478
Більше половини українців негативно ставляться до трудоголізму, проте перепрацьовують (дослідження)
— Особисті фінанси
У 2016 році в науковому журналі «PLos ONE» були оприлюднені результати досліджень норвезьких вчених: вони дійшли висновку, що трудоголізм можна вважати повноцінним психічним розладом, а якщо точніше, – різновидом неврозу. Науковці дослідили емоційний та психічний стан людей, які схильні до перепрацювань. У 32,7% був виявлений синдром дефіциту уваги, у 25,6% – обсесивно-компульсивний розлад, у 8,9% – депресія.
Проте багато людей, які щиро люблять проводити час на роботі, не погоджуються з такими загрозливими висновками. Вони вважають трудоголізм власним зваженим вибором та не відчувають дискомфорту. Експертно-аналітичний центр grc.ua провів дослідження та з’ясував ставлення українців до трудоголізму. Finance.ua як портал, що слідкує за ринком праці, дізнався деталі дослідження.
Трудоголізм – це добре чи погано? Трохи більше половини українців вважають трудоголізм негативною рисою (53%), позитивно ставляться до трудоголізму 18% опитаних. Майже кожен третій не зміг визначитися з власним ставленням до цього явища (29%).
Лише третина українців не схильні до трудоголізму – 31% опитаних зазначили, що намагаються зберігати баланс між роботою та особистим життям, а 3% працюють неповний робочий день, приділяючи інший час особистим справам.
Решта українців або час від часу працюють понаднормово (22%), або регулярно затримуються на роботі (14%), або працюють у вихідні (3%). Ще 27% думають про робочі справи у неробочий час. Можливо, це й не ознака трудоголізму, але відволікання на думки про роботу у вільний час – це негативна риса з точки зору work-life balance. Даний фактор є одним з тих, які призводять до вигорання.
Детальна статистика:
- стать. Раніше трудоголізм вважався прерогативою чоловіків. Проте сьогодні, коли багато жінок працюють на керівних чи ключових посадах та мають більший обсяг робочої відповідальності, гендерної різниці трудоголізм не має. Це підтверджує дослідження grc.ua. І чоловіки, і жінки мають майже ідентичні показники схильності до перепрацювань;
- вік. Зовсім інша ситуація з віком. Найбільше тих, хто намагається зберігати work-life balance, серед тих, кому понад 60 років (46%). Ці ж працівники зазначили, що ніколи не працюють у вихідні дні. Найчастіше працюють наднормово співробітники у віці 41-50 років (35%), працівники 51-60 років (25%) та співробітники 31-40 років (19%);
- статус. Найбільше перепрацьовують представники топ-менеджменту (регулярно затримуються – 21%, часто думають про роботу в неробочий час – 34%, працюють понаднормово – 19%). У лінійних спеціалістів ситуація краща (регулярно затримуються – 11%, часто думають про роботу в неробочий час – 22%, працюють понаднормово – 20%). Отже, чим більша відповідальність, тим більше часу людина приділяє роботі. Хоча, можна припустити, що позначається розмір грошової компенсації: велика заробітна плата стимулює більше сил та часу віддавати роботодавцеві;
- сфери. Серед сфер, де люди найбільше перепрацьовують, – бухгалтерія, маркетинг, адміністративний персонал, вищезгаданий топ-менеджмент, продажі. Найменш схильні до перепрацювань представники таких сфер: безпека, консультування, транспорт, туризм, ресторани, мистецтво та медіа, страхування, робітничий персонал, медицина. У деяких випадках це, можливо, пов’язано з жорсткою регламентацією робочого часу: водій автобусу, офіціант та фармацевт в аптеці мають чіткий графік.
Що стосується позитивного ставлення до трудоголізму: найбільш прихильними до такої риси є представники топ-менеджменту (34% опитаних). Серед лінійних менеджерів 16% оцінили трудоголізм позитивно, серед менеджерів середньої ланки – 14%. Найбільш негативно до такого явища ставляться лінійні спеціалісти – 59%.
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
