11983
Вкрасти за секунду. Як захиститися від крадіжки грошей з платіжної карти
— Фінтех і Картки
Гроші з платіжних карт крадуть все частіше. За минулий рік число шахрайських операцій з картами зросло в 6,5 рази - до 39,3 тис. випадків. Загальний обсяг збитку, нанесеного власникам "пластика", за даними НБУ перевищив 12 мільйонів гривень. Як шахраї добираються до наших грошей і як їм протидіяти.
"Я працюю в Лондоні, а в Україну приїжджаю майже кожного місяця на ділові зустрічі, - розповідає менеджер з продажів Тетяна. - В останній мій приїзд у мене пропала велика сума з карти, хоча нічого особливого я з нею не робила. Але коли в банку почали розбиратися, з'ясувалося, що я розплачувалася картою в одному київському ресторані. Там з неї і зняли всю інформацію і перевели її в готівку в Інтернеті. Більше в Україні картою я не користуюсь".
Випадків, подібних цьому, маса.
Як крадуть гроші
Найпоширеніші схеми крадіжки грошей з карт - скіммінг і фішінг. У першому випадку використовуються спеціальні пристосування (скіммери), які кріпляться до банкоматів або терміналів (найчастіше в ресторанах, нічних клубах) і прочитують інформацію з магнітної смуги карти. Отримавши ці дані, шахраї можуть виготовити фальшиву карту і розплачуватися нею в Інтернеті або в будь-якому іншому місці.
Але оскільки багато банкоматів обладнано камерами відеостеження, скіммери використовуються все рідше. Нова мода - запускати в банкомат спеціальний вірус Trojan.Skimer, який прочитує реквізити карти. При цьому переводити ваші гроші в готівку можуть не обов'язково в Україні, але і в Таїланді, Малайзії, інших країнах. Дані крадених карт самі є об'єктом купівлі-продажу і активно продаються в Мережі.
Інколи злочинці витрачаються і на власні банкомати, які маскують під бренд відомого банку. Власник карти, нічого не підозрюючи, знімає гроші, і його дані автоматично стають відомі зловмисникам. Так само непомітно може витекти інформація і в тому випадку, якщо у ваш комп'ютер попав вірус Trojan. Цей вірус запам'ятовує всі введені дані з карт (наприклад, якщо власник щось купує в інтернет-магазинах) і відправляє їх шахраям.
Фішінг витонченіший і працює за принципом Остапа Бендера: "Гроші нам принесуть самі і на тарілочці з блакитним обідком". Власника карт обманом заставляють висилати дані карт, маскуючись під менеджерів банків, доброчинні організації і навіть агентства захисту авторських прав.
Класичний приклад, коли власнику карти приходить СМС за підписом "банк" або "менеджер банку" про те, що карта заблокована. Його просять підтвердити інформацію про власника, щоб розблоковувати її. Цікавить "банк" не дівоче прізвище матері або ПІБ, а конкретно номер карти і термін її дії. Якщо без дзвінка в свій банк і з'ясування причин блокування вислати інформацію, можна запросто позбутися грошей. Адже останніх цифр номера карти (CVV2) вистачає для того, щоб розплачуватися картою в Мережі. Фішінг буває і голосовим (це називається вішінг). Йдеться про звичайний "розвід" телефоном, коли злочинці, маскуючись під банківських клерків, вивуджують з користувача інформацію про карту.
Дуже часто фішери проникають до нас і через ICQ і соціальні мережі на кшталт "ВКонтакте", My space та інші. Користувачам пересилають посилання на спеціальні сайти, на яких і просять ввести дані. Буває, "мережі" відмінно ловлять віруси виду Trojan, тож краще заздалегідь встановити хорошу антивірусну програму.
Як повернути гроші
Потішити власників платіжних карт нічим. В більшості випадків банки відмовляють клієнтам, якщо у них пропали гроші з карти. Річ у тім, що в будь-якому договорі на відкриття карткового рахунку є пункт про те, що клієнт зобов'язаний тримати реквізити карти (номер і пін-код) у секреті й не передавати ці дані третім особам. Якщо шахрай обманним шляхом дізнався реквізити і скористався ними, довести, що картою розраховується не сам клієнт, дуже складно. Перевіривши останні трансакції, банк побачить, що гроші були зняті відразу (без підбору пін-коду) або оплата в інтернет-магазині пройшла без збоїв, і може запідозрити недобре.
Вина банку очевидна лише в тому випадку, якщо він сам не зміг забезпечити безпеку розрахунків на своєму сайті (через систему онлайн-банкінгу) або якщо дані карти вкрадені його співробітниками і це доведено в суді.
Звичайно, якщо банк відмовиться повернути гроші, власник карти може подати до суду, але шанси на виграш малі. Щоб їх збільшити, потрібно відразу ж після крадіжки подзвонити в сервіс-центр і поставити карту в стоп-лист, тобто заблокувати всі операції. В цьому випадку шахраї не зможуть зняти гроші з карти, і вона перетвориться на звичайний шматок пластику. Інколи для блокування карти досить послати СМС на потрібний номер. Але якщо шахраям все ж вдалося до цього розплатитися вкраденою картою в магазині або Інтернеті, потрібно відразу написати заяву в банк про те, що дані трансакції здійснювалися не вами. Далі банк проведе внутрішнє розслідування і прийме рішення: повернути витрачене або відмовити.
Не варто також відгукуватися на СМС або спам електронною поштою з проханнями вислати дані карт або ввести ці дані на спеціальному сайті. Жоден банк так роботи не буде, адже йдеться про конфіденційну інформацію клієнта.
Якщо карта не входить вільно в картрідер банкомату або поруч є підозрілі пристрої, краще пошукати інший термінал. Якщо карту "зажувало", не потрібно просити допомоги у сторонніх людей, краще запам'ятати час і місце проведення трансакції і звернутися до банку-емітента з проханням повернути карту.
Щоб мінімізувати ризики остаточно, можна купити смарт-карту із спеціальним чіпом - вона має високий ступінь захисту і взагалі не може бути підроблена.
Як не втратити гроші з платіжної карти
1.Нікому не повідомляти свій пін-код і номер карти.
2.Не носити пін-код в гаманці або в мобільному телефоні.
3.У випадку втрати (крадіжки) карти якнайшвидше поставити її в стоп-лист.
4.Підключити СМС-банкінг і відстежувати всі операції з картою.
5.Якщо картою скористалися шахраї, заблокувати її і написати заяву в банк про опротестовування трансакцій.
6.Встановити потужну антивірусну програму на комп'ютер, якщо є звичка розплачуватися картою в Мережі.
7.Не вводити дані з карти на підозрілих сайтах.
Ольга Семенова, Weekly.ua
За матеріалами: Україна Криминальна
Поділитися новиною
