1580
Податок на виведений капітал: які "пряники" він обіцяє найманим працівникам та економіці України загалом
— Казна та Політика
4 липня в Верховній Раді був зареєстрований новий законопроект №8557 про податок на виведений капітал. Його подав президент України Петро Порошенко, пише Сегодня.
Законопроект передбачає, що звичний податок на прибуток буде в Україні скасовано, а замість нього – вже з 1 січня 2019 року – з’явиться новий податок: на виведений капітал (ПВК). Прихильники цього податку стверджують, що таке нововведення сприятиме розвитку виробництва в Україні і виведенню доходів підприємств з тіні.
Про введення податку на виведений капітал йдеться вже не перший рік. Схожа модель оподаткування була запропонована в законопроекті №3357, який був поданий ще в 2015 році просто рекордно великим авторським колективом. Правда, термін “податок на виведений капітал” в законопроекті не згадувався. Співавторами цього документа значаться понад 120 народних депутатів, включно з головою комітету з питань податкової політики Ніною Южаніною. Незважаючи на це, до розгляду в сесійній залі за три роки справа так і не дійшла.
Чим не влаштовує податок на прибуток
Податок на прибуток сьогодні повинні платити більшість підприємств, крім неприбуткових організацій (наприклад, громадських), бюджетних установ (лікарень та ін.) і платники єдиного податку (ФОПи і ін.). Виплачувати податок належало раз на рік за підсумками фінансового звіту про витрати і доходи підприємства. При цьому суми розраховуються за складною і заплутаною формулою, де потрібно враховувати безліч різноманітних факторів: рід діяльності, амортизацію і види фінансових операцій.
У спробі мінімізувати податкові платежі підприємці винайшли безліч схем, які дозволяють їм не показувати реальний прибуток. У підсумку за звітами більшість українських підприємств проходять як збиткові чи з мінімальним прибутком. А такі підприємства не можуть інвестувати кошти у свій розвиток – адже грошей на це у них, за звітами, немає. А якщо “з’являться” – це може викликати питання перевіряючих органів.
З іншого боку, заплутаність і складність законодавства дозволяла цим самим перевіряючим органам оскаржувати правильність складання звітів і визначення розміру прибутку підприємствами. Більшість справ про “приховування доходів” і про “ухилення від сплати податків” побудовані саме на такій казуїстиці. Хабарництво і штрафні санкції (або їх загроза) в підприємницькому середовищі теж багато в чому були породжені складністю податкового законодавства.
Разом зі скасуванням податку на прибуток мають зникнути багато корупційних схем, вважають прихильники зміни податкового законодавства. А принцип дії нового податку – на виведений капітал – набагато простіший і зрозуміліший, ніж тонкощі податку на прибуток.
Доходи підприємств перестануть цікавити податківців
Введення нового податку – на виведений капітал – передбачає, що доходи і прибуток підприємства взагалі не будуть цікавити контролюючі органи. Тому що цей показник перестає бути базовим при нарахуванні податків. А значить, приховувати прибуток більше не буде потреби.
Становити інтерес для фіскальних служб будуть тільки суми, які акціонери або власники отримають в якості дивідендів, виведуть за кордон або якимось іншим способом вилучать з бюджету підприємства. Ось саме з цих сум і передбачається стягувати податок на виведений капітал.
А ось прибуток, який власники вирішать витратити на розвиток виробництва, поліпшення умов праці та інші корисні для підприємства речі, податками обкладатися не буде. Тому прихильники податку на виведений капітал вважають, що скасування податку на прибуток і введення податку на виведений капітал приведе до загальної модернізації підприємств, поліпшення умов праці (в т. ч. зростання зарплат) і взагалі до розквіту економіки країни.
Власникам доведеться інвестувати в розвиток підприємств
Зношеність основних фондів українських підприємств вважають серйозним “гальмом” для розвитку економіки. У пояснювальній записці до президентського законопроекту йдеться, що зношеність основних засобів в цілому по економіці становить 58,1%, а в провідному секторі – переробній промисловості – оцінюється в 76,4%!
Оскільки нова система оподаткування передбачає, що платити в казну доведеться якраз із тих коштів, які не будуть вкладатися в модернізацію і розвиток, власники захочуть більше коштів залишати на рахунках своїх компаній і вкладати їх в розвиток, вважають ініціатори нововведення.
В результаті спростяться умови ведення бізнесу, скоротяться витрати платників податків, підвищиться капіталізація підприємств і буде створений потужний стимул для залучення інвестицій в українську економіку. Це доводять, зокрема, приклади тих країн, які заснували податок на виведений капітал раніше: Естонії, Латвії, Грузії.
Правда, все це очікується не відразу, а в кращому випадку через кілька років після податкових змін. А ось в перші роки після внесення нововведень до Податкового кодексу бюджет недоотримає значні суми.
Саме ця обставина пояснює, чому введення податку на виведений капітал рік від року відкладається. Багато хто і зараз сумнівається, що новий податок буде введений з початку наступного року. Навіть незважаючи на те, що президентський законопроект визначений як “невідкладний”. Один з аргументів противників нового податку – західні партнери України не рекомендують вводити новий податок, заперечуючи через скорочення доходів бюджету.
Водночас скептики вважають, що навіть під “загрозою” оподаткування багато власників не відмовляться від дивідендів. До того ж, знаючи “винахідливість” співвітчизників, вони вважають, що незабаром після введення нового податку з’являться і нові схеми “обходу” прямих законодавчих норм.
Скільки змусять платити
Згідно із законопроектом №8557, ставка податку на виведений капітал складе 15% для таких операцій:
- виплата дивідендів на користь фізичної або юридичної особи, яка не платить податки
- виплата частини прибутку державними некорпоративниим, казенними або комунальними підприємствами
- повернення внесків власнику корпоративних прав – неплатнику податку тощо.
До платежів, які прирівнюються до виплати дивідендів, належать:
- відсотки, сплачені нерезидентам
- виплати за договорами страхування на користь страховиків-нерезидентів (в окремих випадках)
- безповоротна фінансова допомога, надана платником податку неплатнику
- грошові перекази на закордонні рахунки і багато інших.
Податкова ставка за такими операціями складе 20%. Виняток становитимуть операції щодо виконання боргових зобов’язань – за них стягуватимуть податок 5%.
Нацбанк зобов’яжуть розробити нову систему присвоєння коду фінансовим операціям. Обкладатися податком на виведений капітал будуть тільки ті кошти, які будуть підпадати під “податкові” коди.
Законопроектом передбачено, що перші три роки після введення нового податку підприємці зможуть вибирати, платити їм податки за старою схемою чи за новою. А ось з 2022 року податок на виведений капітал стане обов’язковим для всіх.
Реєстр платників податків планується розмістити на сайті Державної фіскальної служби.
_Олександр Романюк_
За матеріалами: Сьогодні
Поділитися новиною
