Крістофер Дембик: Венесуела і криза — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Крістофер Дембик: Венесуела і криза

Світ
700
Венесуела – прекрасний приклад того, що не можна робити з точки зору економічної політики. Але давайте спробуємо подумати, за допомогою яких кроків Венесуела змогла б вийти з такого стрімкого піке?
Недостатнє інвестування поряд з неконтрольованим зростанням грошового обсягу, корупційної та монопромислової моделі, заснованої на сировинних товарах – все це може призвести будь-яку країну до такого економічного безладу.
Однак те, що відбувається в Венесуелі, є історичною випадковістю.
Існують дуже мало прикладів такої розвиненої країни з таким величезним економічним потенціалом, яка трохи більше ніж за десятиліття заглибилася в «найжалюгіднішу економіку» в світі (згідно з рейтингом Блумберга).
У 1960-х і 1970-х роках Венесуела широко розглядалася як одна з найбільш розвинених країн Латинської Америки. У той час багато колумбійців вирішили іммігрувати у Венесуелу.
В даний час у їхніх дітей і онуків немає іншого вибору, окрім як виїхати з Венесуели в Колумбію через економічну катастрофу.
З огляду на поточну політичну ситуацію і очевидну нестачу демократії, можна лише песимістично ставитися до Венесуели.
Однак, припускаючи, що ми знаходимося в ідеальному світі, є явно одна або дві ключові економічні реформи, які можуть надати деяке полегшення в середньостроковій перспективі і покласти край гіперінфляції і дефіциту, знову залучити іноземних інвесторів в країну.
Будь-який вихід із кризи обов’язково буде пов’язаний зі збільшенням видобутку нафти, оскільки це практично єдине, що виробляє Венесуела.
З 2005 року країна прагне виробляти п’ять мільйонів барелів на день, але ця мета ніколи не досягалася, і з року в рік відкочувалася назад.
У перші сім місяців 2017 року середній видобуток нафти становив 1,9 млн барелів на добу. Мета збільшення видобутку нафти в два з половиною рази досяжна за умови, що уряд дозволить місцевому приватному сектору також брати участь у видобутку і укладе угоди з іноземними компаніями.
В цьому плані Венесуела може черпати натхнення у США, яка за останні п’ять років збільшила видобуток нафти з 4,3 млн до 9,5 млн барелів на добу, спираючись на численні дрібномасштабні приватні сланцеві нафтові компанії.
Однак це також передбачає повну повагу до приватної власності, захист міноритарних інвесторів і політичну стабільність.
Друга реформа буде спрямована на те, щоб зупинити нескінченну девальвацію Болівара і відновити довіру до національної валюти.
Кілька економістів підкреслюють необхідність створення валютної ради. Це система, яка блокує конвертацію Болівара в долари США, причому долар використовується тільки для міжнародних розрахунків.
Такий механізм дозволив зупинити інфляцію в 1990-х роках в декількох латиноамериканських країнах, але у неї є істотний недолік в суворому обмеженні грошово-кредитної політики і, як результат, вона сприяла дефолту Аргентини на початку 2000-х років.
З моєї точки зору, кращою грошовою реформою буде створення гібридного механізму шляхом встановлення обмінного курсу Болівара до основних валют, що складається зі, скажімо, 70% долара і 30% нафти.
Конкретно, обмінний курс Болівара буде коливатися в залежності від цін на нафту і долара США, що матиме ключову перевагу, щоб врахувати підвищену залежність економіки від нафти.
Крістофер Дембик, глава відділу макроекономічного аналізу в Saxo Bank
За матеріалами:
Finance.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас