2206
Міноборони анонсувала появу в «Дії» документів військового обліку
— Казна та Політика
У минулих публікаціях я висвітлював питання використання грошей, як каналу зв’язку з кінцевим користувачем. Настав час оцінити перспективи питання для України.
Гроші – не лише матеріальний носій символіки, а й доволі значний ідеологічний інструмент, потенціал якого в нашій країні ось уже три десятиліття не розкривається навіть частково.
Світовий досвід свідчить про те, що активності в сфері соціокультурного забезпечення готівкового грошового обігу можуть сформувати окремі, як зараз модно казати, треки і наративи.
Це можуть бути і мистецько-історичні конкурси для формування перспективних напрямків у розробці зовнішнього вигляду національної валюти, і залучення широких верств населення до процесу шляхом загальнонаціонального голосування по вибору конкретних ескізів, які «підуть під прес», і навіть просування державних адміністративних послуг онлайн, створенням такого голосування на платформі «Дія».
Резерви розвитку на цьому терені колосальні, навіть незважаючи на загальний курс зниження питомої ваги готівки в обігу.
Частковим підтвердженням цієї тези можна вважати той факт, що в різний час в різних країнах креативні маркетологи навіть намагалися використовувати гроші як рекламний носій, і це деякий час працювало.
Правда, довго така «інновація», як правило, не існувала через те, що в основному або порушувала законодавство в сфері поводження з відповідною відповідальністю, або приводила гроші в стан, при якому вони відбраковувалися і вилучалися з обігу.
Носієм в таких випадках виступали зазвичай дрібні номінали, як такі, що потенційно охоплюють велике коло користувачів і з низькою ймовірністю осідають в «матрацах» в якості заощаджень.
На жаль, НБУ в плані декоративно-прикладного емісійного мистецтва радує здебільшого нумізматів, в зв’язку з чим пам’ятні, ювілейні та інші монети, що випускаються, великого поширення в суспільстві не мають.
Навіть випущені тиражем в 5 млн шт. монети номіналом в 1 грн, присвячені ЄВРО-2012, в повсякденному обігу отримати на здачу в маршрутці – неймовірна рідкість. Не кажучи вже про розрахунки більшими монетами дрібних серій.
Я знав лише одного керівника регіонального управління НБУ, який мав звичку розраховуватися в торговельній мережі в т.ч. і такими монетами, незмінно радуючи одержувачів і ставлячи їх іноді в глухий кут – окремі монети візуально учасникам розрахунків знайомі не були.
Базовий номінал національної валюти, який в юридичній теорії не повинен був мати форми монети, сьогодні вже втратив і стародавні руїни, як елемент дизайну, і навіть змінив ставлення до себе з боку населення. Нова гривня не надто приваблива, її не хочеться відвезти в іншу країну в якості сувеніра…
У 2021 році Україна відзначає 2 важливі ювілеї: 25 років Конституції і 30 років Незалежності. Зазначу, що в указі президента про святкування 25-ї річниці Конституції в п.п. д є) п.2 розділу 1 указано НБУ виготовити і випустити в обіг відповідну пам’ятну монету.
Аналогічна вказівка міститься в п.п. д) п.2 розділу 1 указу про святкування 30-ї річниці Незалежності. Укази містять і інші заходи, які будуть проведені в рамках святкувань – конференції, круглі столи, конкурси.
Переконаний, що не зайвим було б приурочити до зазначених дат оновлення підходу до обрання дизайнерських рішень національної валюти, починаючи з номіналу в 1 грн. Оскільки такий вже, хоч і юридично дискусійно, але набув форми монети.
Одним з напрямків такої роботи могла б стати пропозиція виготовити базовий номінал, що містить художнє втілення національної ідеї, на носії нетривіальної форми і з нетипового матеріалу.
Світова фінансова культура знає монети не лише традиційної круглої форми. Для прикладу пропонується невеликий огляд нетипових монет, які в той чи інший час побачили світ. Так, далеко не всі з них масові. Але я впевнений, що, хоча б одну незвичайну і примітну монету, країна цілком може осилити фінансово в якості святкового тематичного проекту в цій сфері. Перейдемо до зображень.
Складана монета-пазл з Ліберії:

Геометричні «монети» Сомалі:

Долар Палау в вигляді зірки:

Острів Різдва:

Австралія:

Композитні монети з району Дністра:

Прямокутна монета з Вірменії:

Замбія випускала ось такі монети незвичайної форми:

Варто зауважити, що досвід виготовлення нетипових монет для більш ніж релевантного Україні ЄВРО-2012 є – випускалися ось такі складані екземпляри:

А в 2019 НБУ представив концептуально схожий набір пам’ятних монет «Пектораль», що став в тому ж році монетою року.

Дещо простішими, але від цього не менш незвичайними на тлі засилля круглих форм, монетами серії «До 100-річчя Національної академії наук» неодноразово, як згадувалося вище, НБУ радував нумізматичне співтовариство.

Сучасні виробничі можливості практично не обмежують політ фантазії і цей огляд включає лише малу частину різноманітності, що зустрічається в історії.
Однак, наведені нижче зображення монет, випущених Республікою Науру, швидше за все викличуть у неспеціаліста питання – де це? Правда, завдяки їм же читач, швидше за все, і дізнається про сам факт існування цієї тихоокеанської держави площею приблизно 21 кв. км. і населенням в близько 10 тис. осіб. Маркетингового ефекту досягнуто.

Незважаючи на те, що науруканські «монети» складної форми, як і в масі представлені вище по тексту, – це обмежені серії і майже штучний товар, нічого непереборного в масовому виробництві схожих за складністю виробів не буде.
Основними особливостями в разі масової емісії таких монет стануть не виробничі, а оборотно-прикладні, тобто нюанси з швидким обліком, упаковкою тощо.
Однак всі ці проблеми можна вирішити. У ключі викладеного доречно було б розглянути обговорення можливості масового випуску повсякденної монети базового номіналу в формі і з художнім змістом, визначеними саме населенням.
Наприклад, картографічного профілю країни або навіть серій монет базового номіналу в формі або з нюансами областей. На європейський мотив, де монети мають місцеву специфіку, будучи платіжним засобом у всій зоні євро.
Останнє дозволило б розширити майданчик для формалізації національної ідеї, в чомусь аналогічний розворотам паспорта для поїздок за кордон.
Звісно, такий підхід буде в реалізації істотно дорожчим від сучасних «гривньо-копійок», як їх нерідко називають громадяни. При цьому саме економічний бік незмінно підкреслює НБУ в релевантних новим монетам релізах. Втім, без особливої деталізації.
Андрій Зінченко, доктор філософії в галузі економіки, доцент кафедри фінансів Національного університету суднобудування, магістр державного управління (MPA)
За матеріалами: Діло
Поділитися новиною
Також за темою
Мінекономіки затвердило нову редакцію угод про користування надрами
Уряд спростив операторам зв’язку процедури будівництва станцій
Зеленський назвав сценарії отримання репараційної позики для України
«Податок на OLX»: чотири цифрові платформи підтримали ініціативу уряду
ПДФО цього року приніс бюджету на 86 млрд грн більше, ніж торік
Італія, Мальта і Болгарія виступили проти використання російських активів для кредиту Україні
