’язку національної валюти до долара, мають у своєму розпорядженні набагато більший рівень резервів. Приміром, у Казахстані резерви забезпечують покриття близько 5 місяців імпорту, в Росії — близько 10. Показово, що навіть ті азійські країни, що перейшли до більш гнучкого курсового режиму після кризи 1998 року, водночас наростили свої золотовалютні резерви до історичного максимуму (в середньому 6-7 місяців імпорту).
Крім імпорту резерви мають забезпечувати також обслуговування зовнішнього боргу. Тому при визначенні оптимального обсягу резервів до тримісячного імпорту зазвичай додають річні платежі за зовнішніми боргами. З урахуванням передбачених у бюджеті-2005 видатків на погашення зовнішнього боргу в розмірі понад $1 млрд, покриття імпорту видається не таким переконливим. Про відсутність ризиків девальвації гривні свідчить співвідношення резервів і грошової бази, що за підсумками березня перевищило 104%. Утім, враховуючи хиткість вітчизняної фінансової системи, навіть за такими мірками робити висновки про достатність резервів складно. Особливо у світлі досвіду кінця минулого року, коли кількох тижнів паніки, що виникла на тлі фундаментальних макропоказників позитивної динаміки, вистачило, щоб резерви Національного банку схудли на $3 млрд.
Валютні ризики
На користь того, що Україні варто цього року подбати про нарощування золотовалютних резервів, свідчать кілька чинників. По-перше, структура експорту. Її слабкою стороною є домінування металургії в загальній вартості експорту, що супроводжується значним скороченням експорту продукції машинобудування в поточному році. Такий розклад робить валютні надходження в Україну надто залежними від кон’юнктури світового ринку металів, яка наступного року може погіршитися. До чинників ризику слід віднести і зростання імпорту випереджальними темпами щодо експорту, а також анонсовану номінальну ревальвацію, ступінь впливу якої на конкурентоспроможність експорту невідомий.
Не менш важливим чинником є структура капітальних операцій. Країна навіть з високим рівнем торгового профіциту вважається схильною до валютних ризиків, якщо в її фінансовому рахунку домінують портфельні інвестиції. У платіжному балансі України за 2004 рік прямі інвестиції в Україну становлять $1,7 млрд, а інвестиції в боргові цінні папери — $2,1 млрд. Такий розклад збережеться і цього року. Після «перемоги демократії» будувати заводи та відкривати представництва в Україні іноземці поки що не поспішають. Зате спонукувані заявами уряду про близьке зміцнення гривні взялися скуповувати вітчизняні держоблігації. Такий приплив спекулятивного капіталу вже спостерігався 1998 року і обернувся не чим іншим, як обвалом фінансових ринків. Нинішнього року, якщо інвестори отримають негативний сигнал, розворот потоку портфельних інвестицій також можливий. Звичайно, такими сумними наслідками, як 1998 року, він не загрожує, однак на стабільність валютного ринку вплине негативно.
Утім, уряд і Нацбанк поки що вкрай оптимістичні. Очікується, що зміни в регулюванні зовнішньої торгівлі та валютному регулюванні разом зі зміцненням гривні приведуть до зниження інфляції, зменшення доларизації, збільшення інвестиційного імпорту для модернізації виробництв і вищого економічного зростання. Проте навіть такі вагомі аргументи не заважають помітити, що сприятлива зовнішня кон’юнктура, по суті, використовується для «передвиборчого проїдання», а валютна політика — для досягнення короткострокових цілей уряду. Скасування обов’язкового продажу валютної виручки, а також поступова відмова від валютної інтервенції і перехід до більш гнучкого курсу, безперечно, є необхідними заходами. Однак здійснювати їх треба, керуючись критеріями довгострокової стабільності і маючи у своєму розпорядженні запас міцності у вигляді високого рівня валютних запасів.
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
