2434
Для колекторів напишуть "етичний кодекс"
— Казна та Політика
З 1 липня набуде чинності закон про “спліт” (Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій з державного регулювання фінансових послуг”).
З цього моменту регулювати діяльність небанківських фінансових компаній і контролювати їх роботу почне НБУ.
Зміни безпосередньо торкнуться багатьох українців, адже до небанківських фінансових компаній належать ломбарди, кредитні спілки, страхові та колекторські компанії, а також багато інших, які мають справу з грошима населення.
Факторинг (від англ. Factor – “посередник”, торговий агент), якщо говорити простими словами, це купівля боргових зобов’язань, грошових вимог до боржника.
Наприклад, цією послугою користуються, коли мова йде про купівлю-продаж товару або послуги з відстрочкою платежу. У НБУ відзначають, що в багатьох країнах факторинг є важливим сегментом фінансового сектора, який дозволяє компаніям швидко отримати гроші для своєї господарської діяльності і, по суті, сприяє економічному зростанню країни.
Однак в Україні “переважно розвивається факторинг в його некласичному розумінні: купівля для подальшого врегулювання проблемних або непрацюючих кредитів”, зазначають в Нацбанку. Частка традиційного факторингу становить не більше 20%.
Яскравим прикладом факторингу по-українськи є спілкування з боржником через колекторські компанії, які відомі своїми аж ніяк не цивілізованими і не завжди законними методами роботи. Дзвінки серед ночі, залякування клієнта і його родичів – про це неодноразово писалося. На кінець 2019 року в Україні налічувалася 641 факторингова компанія. За рік з ними було укладено понад 31 тис. договорів факторингу на загальну суму 56,6 млрд грн, повідомляють в НБУ.
Отримавши функції регулювання ринку, Нацбанк планує активно розвивати “класичний” факторинг. Однак і колекторську діяльність обмежувати не збирається. Хоча з часом має намір відокремити діяльність компаній з купівлі проблемних заборгованостей від класичного факторингового ринку.
За прогнозами Нацбанку, кількість факторингових договорів, що стосуються серйозних банківських кредитів, буде поступово скорочуватися. Водночас останнім часом зростає обсяг кредитів “до зарплати”, які різні фінансові компанії видають позичальникам з невисокими доходами. А свої права за такими кредитами ці фінансові компанії із задоволенням перепродують факторинговим структурам, читай – колекторам. У найближчі роки цей сегмент може зрости ще більше, прогнозують в НБУ.
У планах НБУ – ліцензувати всі фінансові компанії, в т. ч. колекторські, і ввести для них норми ринкової (етичної) поведінки. Передбачається, що загроза втрати ліцензії змусить компанії дотримуватися “принципу доброчесності”, в тому числі стосовно клієнтів. Також фінансова компанія, яка передала права на борг колекторам (наприклад), буде нести відповідальність за методи їхньої роботи і протиправну діяльність стосовно позичальників.
Довідка Finance.ua:
- 12 вересня 2019 року Рада прийняла закон про «спліт». Тоді за нього проголосували 296 депутатів. 16 жовтня цей закон підписав президент. Нацбанк анонсував серйозні зміни, які повинні наблизити українські фінансові ринки до європейських, зробити їх “прозорими” і захистити права споживачів. Нещодавно НБУ оприлюднив одну за одною шість “білих книг” – для кожного сегменту небанківського ринку, які планується реформувати.
За матеріалами: Сьогодні
Поділитися новиною
