Дмитро Варчук: чому ідея Мінфіну про створення нової держструктури по роботі з проблемними активами від самого початку є провальною — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Дмитро Варчук: чому ідея Мінфіну про створення нової держструктури по роботі з проблемними активами від самого початку є провальною

Кредит&Депозит
677
Ініціатива Міністерства фінансів України про створення державної структури по роботі з токсичними банківськими активами – від самого початку є провальною, і ось чому.
Нагадаємо, держава вже має аналогічний досвід і він абсолютно негативний. Так, Кабінет міністрів України своїм розпорядженням від 14 вересня 2011 року на базі проблемного ВАТ «Родовід Банк» створив санаційний банк, основним завданням якого було продовження роботи з повернення власних активів; робота з проблемними активами державних банків і банків, капіталізованих за участю держави.
І що в результаті? ВАТ «Родовід Банк» за рахунок отриманого в 2009 – 2011 рр. з держбюджету рефінансування на суму 12,5 млрд грн повністю розрахувався з усіма вкладниками, а, з огляду на те, що цю стовідсоткову суму розміщених в банках депозитів змогли отримати лише клієнти трьох банків, можна зробити висновок, що вкладники тут були дуже непрості.
При цьому банк так і не взяв в роботу проблемні активи інших банків. Більше того, менеджмент «Родовід Банку» не зміг повернути навіть свої власні кредитні кошти.
Таким чином, держменеджмент всі бюджетні гроші освоїв, а «Родовід Банк» в лютому 2016 року відрядив на ліквідацію.
Ось як, нагадаю, сформулювало Міністерство фінансів причину ліквідації «Родовід Банку»: «По-перше, тому що на законодавчому рівні так і не були створені механізми передачі і реалізації проблемних активів банків державного сектора, що необхідно для ефективної роботи санаційного банку. По-друге, в якості санаційного банку “Родовід банк” показав низьку результативність роботи з власними активами. Протягом діяльності банку як санаційного доходи банку по суті покривали лише його адміністративні витрати, держава не мала ніяких дивідендів від його діяльності”.
Отже, на сьогодні – ліцензія у «Родовід Банку» відкликана, а проблема токсичних активів все на тому ж незайманому рівні. Але головне – ми втратили 6 років, а держава нам пропонує повторити цей же шлях.
Нагадаю, що за інформацією НБУ, станом на 1 квітня 2017 року обсяг непрацюючих кредитів в банківській системі склав 568,8 млрд грн із загального обсягу в 1,032 трлн грн.
Крім того, із заяви Мінфіну не ясно, як держменеджмент, проваливши роботу зі стягнення проблемної заборгованості в «Родовід Банку», зможе це зробити вдруге, при цьому, по суті, змінивши лише вивіску?
Навіщо створювати ще одну державну структуру, на утримання якої необхідне додаткове фінансування з держбюджету, якщо так і не допрацьовано законодавство, як і раніше, немає реалістичного механізму стягнення проблемної заборгованості?
До того ж Мінфін планує на першому етапі працювати лише з активами держбанків і тільки потім, якщо вдасться, перейдуть до проблемної заборгованості комерційних банків? Тобто, «масло масляне» виходить і, що ми отримаємо на цей раз? А ми отримаємо посередницьку держструктуру, яка по суті наділена монопольним правом працювати з токсичними активами ще якихось 6 років…
Складається враження, що завдання держави полягає не в поверненні грошей від продажу проблемних банківських активів, а в недопущенні до цього питання приватного бізнесу, ефективність якого апріорі вища. Тобто держава вбиває конкуренцію, і створює ще один потенційно корупційний шлях.
Незрозуміло, навіщо ускладнювати цей і без того архіскладний процес, створюючи саме посередницьку державну структуру?
Розглянемо інший «позитивний» досвід роботи державної структури у поверненні грошових коштів, отриманих від реалізації активів ліквідованих банків – Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Саме з прийняттям рішення про створення Фондом консолідованого офісу з управління активами – процес продажу заставного майна значно ускладнився.
Оскільки з появою даного підрозділу будь-яка низька ціна активу розглядається як ознака корупції.
Співробітники Фонду не можуть ні зрозуміти, ні тим більше відрапортувати, що багатомільйонний актив реально можна продати лише за ціною “паперу”, на якому написана цифра!
Причому, звертаю увагу, що оцінюється актив зараз також із залученням іноземних експертів. У підсумку – ціна, яку встановлює Фонд, – нереальна, попиту на актив немає і в найближчій перспективі не буде!
Ще важче, якщо цей актив у вигляді прав вимоги по кредиту було закладено в НБУ і регулятор повинен дати згоду на його продаж, а також дати оцінку пропонованої Фондом ціни за об’єкт, що в цілому наділяє даний процес ознаками нескінченності.
Вважаю, що на даний момент необхідно створити прозорі умови продажу проблемних банківських активів на відкритому для всіх ринку, де оцінка Фонду вільно буде коригуватися попитом на ринку.
Це саме той випадок, коли краще продати хоч і за менші гроші, ніж сидіти на активі вічність. А ті активи, які не можна вже реалізувати за адекватну ціну, краще виставити на загальнодоступний аукціон, де продати за встановленою урядом процедурою.
Процес повернення проблемної банківської заборгованості необхідно максимально спростити.
Потрібен діалог між усіма учасниками даного процесу, важливо вносити в законодавство зміни щодо спрощення процедури стягнення.
Прийнятий Закон «Про фінансову реструктуризацію», як бачимо, не стимулює недобросовісних позичальників, а це, переважно, великий вітчизняний бізнес, розраховуватися за своїми боргами. У нас взагалі не прийнято, я б сказав, що не модно виплачувати банківські кредити.
Держава повинна стати прикладом і показувати зі свого боку, як потрібно виконувати свої зобов’язання! А шукати проблему, чому актив став поганим, необхідно на етапі її зародження, щоб не допустити кваліфікації – безнадійний.
Моя думка – сьогодні державі необхідно комплексно мотивувати бізнес виконувати свої кредитні зобов’язання: наприклад, надати пільги тим компаніям, які виплатили борги, а ще більш суттєві пільги, якщо у тебе бездоганна кредитна історія.
Створіть в країні бізнес-клімат, в якому невиплата кредиту буде загальноприйнятою ганьбою, а не так як зараз – всі тільки і хизуються цифрами “списання” своїх боргів!
Дмитро Варчук, директор і засновник компанії KVADRA INVEST
За матеріалами:
Finance.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас