753
В очікуванні проблем
— Кредит&Депозит
Комерційні банки шукають і знаходять нові аргументи проти переведення бюджетних установ на обслуговування в державні банки. І хоча цій ініціативі уряду вже майже рік, банки досі не можуть назвати ні розмір понесених втрат, ні навіть кількість клієнтів, що пішли від них. Їх ключові побоювання – погіршення якості роздрібного кредитного портфеля і відтік депозитів.
Боротьба за ресурс
Приватні та державні банки не припиняють боротьбу за клієнтів з бюджетної сфери. Ідея перевести всіх бюджетників на обслуговування в держбанки виникла ще навесні 2014 як реакція на різкий відтік депозитів з банківської системи і масове банкрутство неплатоспроможних банків. Але до осені Кабмін прийняв тільки одне подібне рішення: на обслуговування трьох держбанків вирішено перевести учасників АТО та особовий склад Збройних сил України. Такі доручення армії містяться в протокольних рішеннях Кабміну №74, 76 від 8 та 11 вересня.
Приватні банки звинувачували держустанови в неринкових діях, але досі не навели докази своїх втрат від догляду держпідприємств: не названо ні кількість клієнтів, які пішли від лідерів зарплатних проектів в Ощадбанк, Укрексімбанк і Укргазбанк, ні кількість фізосіб, які перестали обслуговуватися в рамках зарплатних проектів, ні втрачений дохід від РКО.
Вчора заступник начальника операційного управління Укрексімбанку Олена Очеретна повідомила, що за півроку вони почали обслуговувати 80 держпідприємств. Але навіть ця цифра не є підтвердженням «масового відведення» клієнтів у приватних банків, оскільки велика їх частина перейшла в держбанк із збанкрутілих установ. В Ощадбанку не назвали кількість нових держклієнтів. «Щомісяця ми отримуємо сотні нових клієнтів, серед яких і приватні, і державні підприємства», – повідомив заступник голови правління Ощадбанку Антон Тютюн. У Незалежній асоціації банків України не називають цифри перетікання клієнтів.
Можливі втрати
У зв’язку з цим основна дискусія банкірів фактично зводиться до проблем, які можуть виникнути, якщо всі держпідприємства будуть виплачувати зарплату своїм співробітникам тільки через держбанки. По-перше, вони бояться погіршення якості своїх кредитних портфелів. «Загальний обсяг кредитного роздрібного портфеля, виданого банками фізичним особам в рамках обслуговування зарплатних проектів в держпідприємствах, становить 30 млрд грн. З них 1,5 млрд грн припадає на силові структури. Ці кредити видавалися громадянам, які отримують зарплати в банках, – заявив заступник голови правління з питань роздрібного бізнесу УкрСиббанку Костянтин Лежнін. – Зарплати переводяться в держбанки, кредити залишаються в комерційних банках, їх обслуговування істотно погіршується. Нацбанк і уряд роблять вигляд, що нічого не відбувається. І це йде повним ходом».
У цьому випадку банкам загрожують витрати на резерви за незабезпеченими роздрібними кредитами. «Забезпеченням під ці кредити є зарплати, і якщо зарплатний проект відходить в інший банк, то забезпечення «пропадає» і якість кредитного портфеля знижується. Нормативи кредитних портфелів також падають », – нарікає перший заступник голови правління Укрсоцбанку Тамара Савощенко.
Крім того, банкіри побоюються відтоку депозитів. «Зазвичай якщо людина отримує зарплату в певному банку, то в ньому ж і зберігає свій депозит. І якщо зарплата раптом переводиться в іншу установу, то через якийсь час людина вирішує перевести туди і свій внесок. У поточній ситуації, коли банки і так відчувають значний відтік коштів, ця проблема є серйозною », – констатує директор з роздрібного бізнесу, член правління банку «Надра» Сергій Козлов.
Питання монополії
Нацбанк не хоче бути арбітром у цій суперечці. «У завдання Нацбанку не входить пошук надійних банків для обслуговування держпідприємств. Держкомпанії самі вправі вибирати і держбанки, і комбанки. Хоча, звичайно, враховуючи, що у держбанків і держпідприємств один власник, багато питань вирішуються легше», – упевнений заступник директора генерального департаменту банківського нагляду НБУ Костянтин Раєвський.
Проте банкіри розраховують, що саме влада вирішить цю проблему. Ще в листопаді вони звернулися до Антимонопольного комітету для оцінки дій уряду. АМКУ у відповідь вказав, що у держбанків є технічне обмеження в обслуговуванні клієнтів – їм належить усього 8% банкоматів, і звернувся до Кабінету міністрів з рекомендацією про недопущення порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Реакції уряду не було. «Це є порушенням антимонопольного законодавства, хоча переманювання клієнтів було завжди. Потрібно вносити зміни в монопольне законодавство, які було б непросто зробити », – зазначає Тамара Савощенко.
За матеріалами: FinMaidan
Поділитися новиною
