Дай списати


Дай списати

В кінці 2010 р. банки почали позбуватися безнадійної заборгованості за кредитами. У розпорядженні банкірів є кілька механізмів розчищення балансів від проблемних боргів. При цьому вибір інструменту багато в чому залежить від типу проблемної заборгованості.

Списувати - недобре

Так, "проблемку" можна списати за рахунок сформованих резервів. За даними НБУ, на 1 грудня 2010 р. банки сформували 114,8 млрд грн. резервів під кредити, а проблемна заборгованість перевищила 90 млрд грн ..

По максимуму такою можливістю скористався Промінвестбанк. За рахунок резервів в кінці 2010 р. були списані кредити на 4,4 млрд грн., що становить близько 16% кредитного портфеля цієї фінустанови.

"В основному це були кредити юридичним особам, під які були сформовані 100%-і резерви. На виконання вимог постанови НБУ №424 (постановою №424 від 13.09.10 р. Нацбанк затвердив спрощений порядок списання банками безнадійних кредитів, див. статтю "списателя") ми перевели заборгованість на позабалансові рахунки і будемо продовжувати роботу з її стягнення - прощати такі великі борги ніхто не має наміру", - пояснює Владислав Кравець, член правління Промінвестбанку.

Ця операція не вплинула на фінансовий результат банку, оскільки збитки вже були понесені раніше - в момент формування резервів. У той же час списання "проблемки" дозволило фінустанові вивільнити капітал (тобто збільшити норматив адекватності капіталу Н2) для нарощування активних операцій.

У грудні 2010 р. досить великі суми безнадійної заборгованості списали також УкрСиббанк (326 млн грн.), ПриватБанк (254 млн грн.), "ВТБ Банк" (190 млн грн.) та "Альфа-Банк" (174 млн грн.). Раніше банки не могли застосовувати спрощений механізм через особливості податкового законодавства.

Згідно з податковими нормами, списувати проблемну заборгованість можна було тільки у випадку визнання боржника неплатоспроможним, тобто оголошення його банкрутом. Підставою для списання боргів фізосіб було закриття виконавчого провадження за фактом відсутності у боржника будь-яких активів.

Тобто для здійснення правильного списання необхідно було чекати кілька років. В іншому випадку податкова служба трактувала використання резервів для списання як отримання банком доходу.

Отже, виникала необхідність сплати 25%-вого податку на прибуток. Якщо ж мова йшла про фізосіб, то передчасне списання боргу трактувалося як надання подарунка на суму цього боргу. Значить, банк, як податковий агент неплатоспроможного позичальника, мав сплатити замість нього 15% ПДФО.

Смутні сумніви

Варто зазначити, що дуже багато банкірів не ризикнули масштабно застосовувати норми постанови НБУ №424 до отримання відповідних роз'яснень з боку ДПАУ.

"Нацбанк прийняв цей документ одноосібно, це не спільна постанова з податковою. Сьогодні ми приймемо цей документ в роботу, а завтра до нас прийде податковий інспектор і скаже: нічого не знаю - платіть податки", - ділиться сумнівами голова правління великого банку, який побажав залишитися неназваним. На початку грудня 2010 р. Нацбанк зажадав від своїх підопічних завершити списання безнадійних кредитів до кінця року.

Однак більшість банків якщо і проводили операції відповідно до нового порядку, то на невеликі суми, як експеримент. Так, "Ерсте Банк" в 2010 р. списав близько 60 кредитів на 11,6 млн грн. Це були авто- та іпотечні кредити населенню у валюті.

"Списання відбувалися виключно за рахунок сформованих страхових резервів. Загальний дисконт (втрати банку) в цілому по списаному портфелю склав близько 40% - по тілу кредитів і близько 25% - по процентній заборгованості", - відзначає Павло Цетковський, голова правління "Ерсте Банку". Банк "Хрещатик" минулого року списав безнадійну заборгованість усього на 525 тис.грн.

"Списання в рамках постанови НБУ №424 були, але суми невеликі", - говорить Дмитро Зінков, голова правління "ОТП Банку". Цікаво, що деякі фінустанови навідріз відмовилися коментувати тему списання проблемних боргів.

Так, в Universal Bank у відповідь на відправлений запит повідомили: "Банк не має можливості надати коментар на цю тему". У "Райффайзен Банку Аваль" заявили, що надати інформацію зможуть не раніше 8 квітня, коли будуть офіційно оголошені підсумки роботи групи за 2010 р.

Звалитися в колектор

Враховуючи податкові ризики списання кредитів за рахунок резервів, банки почали проявляти інтерес до продажу проблемних кредитів колекторам.

"Деякі банки здійснюють продаж до формування резервів. Вони тягнуть час, а потім просто продають проблемні борги", - говорить Кирило Ципривуз, директор колекторської компанії ФАЗП.

Оцінки обсягів цього ринку дуже різняться. Так, на думку Віктора Ореховського, директора з продажу компанії Credit Collection Group (CCG), в 2010 р. банки продали колекторам близько 2 млрд грн. кредитної заборгованості. Тоді як Ципривуз вважає, що мова йде про 5 млрд грн.

Найбільш активно з колекторами співпрацює Правекс-Банк. В кінці минулого року ця фінустанова провела тендер з продажу "поганих" боргів на 520 млн грн.

Роком раніше банк продав безнадійні кредити в розмірі 930 млн грн. Разом: майже 1,5 млрд грн. Крім того, проблемні портфелі в 2010 р. колекторам продавали "Альфа-Банк" (600 млн грн.), Сведбанк (190 млн грн.), Кредобанк (170 млн грн.), УкрСиббанк (50 млн грн.), "ВТБ Банк "(25 млн грн.).

"Активно портфелі продають 5-6 банків, у яких ця процедура поставлена на потік. Як правило, це великі банки, але не входять до Топ-5 найбільших. У той же час найбільші гравці ринку поки не проводили таких угод. Але вони до цього дійдуть: портфель накопичується, і рано чи пізно доведеться приймати якесь рішення", - говорить Ореховський.

За словами учасників ринку, найбільш активно проблемну заборгованість банків скуповують 5-10 колекторських агентств, серед яких CCG, "Укрборг", Verdict, CredEx, "Укрфінанси" і "Прима-Коллект".

Представники колекторських компаній говорять, що ціни проблемних портфелів становлять 5-20% номінальної суми продаваної заборгованості.

Варто зазначити, що під заборгованістю розуміється як власне портфель кредитів, так і нереалізований заробіток банків на ньому. Частка другої складової у загальній сумі часто навіть перевищує розмір тіла кредиту.

За інформацією Бізнесу, один з банків продав "проблемку", яка на 80% складалася з нарахованого, але не сплаченого процентного доходу, пені та інших штрафних санкцій.

"Вартість портфелів становить 3-5% їх величини, оскільки продаються старі борги - дворічної давності, вони більшого і не варті. Свіжіша "проблемка" може коштувати близько 8%", - пояснює Ципривуз.

У свою чергу, Віктор Ореховський вважає інакше: "Зараз ринок перегрітий - ціни завищені, якщо порівнювати з Росією та країнами Східної Європи. Наприклад, ціна портфеля без заставних кредитів з простроченням більше 1 року становить близько 20%".

Втім, банкіри підкреслюють, що продавати колекторам доцільно тільки незабезпечені споживчі кредити (PoS-і cash-кредити, кредитні картки).

"Колектори, на мій погляд, найбільш ефективно працюють з беззаставними споживчими кредитами. Коли у нас виникають "хвости" за кредитними картками, ми продаємо таку заборгованість колекторам", - констатує Дмитро Зінков. Таку думку поділяють і інші банкіри.

"Поки ринок склався тільки за беззаставними кредитами, при цьому продається застаріла заборгованість, яку банки вважають недоцільним стягувати своїми силами. Колекторські компанії поки не готові і не зацікавлені вести судові суперечки за заставними кредитами, бо це довго і дорого", - пояснює Єгор Кононенко, начальник департаменту роботи з простроченою заборгованістю УкрСиббанку.

З ним погоджується Зінков: "У судових розглядах краще себе проявляють банківські юристи". Проте в минулому році відбулася перша велика операція з продажу заставного кредиту.

У листопаді 2010 р. компанія CredEx купила в "Індекс-Банку" портфель заставних кредитів на 160 млн грн. Колектори говорять, що основна складність покупки заставних кредитів полягає в об'єктивній оцінці портфеля.

Якщо бланкові кредити банкіри готові продавати майже за безцінь, то розлучатися із заставами по забезпечених кредитах вони можуть, лише якщо їм запропонують солідну компенсацію, яка приблизно відповідає ринковій вартості заставного майна.

У свою чергу, колекторські фірми просто не мають таких ресурсів і вже тим більше не ризикують "заморожувати" їх у сумнівних угодах. Вони сподіваються, що на найближчі роки їм вистачить роботи навіть з дрібними "споживами". "Потенціал ринку реалізований не більше ніж на 10%", - запевняє Кирило Ципривуз.

Вагомий фактор

Як вже писав БІЗНЕС, поряд з колекторами проблемну заборгованість у банків активно викуповували небанківські фінансові компанії. При цьому юридично угоди оформлялися у вигляді факторингових операцій.

За даними Держфінпослуг, обсяг подібних операцій, здійснених небанківськими компаніями, за 9 місяців 2010 р., в порівнянні з аналогічним періодом 2009 р., збільшився майже в 4 рази - до 3,9 млрд грн.

Справа в тому, що деякі банки створили власні компанії - спеціально для передачі їм проблемних кредитів. Наприклад, своя факторингова компанія є в "ОТП Банку" - "ОТП Факторинг".

"Цій компанії передаються заставні кредити населення. З боргами юридичних осіб банк працює самотужки", - пояснює Зінков. За його словами, операції відбуваються з таким дисконтом, щоб угода мала нульовий фінансовий результат для банку.

Наприклад, якщо портфель проблемних кредитів складає 100 млн грн. і покривається сформованими резервами на 60%, то банк отримує від компанії 40 млн грн. Найближчим часом подібною структурою має намір обзавестися Банк Кіпру.

Так, Владислав Байрака, голова правління Банку Кіпру, повідомив: "Для очищення балансу українського банку правління Bank of Cyprus прийняло рішення створити в Україні спеціальну компанію зі статутним капіталом у EUR15-25 млн, що викупить у Банку Кіпру 150-200 млн грн. "Токсичних" активів".

Взагалі, за словами учасників ринку, спеціальні компанії для "зливу" проблемної заборгованості є в багатьох фінустанов, однак ця інформація не афішується.

"Думаю, у кожного банку є компанія, на яку він може списувати безнадійні кредити, однак це непублічні угоди, про яких майже немає інформації, - говорить Ципривуз. - Проте такий підхід не вирішує проблему, він її просто маскує. У той же час продаж боргів колекторам дозволяє відразу повернути хоча б частину суми".

За оцінками Ореховського, майже половину проблемних активів банки продають не колекторам, а спорідненим компаніям. Проте є проблеми з перекиданням в такі компанії кредитів у валюті.

"Ми хотіли продати спорідненій компанії кредити у валюті, але виявилося, що для цієї операції така компанія повинна отримати валютну ліцензію. А це вимагає чималого часу", - нарікає голова правління великого банку з іноземним капіталом, який побажав залишитися неназваним.

Побічний ефект

Цікаво, що іноді факторингові компанії виступають посередниками при покупці кредитної заборгованості юридичних осіб з метою встановлення контролю над компанією-позичальником.

"Купувати дрібні кредити фізосіб - це взагалі нецікаво. Ми купуємо в банків виключно борги конкретних юридичних осіб. При цьому працюємо в ролі посередників. Замовниками виступають компанії, зацікавлені в купівлі боргу, - розповідає керівник однієї з небанківських фінансових компаній. - Припустимо, є борг заводу, який виробляє яблучний концентрат, є російська компанія, зацікавлена в цьому бізнесі. Їй цікаво купити у банку його кредитну заборгованість з великим дисконтом. Таку послугу може надати тільки факторингова компанія".

Єгор Кононенко, начальник департаменту роботи з простроченою заборгованістю УкрСиббанку

- Звичайно, продаж безнадійних кредитів колекторам краще, ніж просто їх списання за рахунок резервів. Ціна проблемних портфелів, як правило, коливається в межах 10-15% суми заборгованості.

Але коли мова йде, скажімо, про 30 млн грн. і більше, то навіть 10% цієї суми краще, ніж нічого. Тим більше що витрати на проведення тендера не перевищують кількох тисяч гривень. Ми продаємо колекторам кредити щоквартально. Це портфель, що складається з PoS-кредитів та карткових позик.

Перш за все ми перевіряємо ділову репутацію колекторської компанії. Для нас важливо, щоб вона працювала з позичальниками коректно і в рамках законодавства.

Крім того, можливі ситуації, коли банк передав кредит з ознаками шахрайства (позичальник не встановлений), тобто незрозуміло, з кого стягувати заборгованість.

У таких випадках банку важливо розуміти, як поведе себе колектор, буде наполягати на поверненні договорів банку і вимагатиме назад частину грошей чи від самого початку візьме подібний ризик на себе.

Вадим Березовик, член правління за ризиками банку "Форум"

- Продаж "поганих" боргів стороннім компаніям поки що не особливо вигідна банкам через цінову політику, що сформувалась на ринку.

У 2010 р. ми списували кредити, за якими банк провів всі відповідні процедури - банкрутство, ліквідація підприємств, реалізація всього майна, яке було на компаніях. Наше головне завдання - за поточний та наступний рік повністю розчистити свій баланс.

Тобто тих проблемних активів, які є на нашому балансі зараз, через два роки не буде. Незважаючи на те що НБУ прийняв низку нормативних документів, що спрощують процедури списання, у деяких випадках банки просто бояться списувати кредити, оскільки немає відповідних роз'яснень від податкової адміністрації.

Крім того, існує ще одна проблема. Як і раніше, досить складно списувати кредити фізосіб - в основному через побоювання ланцюгової реакції серед сумлінних позичальників, які, побачивши, що чийсь борг був списаний, припинять обслуговувати власні кредити.

Олена Домуз, віце-президент "VAB Банку"

- Ми використовували два механізми розчищення балансу: продаж роздрібного незабезпеченого портфеля через тендерну процедуру зовнішнім компаніям і списання за рахунок резервів забезпечених кредитів, які відповідають критеріям, визначеним постановою НБУ №424.

В основному були списані кредити в іноземній валюті. Основна проблема полягає в тому, що банківське і податкове законодавство до цього часу не врегульовані в питанні визначення безнадійної заборгованості.

Тому банки у своїй діяльності при списанні кредитів орієнтуються насамперед на податкове законодавство. У той же час процес списання безнадійної заборгованості за податковим законодавством достатньо тривалий і витратний, перш за все в частині часових ресурсів.

Віктор Ореховський, директор з продажу Credit Collection Group

- Наприкінці року банки традиційно активізують продаж проблемних кредитів, тому судити про ступінь впливу на цей процес постанови НБУ №424 проблематично.

Тендери з продажу проблемних портфелів планувалися банками ще в жовтні-листопаді. Наша компанія в минулому році брала участь, як мінімум, в 10 тендерах, із них сім-вісім проходили восени.

Бувають закриті конкурси, коли банки самі розсилають пропозиції взяти участь двом-трьом певним колекторським компаніям, а бувають публічні тендери, про які вони повідомляють на своїх сайтах.

Зазвичай тендери є закритими. На ринку є п'ять колекторських компаній, які борються за купівлю проблемних боргів.

Багато чого залежить від банку - для одних важливий імідж, для інших - запропонована ціна. Під іміджем розуміється, чи буде колектор працювати з боржниками, дотримуючись морально-етичних норм.

Дмитро Гриньків

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Кредит&Депозит
Дивись також
Рейтинг популярності матеріалу «Дай списати» на Finance.UA - 2.1
В Контексті Finance.UA