1607
40% діяльності українців заховано в сутінках. Чому тіньова економіка - це не так вже й страшно
— Казна та Політика
Чи справді варто боятися тіньової економіки?
Тіньовою економікою прийнято називати економічну діяльність громадян, приховану від держави.
Та тінь в економіці має два відтінки: сіра діяльність – легальна, але незареєстрована (зарплата в конвертах, купівля чогось поза касою), а також чорна – заборонена законом діяльність (торгівля забороненими речовинами на кшталт наркотиків, людських органів).
І якщо чорну економіку можна оцінювати лише негативно, то з сірою частиною не все так однозначно.
Скільки тіні в Україні
Оцінити рівень сірої економіки в Україні вкрай складно, адже ніхто не здатен порахувати, скільки точно грошей вам виплачують в конверті.
Тож не дивно, що оцінкою “тіні” в структурі української економіки займаються кілька інституцій. Зокрема, тіньову економіку вираховує Держстат – середні результати на рівні 16-19%. Методологію розрахунків Держстату можна коротко схарактеризувати фразою “підрахувати те, чого не видно”.
Тіньовий сектор в українській економіці оцінювали й міжнародні експерти та організації. Так, наприклад, Фрідріх Шнайдер, професор університету Лінца, оцінював середній рівень тінізації української економіки до 2007 року на рівні 49,7% (поки Держстат давав 15,5%).
Влітку 2017 року міжнародна Асоціація дипломованих сертифікованих бухгалтерів (АССА) опублікувала рейтинг країн з найбільшою часткою тіньової економіки. Серед 28 країн Україна втрапила до трійки “лідерів”. АССА оцінила рівень тіньової економіки України в 1,95 трлн грн або 45,96% від українського ВВП. Гірше нас справи лише в Нігерії та Азербайджані.
Кінцеві результати різні, оскільки відрізняються методи оцінювання тіні в українській економіці. Загальнопоширеними є чотири методи розрахунків рівня тіньової економіки:
витрати населення – роздрібний товарообіг – коли торгівельні мережі продали товарів на одну суму, а загальні витрати громадян її перевищують (в країну провезли частину товарів у вигляді контрабанди);
електричний метод – якщо прирост внутрішнього споживання електроенергії перевищує прирост ВВП, то вважається, що електроенергія спрямовується на виробництво в тіньовій економіці;
монетарний метод – зміни співвідношення обсягу готівки до банківських депозитів протягом певного періоду;
метод збитків підприємств – скільки вартували товари, роботи та послуги для підприємства та як це співвідноситься з його валовим доходом. Тобто, загальні витрати підприємства перевищили його прибуток, але діяльність компанії все одно не збиткова.
електричний метод – якщо прирост внутрішнього споживання електроенергії перевищує прирост ВВП, то вважається, що електроенергія спрямовується на виробництво в тіньовій економіці;
монетарний метод – зміни співвідношення обсягу готівки до банківських депозитів протягом певного періоду;
метод збитків підприємств – скільки вартували товари, роботи та послуги для підприємства та як це співвідноситься з його валовим доходом. Тобто, загальні витрати підприємства перевищили його прибуток, але діяльність компанії все одно не збиткова.
Тож Міністерство економічного розвитку і торгівлі взялося вираховувати так званий інтегральний показник рівня тіньової економіки (у % від обсягу офіційного ВВП). За підрахунками МЕРТ, в січні-квітні 2017 року рівень тіньової економіки щодо ВВП складав 37%, що на 6 відсоткових пунктів менше, аніж в аналогічний період 2016.
Чому йдуть в тінь
Часто рівень тінізації показує, наскільки бізнес довіряє державі, чи прийнятним є рівень оподаткування, чи доступні кредити, наскільки ефективні економічні стимули для офіційного працевлаштування.
АССА трьома ключовими факторами, що визначають розмір тіньового сектору, називає бюрократію, ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності та політичну ситуацію.
Ще однією причиною тінізації української економіки можна назвати звичку хитрувати – податок зменшили, але працівникам як видавали зарплатню в конвертах, так і видають.
Зараз загальна податкова ставка в Україні згідно з даними Світового банку складає 37,8%. Якщо порівнювати з іншими країнами (наприклад, у Франції 62%), у нас вони перебувають на середньому рівні, однак для частини українців все ще високі.
Згідно з даними Мінекономрозвитку, найвищий показник тіні зараз у фінансовій та страховій діяльності (51%), добувній промисловості (50%), в операціях з нерухомістю (47%). Найменше в тіні перебувають сільське, лісове та рибне господарство (10%).
Чи так це погано
Оцінювати тіньову економіку (сіру) винятково як негативне явище – не зовсім правильно. Так, наприклад, держава втрачає через те, що громадянин отримує зарплатню в конверті, однак частину грошей з цієї зарплатні країна все ж отримає. Наприклад, у вигляді ПДВ, якщо людина купить продукти в супермаркеті або заплатить за комунальні послуги чи за проїзд у громадському транспорті.
Шнайдер писав: “Мінімум 2/3 доходів, отриманих в тіньовому секторі, швидко потрапляють в офіційну економіку”.
Окрім того, тіньова економіка є своєрідною “подушкою безпеки” для частини громадян, які під час кризи втрачають роботу. Державні і офіційні підприємства закриваються, і у людини є можливість тимчасово “підзаробити” в сірому секторі – наприклад, у незареєстрованій маленькій фірмі та отримати принаймні якісь кошти для прожиття.
Економіст Олександр Пасхавер під час форуму “Масштаби та схеми тіньової економіки” заявив, що тіньова економіка – це “нормальний стан, стратегія виживання української економіки”.
Тіньова економіка є в кожній країні світі, незалежно від того, наскільки вони розвинуті в економічному плані. Визначальною є різниця між обсягами тіньового сектору відносно ВВП. Якщо рівень тіньової економіки складає до 10% від ВВП країни – це прийнятно та не шкодить економіці країни. Україні ж з 37% тіні ще є куди рухатися.
Ще однією важливою складовою, яку потрібно враховувати, є структура тіні. Прийнято вважати, що найбільше в тіні перебуває малий бізнес та незареєстровані економічні суб’єкти. В більшості країн світу так і є.
Однак в Україні своя специфіка: наймасштабніші інструменти ухилення від сплати податків застосовують великі та надвеликі підприємства. Такого висновку дійшли в Інституті соціально-економічної трансформації, досліджуючи український тіньовий сектор.
Саме тому для боротьби з тіньовою економікою Україні мало просто механічно перенести до себе досвід інших країн.
Як виводять з тіні
В нашій країні низька зарплатня, а податкове навантаження на фонд оплати праці доволі високий, тож МЕРТ знизив рівень ЄСВ (відрахування до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування) з 41% до 22%.
Окрім того, українську економіку вдалося дещо “відбілити” завдяки зростанню реальної заробітної плати, яка за підсумком І кварталу 2017 року зросла на 19,3% до відповідного періоду 2016 року.
Посприяла виходу з тіні й система електронних закупівель ProZorro. Так, наприклад, за даними Міжнародного центру перспективних досліджень, в 2013 році 41% закупівель державних та комунальних підприємств здійснювалося без тендерних процедур. Через це держава втрачала 35-53 млрд грн щорічно.
Також відбілюванню сприяють економічне зростання та поліпшення бізнес-клімату. Однак, згідно з дослідженням центру Разумкова, недовіра українців до інститутів влади поки залишається вкрай високою – уряду довіряє лише 13% громадян, ВРУ – 9%, а президенту – 22%. Тож очікувати стрімкого відбілювання української економіки поки не варто.
Уляна Букатюк
За матеріалами: Espreso.tv
Поділитися новиною
