Красиво співати не заборониш. Чи вдалося Україні відбити витрачені на проведення Євробачення гроші


Красиво співати не заборониш. Чи вдалося Україні відбити витрачені на проведення Євробачення гроші

Коли Джамала з піснею “1944” виграла конкурс в 2016 році, стало зрозуміло: Україна вдруге за 15 років участі стає господинею Євробачення. Почали рахувати, скільки грошей на цей захід потрібно і хто буде платити. Оскільки місцем проведення обрали Київ, то основне фінансування було з двох джерел – з державного і місцевого бюджетів. Витратили менше, ніж планувалося. Спершу на організацію хотіли виділити 50 млн євро, потім говорили про 30 млн. В результаті витрати склали 20,4 млн євро.

“Багато це чи мало? Якщо порівнювати з іншими країнами – то сума радше виявилася нижчою від середньостатистичної. А якість проведення – на рівні. Так, є питання щодо доцільності деяких витрат. Але в цілому кошториси можна порівняти з європейськими”, – вважає Ганна Романова, голова парламентського підкомітету з питань розвитку туризму, курортів та рекреаційної діяльності.

Противники проведення конкурсу стверджували, що в період війни і економічної нестабільності, коли економіка тримається на позикових грошах, проводити конкурс – недозволена розкіш і варто було б відмовитися. Прихильники ж Євробачення стояли на тому, що гроші вкладаються в імідж країни, в її майбутнє позиціонування на європейській арені і приплив туристів в наступні роки. Фінансування Євробачення – це довгострокова інвестиція. Від прямих витрат туристів під час проведення конкурсу країни рідко отримували більше грошей, ніж витрачали на проведення.

Ганна Романова каже, що не варто чекати того, що один тиждень відновить потік туристів, що впав удвічі після 2013 року. “Але зараз для України важливо реабілітувати імідж безпечної країни. Адже в 2016 році Україна увійшла до топ-10 найнебезпечніших країн для туризму і подорожей по рейтингу Світового Економічного Форуму”, – підкреслює народний депутат.

Дороге промо

Представники київської влади підтверджують, що все було не марно і Євробачення дозволило збільшити потік туристів до столиці на 25-30%. По суті, Євробачення стало такою собі рекламною кампанією України. Антон Тараненко, керівник управління туризму КМДА, зазначив, що промо для 200 млн телеглядачів коштує хороших грошей, країні ж воно дісталося в рамках проведення заходу. “І в цьому сезоні ми вийдемо на докризовий показник. І це туристи зовсім іншої якості – іноземці, а не росіяни, як це було в 2012 році”, – пояснює Тараненко перспективи збільшення туристичного потоку в столиці.

Представники туристичної галузі солідарні з владою: приймали конкурс не дарма. Євробачення-2017 Києві залучило приблизно 60 тис. туристів. З них близько 20 тис. – іноземці. “Якщо припустити, що за короткий час перебування вони залишили близько $500 кожен, то це $10 млн валютних надходжень”, – розповідає Юлія Алексєєва, власниця туристичного оператора ZABUGOR.COM. За її словами, з одного боку, цифра чимала, але її все одно не порівняти з показниками по надходженнях від туризму в інших країнах Європи. “Діловий потік до Франції – 246,5 тис. туристів на день, кожен з яких за цей день витратить близько $200. Тобто $49,3 млн на день. І це кожен, абсолютно кожен день. Євробачення і подібні події, на жаль, не дають поки Україні таку насиченість і привабливість”, – додає Алексєєва.

Власниця турбізнесу каже, що оцінити вплив Євробачення на загальний туристичний інтерес складно – в Україні не ведеться сучасна статистика туристичних потоків. Можна тільки припустити, що гостям сподобалася столиця України і вони порекомендують своїм друзям включити країну в список планованих подорожей. “Організованої роботи над тим, щоб продовжити перебування гостей, презентувати їм інші регіони країни, мотивувати на майбутні поїздки, наскільки мені відомо, не велося”, – зазначає Юлія Алексєєва.

Ставка на мінімалізм

За історію проведення пісенного конкурсу всього кілька країн відмовлялися приймати у себе Євробачення. Не набереться і десятка відмов від проведення конкурсу починаючи з 1956 року. Серед тих, хто не віддав це право, були Нідерланди, Франція, Монако, Ізраїль і Люксембург. Інше питання – скільки грошей країни готові витрачати на організацію конкурсу. Одними з найбільш економних були шведи. У 2016 році вони змогли вкластися в $15 млн, а одним з найдорожчих конкурсів стало Євробачення в Азербайджані. У 2012 році влада країни витратила близько $64 млн. Витрати України в 2017 році були на середньому рівні в порівнянні зі звичайними бюджетами цього конкурсу. Цікаво, що в 2005 році, коли Україна вперше приймала Євробачення, витратили $23 млн, з них бюджетних грошей було всього $10,6 млн.

Про те, що не всі країни прагнуть дивувати і всіляко розважати гостей, показує приклад країни – господині заходу цього року, Португалії. Влада заявила, що конкурс пройде досить “бюджетно”. За різними даними, кошторис Євробачення-2018 склала близько 16,5 млн євро. На головній сцені пісенного конкурсу відмовилися від великих LED панелей, які створюють відеоряд для виконавців. Обійшлися тільки світловими ефектами. Загалом, вирішили зробити ставку на мінімалізм.

Повертаючись же до Євробачення 2017 року, у багатьох створюється враження, що свою «хвилину слави” Україна використала не повністю. Позитив для себе знайшов в основному туристичний бізнес. У КМДА кажуть про непогану виручку для готелів столиці. А ось ресторанний бізнес особливо не відчув напливу голодних іноземних гостей. Юлія Алексєєва підрахувала, що в Києві близько 2000 кафе і ресторанів. Близько третини розташовані в центрі. “Ділимо 60 тисяч гостей на 700 точок харчування і отримуємо 85 потенційних гостей в кожному. Але справа в тому, що це всього лише потенційні клієнти. Вони могли харчуватися в стріт-фудах, в супермаркеті, в орендованій квартирі, в локації Євробачення. Якщо 20% гостей потрапили в чудові київські кафе і ресторани, то це непогано”, – говорить вона.

Але навіть коли все досить складно, місце для мистецтва і свята має залишатися. Питання тільки, скільки на це свято витрачати і як отримувати економічний ефект.

Ольга Прядко

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
В Контексті Finance.ua