852
Ресторани витісняють торгівлю і банки з центру Києва
— Нерухомість
Інтерес орендарів до центральних вулиць Києва повертається, а вакантність приміщень за два роки знизилася майже на 4% до 15,5%, повідомили в JLL.
В рамках щорічного дослідження компанія вивчила ситуацію в так званому центрі-1, куди входять вулиці, що традиційно вважаються основними торговими коридорами Києва, і, звісно, з найвищими орендними ставками. У цей список входять Хрещатик, вул. Архітектора Городецького, Пасаж, Заньковецька.
Після революційного Майдану ці вулиці сприймалися, перш за все, як місце, що нагадує про трагедію, а не територія шопінгу і релаксу. В результаті, багато орендарів, втративши своїх клієнтів і прибуток, були змушені піти з центру. Перш за все, це були fashion-ритейлери, такі як, Marks & Spencer, GAP, Adidas, Helen Marlen Accessori, Patrick Hellmann, Dsquared2. Закрилися і деякі ресторани ( “Планета Суші” і Soocre), в результаті з 2-3% частка вільних площ підскочила до 20%, а на деяких вулицях, наприклад, Городецького, пустувала третина приміщень.
За даними JLL, рівень максимальних орендних ставок в центрі-1 за час кризи знизився втричі: з $2,1-2,2 тис./кв. м/рік в середині 2014-го і $900-1000 в серпні минулого року до нинішніх $750-850/кв.м/рік.
“Реально зараз непогано здаються приміщення в центрі від 50 до 100 квадратів за ставками $25-35/місяць, тобто $300-420/рік. Але є господарі, які живуть докризовими цінами і не збираються знижувати ставки. Зазвичай ці приміщення і простоюють довше за всі”, – розповіла менеджер Kievhills Марина Підкамінна.
Найпомітніше, на 5,3%, за рік знизилася вакантність на вулиці Архітектора Городецького. На Хрещатику та в Пасажі кількість вільних приміщень за цей час зменшилася на 3,8% і 3,3%, відповідно.
А ось власники приміщень на Заньковецької найменше йшли на діалог з потенційними орендодавцями, і зараз ця вулиця – сумний чемпіон: тут вільна четверть (26,1%) приміщень. Для порівняння – на Хрещатику пустує лише десята частина.
Хто займає порожні місця?
Тенденція витіснення кафе і ресторанами fashion-операторів триває і в цьому сезоні. За рік, як показує дослідження JLL, частка громадського харчування в структурі стріт-рітейлу зросла на 4%, тепер він займає рівно чверть приміщень.
Цікаво, що сім з десяти кафе і ресторанів, що відкрилися в центрі, прописані на Хрещатику. Наприклад, Lviv Croissants, “Франс.уа”, “Моменти”.
Зараз серед закладів “центрального” громадського харчування найбільше ресторанів (43%), потім йдуть кафе (26%) і кав’ярні (14%).
Fashion, хоч і зберіг лідерство серед орендарів зі своїми 39% приміщень, але знизив частку на 2%. Експерти пояснюють таку ситуацію зміною споживчої поведінки і загальною економічноюобстановкою.
“Останнім часом ТРЦ стали привабливішими для рітейлерів, це пояснюється більш високим цільовим трафіком і конверсією. Тому, особливо на тлі загального зниження виходів нових брендів на український ринок, іноземні дебютанти вважають за краще відкривати свої перші точки в найбільш успішних ТРЦ, а не в стріт-ритейлі”, – говорить керівник відділу торговельних площ компанії JLL (Україна) Катерина Весна.
Найбільше серед fashion-магазинів бутиків одягу (78%), взуття та аксесуари займають по 9%.
“Тенденцією стала експансія вітчизняних гравців. Наприклад, відкрилися магазини #ArtRamus by Tatyana Ramus, Arber, а у вересні почав роботу маркет “Всі Свої”, – повідомила аналітик компанії JLL (Україна) Мар’яна Супчан.
Трохи знизилася (на 1% – до 12%) частка сфери послуг, причиною стало закриття ряду відділень неплатоспроможних банків. Хто прийшов на їхнє місце? Іноді інші банки (на місці VAB банку на Хрещатику, 28 з’явився ПУМБ), іноді заклади харчування (на місці ВТБ на Хрещатику, 7 з’явилися кафе Fresh Line і Star Burger). Поки нових орендарів чекають приміщення Райффайзен Банк Аваль (Хрещатик, 46), банку Комбіо і Правекс Банку (Заньковецької, 3/1).
“Для банківських приміщень свої жорсткі вимоги, для ресторанів – свої, тому зазвичай все-таки в колишнє банківське відділення в’їжджає інша фінустанова. Активно цікавляться центральними вулицями останнім часом ТАС і УкрСиббанк, втім, мобільні оператори теж не проти орендувати їх”, – повідомила Марина Підкаміння.
Що буде?
Експерти очікують, що попит на приміщення на центральних вулицях буде поступово відновлюватися, і перш за все за рахунок громадського харчування та локальних одежних брендів.
“Ми сподіваємося, що за нинішньої динаміки заповнюваності вже через рік вільних приміщень стане ще на 4% менше”, – говорить Мар’яна Супчан.
Оксана Гришина
За матеріалами: УБР
Поділитися новиною
