256
Рік роботи уряду Гройсмана: без провалів, але і без проривів
— Казна та Політика
14 квітня виповнюється рік, як Кабмін України очолив Володимир Гройсман. Чого прем’єр-міністру та його команді вдалося досягти за цей термін?
“Я вам покажу, що таке управління державою!”, – такою гучною заявою в квітні 2016 року розпочав свою діяльність на чолі уряду України Володимир Гройсман. Цю своєрідну обіцянку він дав на емоційному підйомі в сесійній залі Верховної ради після призначення прем’єр-міністром.
Зараз емоцій у Гройсмана, наймолодшого прем’єра в історії України (він очолив кабінет в 38 років), помітно поменшало. На прес-конференції, присвяченій річниці керівництва урядом, він з посмішкою говорить про себе: “Я реаліст-оптиміст”. На питання журналістів, чи задоволений він результатами своєї роботи, прем’єр філософськи відповідає, що завжди треба бути самокритичним. “Тому, хто задоволений своєю роботою, потрібно йти на пенсію”, – пояснює прем’єр і демонструє за допомогою слайдів свої успіхи.
Зростання завдяки попереднім зусиллям
На екрані з’являються цифри: українська економіка в 2016-2017 роках зросла на 3%, середня номінальна зарплата – на 35,4%, місцеві бюджети – на 50%, інвестиції в аграрну сферу склали 62 мільярди гривень і т. д. “Ми почали капітальний ремонт країни”, – підсумовує Володимир Гройсман. Проте чи є насправді чим похвалитися українському прем’єру?
Старший економіст центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Володимир Дубровський підтверджує, що економічне зростання, нехай і незначне, у країні все ж таки спостерігається. Але, на його думку, це заслуга не уряду Гройсмана: “Україна в попередні роки стрімко падала, добробут населення знижувався. Зараз ситуація почала вирівнюватися. Але говорити, що це все завдяки уряду Гройсмана – це перебільшення”.
Дубровський додав, що зростання відбувається повільно, із затримкою в часі, “завдяки попереднім зусиллям і природним процесам”, а також тому, що український бізнес почав користуватися перевагами угоди про вільну торгівлю з ЄС.
Тактичні перемоги без стратегічних досягнень
“Перший рік уряду Гройсмана не приніс серйозних розчарувань, але не було і великих проривів в реалізації реформ. Є тільки амбітні плани, про які говорять, але в реальному житті їх не вдається втілити”, – констатує директор політико-правових програм київського Центру Разумкова Володимир Якименко.
На його думку, Гройсману і його команді не вдалося зробити Україну максимально привабливою для іноземних інвесторів, провести велику приватизацію, а також реформи в медицині і в сфері освіти. Між тим у роботі уряду не було і явних провалів, прем’єру вдавалося, балансуючи, домовлятися і з президентом, і з парламентом, що, за висловом Якименка, свідчить про управлінські здібності Гройсмана.
Директор Фонду демократичних ініціатив імені Кучеріва Ірина Бекешкіна вважає, що уряд провалив боротьбу з корупцією. “Є тактичні перемоги (впровадження е-декларування, функціонування системи ProZorro), але немає стратегічних досягнень – те, що реально змінює життя людей. З тіні економіка так і не вийшла. А це наслідок того, що з корупцією насправді не боролися”, – підкреслила Бекешкіна.
Камені спотикання для Гройсмана
З критикою Володимир Гройсман погоджується і обіцяє, що реформи в освіті, охороні здоров’я, пенсійному забезпеченні, а також приватизація держпідприємств і регулювання продажу землі будуть для Кабміну пріоритетами другого року роботи. Це фактично те, чого від українського уряду вимагає Міжнародний валютний фонд (МВФ) в обмін на фінансову підтримку.
Одночасно це і те, на чому Гройсман та його команда можуть оступитися, попереджає Володимир Якименко: “Є проблемні точки в меморандумі з МВФ, зокрема, пенсійна реформа і питання продажу землі в Україні. Це буде наштовхуватися на опір суспільства і депутатів Верховної ради. Це може стати каменем спотикання для уряду Гройсмана”.
За законом після року роботи Кабмін втрачає імунітет, і парламент може ініціювати його відставку. Незважаючи на це, експерти вважають, що уряд поки що не поміняється. “Оскільки немає реального претендента на крісло прем’єра. Хоча після втрати імунітету в Кабміні будуть ритуальні заміни окремих міністрів”, – прогнозує директор Центру суспільних відносин Євген Магда.
Вихід з тіні президента
Сам же прем’єр-міністр вказує, що парламентська коаліція не обговорює переформатування уряду. Його склад рік тому Гройсман, нагадаємо, так люто відстоював, що навіть пішов на шантаж, погрожуючи, що відмовиться від прем’єрства, якщо запропоновані ним кандидатури не будуть затверджені. Тоді всі його побажання були виконані завдяки дорученням президента.
Володимир Гройсман запевняє, що не має президентських амбіцій і не збирається балотуватися на посаду глави держави на наступних виборах: “У 2019 році я буду брати участь в президентських виборах як громадянин, який голосує за кандидата в президенти”. При цьому прем’єр додав, що його нинішня посада йому подобається.
Між тим аналітики сходять в тому, що Гройсман за рік прем’єрства таки став незалежною політичною фігурою, вийшовши з тіні президента, з яким його пов’язували раніше. “Політичні амбіції у прем’єра є. Але він тверезо оцінює свої успіхи і потенціал, тому поки що не говорить про президентські вибори. Це правильний крок у нинішній ситуації, йому ще є над чим працювати”, – підсумував Євген Магда.
Лілія Ржеутська
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
