4660
«Укрпошта» вступила в сумнівну історію
— Казна та Політика
Найперший крок «Укрпошти» в бік перетворення в поштовий «банк» завів компанію в епіцентр скандалу. Для того щоб створити мережу POS-терміналів, «Укрпошта» погодилася заплатити 215 млн грн за послуги процесингу компанії «УкрКарт», яка фігурує в кримінальних справах, які її компрометують.
Національний поштовий оператор «Укрпошта» приступив до створення мережі з 5 тис. POS-терміналів. Для цього в. о. генерального директора «Укрпошти» Ігор Смілянський 7 липня підписав з головою правління ПрАТ «Українська національна розрахункова картка» («УкрКарт») Олександром Прановим договір про надання процесингових послуг. Ціна питання – 214,35 млн грн за п’ять років дії договору. З такою ціною «УкрКарт» перемогла в тендері в Prozorro.
Держкомпанія хотіла закупити за 430 млн грн послуги фінансових консультацій і обробки транзакцій з використанням електронних платіжних засобів. Тому Ігор Смілянський вважає тендер, що завершився, успішним. «За результатами процедури сума тендеру була зменшена майже вдвічі, і ми отримали, мабуть, найнижчу ціну на еквайринг в Україні», – заявив він. Наступний крок – купівля 5 тис. POS-терміналів і підписання договорів з платіжними системами. «Укрпошта» не змогла назвати суму інвестицій в обладнання. Середню ринкову вартість 5 тис. терміналів Ощадбанк оцінив в 40 млн грн. «Ціна залежить від виробника, комплектації терміналу, сертифікатів», – сказали в прес-службі Ощадбанку.
Ласий бізнес
Тендером зацікавилися чотири учасники: ПрАТ «Український процесинговий центр», «УкрКарт», ПАТ «ПУМБ» і ТОВ «ТАС Лінк». Однак заявки останніх двох були відхилені, оскільки вони подали не всі документи. У ПУМБ пояснили свій інтерес до співпраці з «Укрпоштою» активним розвитком їхнього процесингового бізнесу. Але поторгуватися за перемогу вони не змогли. «Відповідно до тендерної документації, однією з вимог до учасників тендеру була наявність відомостей у відповідному реєстрі Нацбанку про учасника тендеру як про “небанківську установу“», – пояснили в прес-службі ПУМБ. В «Укрпошті» таку умову пояснили тим, що для них важливим був «незалежний процесинг». «Якби виграв ПУМБ, сказали б, що я привів свого колишнього роботодавця», – заявив Ігор Смілянський.
В офіційній біографії глави «Укрпошти» зазначено, що в 2010-2011 роках він керував поглинанням Енергобанку банком ПУМБ, «яке стало успішним в дуже короткі терміни». Втім, такого поглинання ніколи не було, а сам Енергобанк зараз ліквідовується ФГВФО. Зате в ці роки ПУМБ поглинув Донгорбанк. У біографії також зазначається, що в 2014 році Ігор Смілянський повернувся в ПУМБ, щоб «допомогти зі злиттям з банком «Ренесанс Кредит», а також розглянути можливість об’єднання з іншими банківськими системами, але через напружену суспільно-політичну ситуацію цей напрямок роботи не міг розвинутися». Банк, втім, називався «Ренесанс Капітал», а «Ренесанс Кредит» – це його торгова марка.
Заявка компанії «ТАС Лінк», що входить у групу ТАСкомбанку, була відхилена, оскільки компанія не переклала з англійської мови два документи, які підтверджують, що «ТАС Лінк» відповідає стандартам безпеки даних індустрії платіжних карт (PCI DSS і PCI PIN). «Самі документи були надані. Крім того, відповідає чи ні ТОВ «ТАС Лінк» стандартам безпеки, можна дізнатися з відкритих джерел, наприклад, з реєстру на офіційному сайті Міжнародної платіжної системи Visa. Тому дискваліфікація тільки на тій підставі, що немає простого (навіть не нотаріального) перекладу на українську мову двох документів, які долучені мовою оригіналу до пакету тендерної пропозиції, на наш погляд, є по суті формальним і утискає, в першу чергу, економічні інтереси «Укрпошти», оскільки звужує коло учасників», – заявили в прес-службі компанії «ТАС Лінк».
На думку компанії, вимога перекладу з англійської мови документів в сфері інформатики порушує закон «Про засади державної мовної політики», адже відповідно до ст. 22 основними мовами в сфері інформатики є українська, російська та англійська.
«ТАС Лінк» першою подала заявку і була готова виконати договір за 220 млн грн. Компанія подала скаргу на дії «Укрпошти» в Антимонопольний комітет, але скаргу відхилили, оскільки «ТАС Лінк» не сплатила за оскарження процедури закупівлі послуг… 5 тис. грн. «Відсутній документ про здійснення оплати за подачу скарги до органу оскарження», – зазначено в рішенні АМКУ від 15 червня. Учасник тендеру стверджує, що заплатив цю суму ще 12 червня. «“ТАС Лінк” заплатив 5000 грн, але, за версією АМКУ, не доклав платіжку, а ми не можемо довести, що вкладення було, бо якщо відповідні логи і є, але не в наших ІТ-системах», – повідомила директор з операційної діяльності «ТАС Лінк» Поліна Первушина.
З решти двох учасників перемогла компанія «УкрКарт» з ціною в 214,35 млн грн. Пропозиція «Українського процесингового центру» не була конкурентною – 353,3 млн грн.
Ризик – справа неблагородна
Експерти скептично оцінили результати тендеру, в першу чергу через репутацію «УкрКарт». «Найдешевший – це не завжди найкращий, тим більше якщо мова йде не про суб’єктивні думки, а про конкретні кримінальні справи», – сказав член наглядової ради ПриватБанку Артем Шевальов.
Компанія «УкрКарт» вже кілька років є фігурантом низки кримінальних розслідувань. В рамках кримінального провадження № 42014100000000598 від 12 червня 2014 року в листопаді минулого року був проведений обшук квартири голови правління «УкрКарт». Є в ЄРДР і провадження № 12015100040006353 від 1 травня 2015-го, в рамках якого глава «УкрКарт» підозрюється у використанні свого службового становища, щоб перерахувати 4,2 млн грн «Укртранс-Груп ЛТД» за розробку ПЗ. Суд вказав, що глава «УкрКарт» «достовірно знав, що ця компанія не буде виконувати умови договору щодо поставки програмного забезпечення». Його дії підпадають під ч.5 ст.191, ч.2 ст.27, ч.2 ст.366 КК (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем; службове підроблення). Ця справа розслідується, наприклад, 9 червня Шевченківський районний суд Києва заарештував його квартиру. Є і кримінальне провадження № 42016000000001183 від 5 травня 2016 року, в рамках якого обшукувалися приміщення «УкрКарт». Але ця справа менше інших стосується «УкрКарт» – в ній розслідується спроба співробітників Мін’юсту привласнити 144 млн грн коштів Укргазбанку.
Олександр Пранов повідомив, що не він є фігурантом кримінальних справ. Він 18 квітня 2014 року змінив на посту глави правління «УкрКарт» Олега Бойка, який очолював компанію з січня 2001 року, і пропрацював в компанії до 4 лютого 2015 року. Після нього компанією керували Михайло Калашник (з 5 лютого по 10 квітня 2015 року) та Сергій Нехомяж (з 14 квітня 2015 року по 15 лютого 2016 року). У лютому минулого року Олександр Пранов знову очолив компанію.
«Всі відповідні документи з МВС переможці надали», – сказав Ігор Смілянський. Він підкреслив, що «у нас в країні на всіх є якийсь компромат або справи». «Але заяви, статті в пресі і подібне не є підставою для недопуску до тендеру. «УкрКарт» працює з 16 банками», – підкреслив Ігор Смілянський.
Укргазбанк не був формальним власником «УкрКарт», інакше в ході націоналізації банку в 2009 році державною стала б і ця компанія. Але Укргазбанк був одним з найбільших клієнтів системи та її розрахунковим банком. Однак зараз, коли «Укрпошта» розпочинає працювати з «УкрКарт», інший державний актив – Укргазбанк – вже відмовився від їхніх послуг. «Укргазбанк був змушений з нуля побудувати свій процесинг, витративши чимало грошей за останні два роки переважно для того, щоб убезпечити себе від майбутніх ризиків», – сказав співрозмовник в Укргазбанку. «Непрозора структура власності, численні судові позови, «вчорашнє» програмне забезпечення, претензії від державного банку і т.д. – все це не завадить реформаторам виділити божевільні кошти на сумнівний проект. Головне, що ProZorro», – прокоментував колишній почесний президент Укргазбанку Василь Горбаль.
Причина перемоги «УкрКарт» проста: низька ціна – ключовий фактор перемоги в будь-якому тендері Prozorro. На недосконалість цього критерію учасники фінансового ринку скаржаться не вперше, наприклад, низька вартість страховки означає високі шанси не отримати страхову виплату. Але в уряді вважають, що введення таких критеріїв, як ділова репутація учасника тендеру, лише посилить корупційні ризики. «Система закупівель не може вирішувати питання комплаєнсу замість регулятора і правоохоронних органів. Всі компанії, допущені до торгів, є для системи однаковими», – каже перший заступник голови МЕРТ Макс Нефьодов.
Головне, що Ігор Смілянський бере на себе потенційні ризики угоди. «Я дійсно знаю про ризики, які насправді є суперечкою власників «УкрКарт», яка триває кілька років. Але ні репутація, ні наявність суперечки не є підставою для скасування тендеру. Є закон і є чутки. Тому просто чітко дотримуємося закону про закупівлі», – сказав він.
Один з ризиків на цьому ринку – це несподіване підвищення тарифів, але ж саме високі комісії банків, як стверджувала «Укрпошта», спонукали її створити свою мережу POS-терміналів. Якщо договір розривається достроково, компанія зазнає збитків. «Мігрувати з одного процесингу на інший вкрай складно – це потребує припинення бізнесу. Не виключено, що «УкрКарт» поставить процесинг, а при наступному перегляді тарифів встановить такі ставки, що вони «застреляться». І будуть платити і ходити в прокуратуру, або судитися і ходити в прокуратуру, або розривати контракт, судитися і ходити в прокуратуру», – розповів співрозмовник на ринку.
Питання доцільності
У Мінфіну питання виникають не до того, з ким укладено угоду, а до самої її доцільності. «Створювати п’ятий банківський інститут, коли наша стратегія передбачає вихід держави з тих, що вже є, не зовсім правильно. Це все одно що наші банки пішли б отримувати ліцензії і почали пошту самі доставляти, тому що у «Укрпошти» тарифи високі. Мені здається, ми говорили про співпрацю, а не про дублювання інфраструктури, яка у державних банків є», – вважає перший заступник глави Мінфіну Оксана Маркарова.
Руденко Вікторія
За матеріалами: Фінансовий клуб
Поділитися новиною
