Собі у збиток: для вітчизняних гірничодобувних підприємств настали нелегкі часи

28.05.2015, 11:00 — Фондовий ринок

763

Світові ціни на залізну руду у квітні цього року досягли десятирічного мінімуму – $47 за тонну концентрату із 62-відсотковим вмістом заліза. У результаті такі гірничодобувні компанії, як Atlas Iron Ltd., African Minerals Ltd., London Mining Plc., були змушені повністю чи частково призупинити видобуток.

У другому півріччі, як очікують аналітики банку UBS Group AG, залізорудні котирування знизяться до $45 за тонну. За прогнозами Сема Волша, генерального директора гірничорудної компанії Rio Tinto (№2 на світовому ринку), зупиняться ще декілька підприємств загальною добувною потужністю 165 млн т на рік. У зоні ризику – і всі українські гірничорудні компанії, оскільки собівартість їхнього виробництва та постачання на світовий ринок перевищує світові ціни, які складаються сьогодні.

Витратний бізнес

Крім того, зростає собівартість видобутку руди і в Україні: з 1 квітня 2014-го по 1 квітня 2015-го плата за надра збільшилася в 3,5–4 рази в доларах США, або більш ніж усемеро в національній валюті. Про це у відкритому листі президентові та прем’єр-міністру України написали 13 керівників металургійних і гірничорудних підприємств і асоціацій. У підсумку рентна плата за видобуток 1 т залізорудного концентрату перевищила $3. Найбільша гірничодобувна компанія «Метінвест» заявила, що собівартість залізорудної сировини, виробленої її гірничо-збагачувальними комбінатами (Інгулецьким, Північним і Центральним ГЗК), та її доставка покупцеві вже перевищили нинішню ціну на зовнішніх ринках.

Криза зростання

У середньому собівартість видобутку руди в Україні коливається в діапазоні $22–30 за тонну. Дмитро Шевчик, комерційний директор Південного ГЗК (комбінатом порівну володіють «Метінвест» і «Євраз». – Forbes), зазначає: «Собівартість видобутку нашого підприємства – $22–24 за тонну».

Доставка тонни руди до чорноморських портів залізницею коштує Південному ГЗК $5–6, таку ж суму становлять і портові витрати. Доставка в Китай (куди комбінат відправляє 80–90% експортованої сировини) – це ще $15/1 т. У результаті повна вартість виробництва і поставок руди Південного ГЗК у Піднебесну досягає $47–51 за тонну. «Нині ми балансуємо на точці беззбитковості», – нарікає Шевчик.

Трохи впевненіше почуваються ГЗК компанії Ferrexpo (Полтавський і Єристівський), яким удалося знизити собівартість видобутку руди і виробництва котунів із неї на 23% порівняно з 2013-м. Це дало групі можливість закінчити минулий рік із прибутком у розмірі $183,8 млн, проте порівняно з 2013-м цей показник знизився майже на третину.
«Метінвест» заявляє, що у змозі лише утримувати собівартість на одному рівні.

Глобальний фактор

Водночас світові лідери гірничорудного ринку і далі ведуть гру на виживання конкурентів. «Головні постачальники (світова четвірка. – Forbes) – BHP Billiton, Vale, Rio Tinto, FMG – поки що не заявляли про зниження обсягів видобутку, тим самим вони тримають ринок у напруженні», – зазначає Олександр Славинський, експерт агентства «Держзовнішінформ» із сировинних ринків.

Протягом найближчих двох-трьох років ринок все ще буде перенасиченим і напруженим. За даними ДП «Укрпромзовнішекспертиза», за 2014-й світова четвірка підвищила видобуток руди на 17% (трохи більш ніж 1 млрд т), нинішнього року очікується ще 8-відсотковий приріст (до 1,088 млрд т), інші компанії вироблять 1,055 млрд т. Але, за прогнозами аналітиків, переплавлено буде лише три чверті видобутої руди.

Найбільший сталевар планети – Китай – планує імпортувати цього року 949 млн т руди здебільшого з Бразилії та Австралії (звідки Vale і Rio Tinto). Торік частка цих країн у поставках руди в Піднебесну становила 59% і 18% відповідно. Частка України на ринку Китаю – лише 2%, і цього року світова четвірка може суттєво зменшити її. 2014-го вона вже витіснила з китайського ринку постачальників з Індонезії, Мексики, Росії, Канади, Індії, В’єтнаму, Венесуели, Малайзії, Ірану, Перу, а також низку місцевих гравців.

Кому потрібна українська руда

Річ у тім, що собівартість видобутку глобальних компаній надзвичайно низька, а логістика ефективніша порівняно з регіональними (зокрема й українськими) добувачами. Наприклад, витрати компанії Rio Tinto (найефективніший виробник у світовій гірничодобувній промисловості) на видобуток 1 т залізної руди в I кварталі 2015 року досягли $17 (2014-го вони становили $20). І компанія не має наміру зупинятися на цьому. «Нам потрібно ще багато зробити, щоб зберегти дистанцію між нами і виробниками з високою собівартістю видобутку», – заявив Волш в інтерв’ю Bloomberg. BHP Billiton планує знизити витрати до $16 на тонну.

За такої собівартості націнка у Rio Tinto, BHP Billiton і Vale досягає 100%, стверджує Дмитро Желтяков, аналітик ДП «Укрпромзовнішекспертиза». За оцінками агентства «Держзовнішінформ», 2015 року на експорт піде 47–51 млн т української руди на загальну суму $2,1–2,3 млрд. При цьому у другому півріччі постачальники, найімовірніше, покажуть збитки.

Але українські добувачі готові торгувати навіть у збиток.
Планів щодо експортних поставок поки що ніхто суттєво не коригує, розраховуючи, що за підсумками року зможуть вийти в нуль, а наступного року – почати знову заробляти. Комбінати «Метінвесту» за I квартал 2015-го збільшили обсяги експорту руди на 24%, до 5,7 млн т. ПГЗК цього року має намір наростити видобуток на 2,5%, до 11,2 млн т, із них 9,5 млн т відправлять на експорт.

Тетяна Іванова

За матеріалами:

Forbes.ua

Місце для вашої реклами

Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Також за темою

ПУМБ оновив преміальну картку для подорожей, оплат і подарунків

Сьогодні 12:35

Єврокомісія оштрафувала Gucci, Chloе та Loewe на €157 млн

Сьогодні 05:09

125