Катерина Грабовик: офшори – погляд у майбутнє


Катерина Грабовик: офшори – погляд у майбутнє

Завдяки резонансним витокам інформації, таким як Panama і Paradise Papers, слово «офшори» все частіше на слуху і стабільно асоціюється з чимось протизаконним.

Правда в тому, що офшори – це інструмент, який можна використовувати з різними цілями. Розглянемо детальніше.

Що ж таке «офшор»?

«Офшорами» називаються компанії, які зареєстровані в офшорних зонах. Офшорні зони – це країни і території, що надають пільговий податковий режим та інші переваги бізнесу. Взамін на пільги, офшорні зони отримують чималу вигоду у вигляді зборів за реєстрацію та щорічну підтримку кожної зареєстрованої на їхній території компанії (яких на території офшорних зон безліч).

Представниками класичних офшорних зон є: Беліз, Сейшели, Британські Віргінські острови, Кайманові острови.

Потрібно зазначити, що «в народі» офшорами іноді називають не тільки компанії з класичних офшорних зон, але і різні низькоподаткові компанії і компанії, що надають податкові пільги.

Зони з низьким оподаткуванням – це країни, у яких ставка корпоративного податку є невисокою.

До таких юрисдикцій можна віднести, наприклад, Кіпр. Варто відзначити, що Кіпр зараховують до офшорів незаслужено, оскільки це європейська юрисдикція, зі ставкою податку на прибуток 12,5 %, а також звітністю і аудитом.

Існують також країни, які надають податкові пільги для певних видів діяльності. До таких належать, наприклад, Великобританія, Швейцарія, Голландія.

У цій статті мова піде про офшори в їх класичному розумінні.

Класичні офшорні зони надають бізнесу наступні преференції:

  • відсутність оподаткування для компаній, які не ведуть діяльність у країні реєстрації компанії;
  • відсутність необхідності подавати податкову звітність та проходити аудит;
  • відсутність у централізованому реєстрі інформації про акціонерів компаній і бенефіціарів;
  • відсутність валютних обмежень і т. д.

Відсутність податків та конфіденційність – це основні фактори, завдяки яким бізнес так поважає класичні офшори.

І завдяки цим факторам їх не дуже люблять країни, які не можуть запропонувати бізнесу такі преференції. Адже з точки зору податкової конкуренції, офшори – завжди виграють.

Боротьба з офшорами у світі

Сама по собі податкова конкуренція – це нормальний процес надання юрисдикціями податкових пільг для залучення в країну більшої кількості інвестицій. При цьому існує також поняття «недобросовісної податкової конкуренції», яку по суті і пропонують офшори.

Полягає вона в тому, що уряд країни пропонує занадто сильне зниження оподаткування, а також низку додаткових вигод, наприклад, високу конфіденційність. Ці заходи настільки гарні, що з офшорами не можуть конкурувати інші країни, в яких існує оподаткування і немає такого захисту конфіденційності. Це призводить до відтоку капіталу з повноподаткових країн в офшори.

Саме це завжди змушувало світову спільноту боротися з офшорами.

Боротьба відбувалася на рівні різних країн, регіонів, міжнародних організацій хвилеподібно: в якийсь період посилювалася, потім вщухала.
Зі зрозумілих причин, після фінансової кризи 2008 року світова спільнота проголосила черговий курс на боротьбу з офшорами.

У 2009 році Організація Економічного Співробітництва та Розвитку (далі – ОЕСР) опублікувала «чорні», «сірі» та «білі» списки країн, які класифікуються в залежності від їх готовності до обміну фінансовою інформацією. Світова спільнота мала намір застосувати щодо цих країн санкції, спрямовані на посилення вимог до розкриття інформації. Країни швидко відреагували, і «чорний» список зник практично відразу, а в «сірому» списку замість 38 країн залишилися тільки 2.

Якщо раніше декларації міжнародних організацій щодо боротьби з ухиленням від сплати податків звучали частіше з метою профілактики, то в останні роки війна з офшорами почала вестися дуже рішуче і жорсткими методами.

А потім настав «План BEPS»

У вересні 2013 року ОЕСР явила світу так званий «План BEPS», який містить конкретні кроки, спрямовані на протидію розмиванню оподатковуваної бази й виведенню прибутку з-під оподаткування (Асtion Plan on Base Erosion and Profit Shifting). План складається з 15 кроків, серед яких:

1. Боротьба з агресивними схемами мінімізації податків і застосуванням структур, які призводять до подвійного оподаткування.
2. Вдосконалення норм про контрольовані іноземні компанії
3. Посилення боротьби зі шкідливими податковими схемами.
4. Боротьба зі зловживаннями міжнародними угодами про уникнення подвійного оподаткування.
5. Удосконалення правил трансфертного ціноутворення та вимог до документації з ТЦО.

Це не просто декларація, це 15 пунктів, за якими у світі ведеться ґрунтовна робота.

Тому вже сьогодні можна констатувати, що хвиля боротьби з офшорами під егідою BEPS буде дуже успішною і серйозною з точки зору наслідків.

Що далі?

Вже сьогодні бізнес відчуває наступні проблеми в роботі з класичними офшорами:

Зниження рівня конфіденційності

У низці офшорів створюються реєстри бенефіціарних власників:

Ангілья – до кінця 2017 року повинна створити закритий централізований реєстр бенефіціарів для подальшого обміну інформацією за запитом правоохоронних органів Великобританії.

Британські Віргінські Острови – 30.06.2017 набув чинності «Закон про безпечний пошук бенефіціарного власника» (Boss Act), який надає доступ до інформації про бенефіціарів компетентним органам БВО.

Кайманові Острови – 10 квітня 2017 року влада опублікувала зміни в законодавство, згідно з якими власники компаній повинні надавати свої особисті дані для ведення закритого реєстру.

Беліз – згідно з новими положеннями International Business Companies Act від 2017 року, на Белізі вводиться зобов’язання із ведення закритого децентралізованого реєстру бенефіціарів.

Сейшели – в 2016 році внесли поправки в Закон про міжнародні компанії, які передбачають введення закритих децентралізованих реєстрів до 31 жовтня 2017 року.

Складнощі в роботі з банками

Станом на сьогодні більшість банків відмовляються відкривати рахунки на компанії, які зареєстровані в офшорних юрисдикціях. А ті, які відкривають, розглядають компанію і бізнес дуже ретельно і вимагають надання спрощеної звітності.

Складнощі в роботі з контрагентами

Часто контрагенти з повноподаткових країн відмовляються працювати з компаніями з офшорних зон. Оскільки робота з офшорами може погано позначитися на репутації.

Мабуть, внаслідок цих факторів, динаміка реєстрації офшорних компаній у багатьох юрисдикціях в останні роки пішла на спад:

Виходячи з аналізу запланованих світовою спільнотою антиофшорних заходів, в майбутньому бізнес зіткнеться з такими труднощами в роботі з класичними офшорами:

  • Посилення тиску на офшори з метою створення реєстрів бенефіціарів. Вже зараз в цьому напрямку робляться важливі кроки. У майбутньому ситуація буде розвиватися.
  • Запровадження законодавства про контрольовані іноземні компанії (КІК). Законодавство про КІК передбачає оподаткування доходів контрольованої іноземної компанії тією державою, податковим резидентом якої є власник такої компанії.

Іншими словами, власники офшорних компаній, за певних умов, повинні будуть платити податки від прибутку таких компаній в країні своєї податкової резидентності. Що просто зробить використання офшорів економічно невигідним.

  • Автоматичний обмін інформацією з фінансовими рахунками. Цей зіхід робить попередній пункт особливо дієвим, тому що дозволяє податковій отримувати інформацію про те, хто є справжнім бенефіціаром офшорних компаній.

Чи є світло в кінці тунелю?

Світ рухається в бік податкової прозорості. Розвинуті країни прагнуть досягти податкової справедливості, а саме щоб податки платилися там, де реально здійснюється діяльність.

У зв’язку з цим використання класичних офшорів може стати економічно невигідним і не приносити очікуваної конфіденційності.

Бізнесу необхідно вже сьогодні визначитися з тактикою і перебудуватися, виходячи з реалій часу.

Першочергові кроки:

1. Зробити аудит структури компаній і структури власності;

2. «Переселити» компанії з офшорів в юрисдикції з прийнятним оподаткуванням і звітністю;

3. Наповнити компанії економічною сутністю: місцевий директор, персонал, рахунок в місцевому банку і т. д.

Ці заходи дозволять зробити структуру більш довгостроковою. Адже найкращий спосіб вирішити проблему – це заздалегідь їй запобігти!

Катерина Грабовик, старший юрист ICF Legal Service

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

  • !

    Колонка відображає виключно точку зору автора, та може не збігатися з думкою редакції. Публікація колонок здійснються згідно Правил, а Finance.ua виконує лише роль носія. Копіювати ці авторські матеріали можна лише за наявності посилання на автора та Finance.ua.

Дивись також
В Контексті Finance.ua