991
Як відреагувала економіка на відставку Смолія
— Казна та Політика
Звільнення Якова Смолія підтримала Верховна Рада. Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий банк, посли країн “Великої сімки” заявили: це ставить під загрозу надійність реформ в Україні. Відставка Смолія розгойдала і курс гривні, яка за півтижня на міжбанку втратила 72 копійки.
У банківській системі незалежної України Яків Смолій працював з початку її формування. Перша посада – провідний інженер-програміст, адже за освітою він фахівець з прикладної математики. Розвитком IT займався і в подальшому, а ще захистив кандидатську, присвячену збереженню банківської інформації. Нацбанк очолив у березні 2018 року, до призначення майже рік виконував обов’язки голови. Смолій не такий медійний, як його попередниця Валерія Гонтарєва, але все ж він викликав бурхливу реакцію своїм рішенням піти у відставку.
Відповідно до закону, в Україні не допускається втручання органів державної влади чи посадових осіб у діяльність Національного банку і його службовців. Під час процедури звільнення у Верховній Раді Яків Смолій заявив, що на нього тиснули протягом року. Та персоналій він так і не назвав.
Втім, нардепи вирішили розвінчати міфи про емісію як виключно про друкування нічим не забезпечених грошей.
“Емісія відбувається постійно, щоб вас це не шокувало. Національний банк повсякчас емітує додаткові гроші, але потім він вилучає ці гроші через інструменти. А ось надрукувати велику кількість грошей, як це кажуть, по-перше, це популізм. По-друге, ми розуміємо, якщо надрукуємо велику кількість грошей, то важко зупинитися. і ми залазимо в кишеню простої людини. Тому емісія породжує інфляцію”, – пояснив голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Проект президентської постанови про звільнення Смолія набрав необхідну кількість голосів. Але ще на етапі заяви про відставку реакція ринку та інвесторів була негайною.
Валютний ринок на заяву Смолія відреагував коливанням курсу. Але якщо в офлайн-обмінниках ажіотажу не спостерігається, то соцмережі відразу ж вибухнули занадто песимістичними прогнозами щодо знецінення гривні та інфляції.
Для стабілізації курсу тільки за четвер Нацбанк продав 150 млн доларів, і це заспокоїло ринок. А ось черговий випуск цінних паперів Мінфін відклав, пояснивши це необхідністю дати інвесторам час на роздуми. Йшлося про єврооблігації на суму 1,75 млрд доларів. Вони потрібні для покриття дефіциту бюджету в довгостроковій перспективі. Але, на цей рік грошей повинно вистачити, заявив міністр фінансів Сергій Марченко.
Серед досягнень Нацбанку під головуванням Смолія в експертному середовищі називають стабільність золотовалютних резервів (28 млрд доларів) і низьку інфляцію. А ось зміцнення національної валюти зазнало критики: вітчизняний експорт недоотримав за минулий рік десятки мільярдів гривень. А зниження облікової ставки до рекордних 6% не обернулася доступними кредитами для малого і середнього бізнесу.
“Основна претензія – це запуск кредитування, який потрібно забезпечити, і запуск економічного зростання. Якщо НБУ не готовий цим займатися, ясна річ, що потрібна зміна глави Нацбанку. Лякаючи наслідками – “долар по 100”, “гривні у нас більше немає” тощо, вони повністю дискредитують Національний банк як інституцію. Я вважаю, що Національний банк є інституцією, тому зміна глави в принципі не особливо повинна вплинути, в тому числі, на курс гривні”, – вважає експерт економічних програм Українського інституту майбутнього Данило Монін.
За матеріалами: Сьогодні
Поділитися новиною
