1040
Невідповідні лістинговим вимогам ПАТ до 2018 р зобов'язані будуть змінити тип товариства
— Фондовий ринок
Публічні акціонерні товариства (ПАТ), які до початку 2018 року не зможуть відповідати лістингових вимогам, повинні будуть змінити тип товариства, повідомив глава Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦБФР) Тимур Хромаєв.
“Що буде з публічними акціонерними товариствами після 1 січня 2018 року (дата набрання чинності норм закону про обов’язковий лістинг акцій ПАТ – ред.), якщо вони не пройдуть вимоги лістингу?! До цього часу ми повинні запропонувати можливості, щоб такі компанії змінили тип товариства”, – сказав він під час III Міжнародного форуму корпоративних секретарів в Києві 2 червня.
Т.Хромаєв при цьому зазначив, що НКЦПФР не має наміру послабляти вимоги лістингу. Замість цього регулятор має намір ввести обов’язкову систему розкриття інформації, абсолютно для всіх ПАТ.
“Держкомпанії, банки, абсолютно всі, хто назвався акціонерним товариством, будуть зобов’язані розкривати інформацію про діяльність. І що важливо, ввести відповідальність за нерозкриття такої інформації, яка станом на 1 січня 2020 буде приведена у відповідність до європейських стандартів. Ми впевнені, що таким способом ми будемо стимулювати створення реальних акціонерних товариств, які по-справжньому є публічними “, – пояснив глава Нацкомісії.
Паралельно з підвищенням вимог до розкриття інформації, НКЦПФР має намір впровадити ефективний та незабюрократизований механізм перетворення з одного типу товариства до іншого.
“Це буде відображено в наших пропозиціях по переходу з ПАТ в ПрАТ і назад. У нас недавно завершилася місія технічної допомоги експертів Міжнародного валютного фонду (МВФ) і найближчим часом буде оприлюднено її звіт. Там буде представлений чіткий план трансформації з ПАТ в ПрАТ, в тому числі для банків і державних підприємств. у нас є згода з Фондом держмайна (ФДМ) і Національним банком України (НБУ), по адаптації наших пропозицій до їх піднаглядних суб’єктів”, – сказав він.
Крім того, Т.Хромаєв не виключає відкриття можливості для створення в Україні альтернативних майданчиків, на яких зможуть обертатися цінні папери емітентів, які або ще знаходяться в процесі розвитку, або були створені в процесі приватизації та все ще не відповідають всім вимогам, що пред’являються до публічних компаній.
“Ми нещодавно обговорювали можливість створення в Україні багатосторонніх торговельних систем (Multilateral Trading Facility, MTF). Ми будемо і далі продовжувати дискусію на цю тему, щоб надати компаніям, що мають досить диверсифіковану базу інвесторів, можливість врегулювати свої взаємини. Там зможуть торгуватися і нові акціонерні товариства, які розвиваються, і ті публічні акціонерні товариства, які були створені в процесі приватизації, але не змогли стати повноцінними ПАТ. Ми створимо альтернативу, але ми, ні в якому разі, не підемо на зниження (вимог лістингу -ред.) “, – сказав він.
Глава НКЦФБР пояснив, що відомство в своїх діях, перш за все, орієнтується на нові компанії, для яких публічність є інструментом підвищення інвестиційної привабливості, капіталізації або реальної вартості.
“Створюваний в Україні регульований ринок буде цікавий новим компаніям, представникам нової економіки, як наприклад “Нова Пошта” або IT-компанії, а не старим радянським підприємствам, які успадкували статус “публічних”. У нас є три роки, за три роки подібні підприємства зможуть перетворитися, створити повноцінну структуру, увійти в повноцінні відносини з власниками, впровадити корпоративні стандарти. Протягом трьох-п’яти років вони зможуть претендувати на повноцінну публічність”, – сказав він, додавши, що “в даний час в Україні немає акціонерних компаній, які могли б бути допущені до торгів і залучати капітал”.
За матеріалами: Інтерфакс-Україна
Поділитися новиною
