1195
Українці стали активніше переходити на безготівкові розрахунки - оплата через POS-термінали в магазинах і в інтернеті досягла 50%
— Фінтех і Картки
Населення стало активніше переходити на безготівкові розрахунки, і рідше користуватися картками лише для зняття грошей в банкоматах. Український процесинговий центр (UPC) повідомив, що за три квартали 2014 частка оплат картками товарів і послуг через POS-термінали в магазинах і в інтернеті досягла 50% всіх операцій (рік тому насилу досягала 25-28%). А обсяги зняття готівки, які раніше становили до 70% транзакцій людей, до початку жовтня впали до 46%. Решта 4% – це всілякі безготівкові операції в банкоматах: починаючи від зміни PIN-коду і поповнення депозитного рахунку (в апаратах, які підтримують цю функцію), закінчуючи скоєнням оплат стандартних послуг.
«Якщо говорити про карткові платежі в торгових мережах, то тут 60% транзакцій – це оплата продуктів харчування. З платежами в інтернеті інша історія: левова частка припадає на оплату мобільного зв’язку. На другому місці знаходяться грошові перекази близьким і третьому – комунальні платежі», – прокоментував ситуацію керівник прес-служби Приватбанку Олег Серга.
Не від хорошого життя
Рекорд за безготівковими платежами був поставлений як завдяки об’єктивним причинам, таким, наприклад, як обмеження Нацбанку за готівковими розрахунками – їх обсяг не може перевищувати 150 тис. грн. Так через суворі реалії, під які довелося підлаштовуватися людям.
«Наприклад, історія з Кримом, після анексії якого, громадяни не змогли користуватися готівкою. Через закриття українськими банками відділень на півострові власники карт не могли отримати свої зарплати або інші кошти з рахунків. Залишалося або їздити на материкову Україну і знімати гроші там, або користуватися ними за допомогою карт. А як користуватися? Адже банкомати не працювали (їх не підкріплювали готівкою), і людям нічого не залишалося, як розраховуватися ними в магазинах. Навіть після того, як Крим перейшов на рублі. Так, наші банки вважають це закордоном і знімають комісію за конвертацію, але картками можна користуватися при розрахунках», – розповів заступник голови правління Райффайзен Банку Аваль Віктор Горбачов.
Не від хорошого життя активніше картками стали користуватися і на проблемному Донбасі. Залишаючи територію, де йшли військові дії, люди побоювалися возити готівку. Тому намагалися їх вкласти на карткові рахунки або в нечисленних працюючих банках, або через депозитні банкомати – ці пристрої не тільки видають, але і приймають готівку. «Страшно вести готівку в кишені по зоні бойових дій, а так вклав на карту і поїхав», – зазначив Горбачов.
Серйозно збільшувалася частка карткових платежів в магазинах під час зіткнень на Майдані на початку року, під час яких активно розпускалися чутки про закриття всіх банківських рахунків і зупинки роботи банкоматів. Банки не встигали наповнювати банкомати готівкою. «Багато хто з них тоді просто не працювали, а потім банки встановлювали ліміти на зняття – люди могли отримати готівкою невеликі суми, а тому активніше розплачувалися в магазинах картками», – запевнив член правління ОTП Банку Володимир Мудрий.
Змушують людей активніше розраховуватися картами і грабіжницькі комісії, які банки стягують за зняття готівки з кредитних карт. З них банкомати беруть до 4% суми. «У теж час розраховуватися кредитками в торговій мережі можна без комісій, що підштовхує людей до безготівкових розрахунків», – зауважив голова правління UPC Антон Романчук.
Терміналів стало більше
Допомогла популяризації безготівкових платежів в Україні активна розстановка в торгових точках спеціальних пристроїв – POS-терміналів. Згідно зі статистикою НБУ, на 1 липня їх кількість вже досягла 169,4 тис. штук, а зараз і того більше. “Кожна” біла торгова точка повинна мати у себе касовий апарат і термінал, і має. Не стоять термінали у «сірих» торгівців: на базарах і представників СПД. Там цього і не буде поки не почнуть прийматися відповідні рішення на державному рівні. Адже таких торгових точок в нашій країні більшість – близько 60%», – зазначив у розмові з нами генеральний директор Української торговельної асоціації Ігор Кишко.
До слова, коли почалися податкові перевірки і штрафування магазинів, де на всіх касах не стояли POS-термінали, торговці нарешті дійшли компромісу щодо тарифів. Фінансисти погодилися не завищувати їх до 3-3,5% від обсягу карткових платежів, а директори магазинів розставили скрізь термінали. «Торговельне підприємство, яке приймає картки, сьогодні платить банку в середньому від 1 до 2% обсягу операцій. Відсоток залежить від типу картки, наявності чіпа, класу пластика, а також від класу торгового підприємства і його оборотів. Наприклад, у нас умови: якщо виручка магазину менше 10 тис. грн на місяць, то діє триступенева комісія, яка залежить від обороту. Зазвичай вона коливається від 100 до 500 грн на місяць», – уточнив заступник голови УкрСиббанку Костянтин Лежнін.
Використання карток для платежів в інтернеті відбувається завдяки активному розвитку банками своїх систем інтернет-банкінгів та електронної комерції в цілому. «Менеджери прямо у відділенні на планшетах показують клієнтам як легко і просто можна здійснювати платежі. В банках немає черг з людей, які хочуть поповнити мобільний телефон або внести гроші на чиюсь картку. Це можна зробити з телефону або банківські платіжні термінали за п’ять хвилин. Хід дій в терміналах приблизно такий же, як у інтернет-банкінгу», – сказав Олег Серга.
За матеріалами: Вісті
Поділитися новиною
