1796
В Україні вигадали нові схеми продажу землі
— Аграрний ринок
Тема продажу землі в Україні отримала розвиток. Окружний адміністративний суд Києва ухвалив рішення про заборону референдуму з цього питання. Нагадаємо, ініціатором національного опитування громадян була лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко.
Питання зняття мораторію на продаж сільськогосподарських земель не можна вирішувати на референдумі, оскільки воно потребує більш професійного підходу, вважає голова підкомітету з питань земельних відносин аграрного комітету ВР, народний депутат Олег Кулініч.
«На референдумі у народу не запитаєш, яким чином проводити консолідацію земель, як запобігти концентрації угідь в одних руках, яким чином забезпечити дієву державну підтримку фермерства. На ці питання не можна відповісти «так» чи «ні». Це – професійні питання, відповідь на які мають дати фахівці, в тому числі парламент», – вважає Олег Кулініч.
Експерт упевнений, що питання взагалі треба ставити інакше: чи готові прямо зараз суспільство і економіка до вільного обігу земель?
Чого бояться селяни
Аграрії, які зібралися на Agri Forum Invest (майже 500 осіб з 400 з гаком с/г підприємств із земельним банком приблизно в 2,7 млн га, тобто, мають близько 10% всіх орних земель в обробці), в ході онлайн голосування висловилися проти негайного відкриття ринку землі (72,9% голосів).
Приблизно половина опитаних хоче поступового відкриття ринку – спочатку для земель державної та комунальної власності. А потім почати пілотні проекти з продажу розпайованої землі в окремих районах. Тільки п’ята частина агровиробників мріє відтягнути початок продажу землі на три роки – до 2021-го.
Нагадаємо, уряд має намір скасувати мораторій на продаж землі вже з 1 січня 2018 року. За якнайшвидше впровадження вільної купівлі-продажу наділів виступає і МВФ – це відображено у відповідному меморандумі як «структурний маяк» для отримання чергового траншу кредиту.
За словами постійного представника МВФ в Україні Жерома Ваше, фонд рекомендує запустити ринок землі в найкоротші терміни. Мова йде як про державний, так і приватний сектор. І це має бути зроблено вже до кінця поточного року.
Як відомо, незважаючи на наявність двох депутатських проектів закону про обіг земель сільгосппризначення (№5535 і №5535-1), уряд розробляє свій варіант.
Міністр фінансів Олександр Данилюк очікує підготовки законодавчої бази для здійснення земельної реформи до кінця травня 2017 року.
«Ми запропонуємо абсолютно якісну модель не в інтересах великих холдингів або іноземних інвесторів, а в інтересах українських громадян – власників землі», – заявляв раніше прем’єр-міністр Володимир Гройсман.
Зокрема, на першому етапі пропонується продавати наділи до 200 га тільки фізособам-українцям. Наділи також можуть викуповувати держава або територіальна громада.
Міністр аграрної політики і продовольства Тарас Кутовий вважає, що будь-яке обмеження щодо обсягу створює ризики для агрохолдингів. Оскільки людина, що купила 200 га, має право переукласти договір оренди з будь-яким іншим орендарем і тим самим порушити оптимальну обробку земель колишніми орендарями.
Аграрії також бояться, що в разі вільного продажу землю може сконцентрувати вузьке коло людей, зокрема, представників певних компаній або організацій. Наприклад, компанія може видати кредит своєму агроному, який скупить землю, а потім формально розрахується нею з кредитором.
Голова Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун вважає, що вільні кошти, у тому числі готівка, зараз мають олігархи і корупціонери, які жодного дня не працювали на землі, але готові вигідно вкласти свої гроші, викупивши землю у селян за копійки.
Згідно з голосуванням, 63,4% господарств зацікавлені в купівлі землі, але гроші на це мають лише 20%. Готові купити землю в кредит майже 53%.
«Але банки не будуть фінансувати фізосіб під купівлю землі, тому таке обмеження шкодить економіці країни», – розповів Андрій Дикун.
Аграрні асоціації виступають за продаж землі як пересічним українцям, так і компаніям, що належать резидентам України.
Практично ніхто з аграріїв не проти продажу землі, але вони хочуть бути впевненими, що їхні права в цьому процесі будуть достатньо захищені. А для цього треба вирішити низку питань.
Передпродажна підготовка
За даними заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Михайла Соколова, земельний кадастр України заповнений лише на 70%, а реєстр майнових прав на землю – лише на 14%.
Заступник голови Комітету ВР з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко вважає, що до впровадження ринку землі треба зробити 13 кроків. Серед них виділяється, наприклад, проведення інвентаризації земель за формами власності та суб’єктами господарювання. А також вирішення проблем з державним земельним кадастром (накладення меж суміжних територій, прикордонні суперечки, невідповідність наявних систем координат тощо).
«В Україні щорічно розглядається понад 10 тисяч суперечок щодо приналежності земельних ділянок. І це при ще не відкритому ринку», – розповів Михайло Соколов.
Одним з можливих рішень експерт бачить у компенсації стороні, що програла суперечку про власність, за рахунок державних земель. Адже це з вини держави, а не громадянина сталася плутанина і накладення меж ділянок або зміщення їх координат.
Народний депутат Іван Мірошниченко вважає, що у аграріїв більше страху перед прийдешніми змінами (перш за все, страх втратити можливість обробляти ту землю, яку вони вже орендують, бо грошей на її купівлю немає), ніж реальних небезпек.
Тому ринок, за його словами, треба відкривати поетапно, з обов’язковим збереженням всіх чинних договорів оренди. Таке право оренди можна було б закласти в банку і на позикові кошти викупити пай.
«Але їм не варто вирощувати, наприклад, кукурудзу. На малих площах вони неминуче програють великим агрохолдингам. Доля дрібних фермерів – нішеві культури з високою прибутковістю, наприклад, ягоди», – розповів Іван Мірошниченко.
На думку міністра Тараса Кутового, який також виступає за можливість продажу права термінової оренди землі, це врятувало б багатьох дрібних і середніх фермерів (з наділами по 30-50 га), які обробляють 18% землі та дають 7,6% ВВП.
«Всю підготовчу роботу треба зробити в цьому році. 2017 рік – це останній рік перед прийдешніми виборами президента і парламенту, коли ще можна впровадити земельну реформу», – вважає народний депутат Олексій Мушак, один з авторів звернення 55 народних депутатів до Конституційного суду про визнання неконституційним мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення.
Костянтин Симоненко
За матеріалами: УБР
Поділитися новиною
