1878
Втратити все
— Фондовий ринок
2014 рік став вкрай невдалим для власників великих депозитів. Заможні вкладники, що тримали на рахунках збанкрутілих банків понад 200 тис. грн, «позбулися» заощаджень на 14,4 млрд грн. Ще майже стільки ж можуть втратити юрособи, якщо в ході ліквідації банків представники ФГВФО виручать мало грошей від продажу проблемних кредитів, застав і майна банків.
Рік втрат
У 2014 році з ринку пішло 33 банки. На компенсацію з Фонду гарантування вкладів фізосіб можуть розраховувати лише громадяни, чиї депозити не перевищували 200 тис. грн в будь-якому з цих банків. Інші клієнти, які тримали на рахунках більші суми, виплати з Фонду не отримають. За попередніми даними ФГВФО, на момент введення тимчасових адміністрацій в неплатоспроможні банки у фізосіб «зависло» в них мінімум 14,4 млрд грн (див. таблицю). Найбільше грошей заможних вкладників «заморожено» на рахунках в Брокбізнесбанку (3,06 млрд грн), ВіЕйБі Банку (2,99 млрд грн) і банку «Форум» (2,24 млрд грн).
Закон «Про систему гарантування вкладів фізосіб» дозволяє повернути ці вклади в ході ліквідації неплатоспроможної установи та розпродажу її активів. Депозити, що перевищують гарантовану суму, виплачуються в четверту чергу – після того, як будуть виплачені кошти, необхідні для покриття збитку здоров’ю та життю громадян, погашено борг по зарплаті перед співробітниками і борг перед ФГВФО (Фонд повинен повернути всі кошти, витрачені на виплати).
Тому поки жоден банк навіть близько не приступив до четвертої черги. «У 2014 році ми ще ні по одному з ліквідованих банків не дійшли до виплат коштів кредиторам далі третьої черги. У деяких банках ми сподіваємося виплатити четверту чергу, але по більшості у нас навіть немає таких очікувань, так як грошей там немає», – пояснював заступник директора-розпорядника ФГВФО Андрій Оленчик.
Щоб підвищити шанси кредиторів отримати свої кошти, ФГВФО намагається стягнути борги не тільки з позичальників, але і подає позови до менеджменту і власників банків за доведення установ до неплатоспроможності. Фонд до кінця року подав у правоохоронні органи 333 заяви на загальну суму претензій більше 50 млрд грн. Також готується законопроект, що посилює відповідальність менеджменту банків за фальсифікацію фінансової звітності. На підвищення повернення коштів спрямована ініціатива зі створення в 2015 році єдиного реєстру всього майна, що виставляється ліквідаторами на продаж.
Бізнесу не легше
Однак в збанкрутілих установах «мертвим вантажем» зависли гроші не тільки фізосіб, але й підприємств – понад ніж на 14 млрд грн. Надій їх повернути у клієнтів ще менше – виплата відбудеться лише в сьому чергу. Останніми задовольняються лише вимоги власників субординованих боргів банків.
Поганий стан активів таких банків робить повернення коштів безнадійною витівкою. «Зобов’язання перед кредиторами не зникають після введення в банк тимчасової адміністрації – вони підлягають поверненню під час ліквідації. Це непроста і довга процедура, тому багато кредиторів вважають свої гроші втраченими », – говорить радник голови правління Євробанку Василь Невмержицький. Знаючи про це, бізнес часто диверсифікує рахунки, щоб проблеми банку-партнера не привели до згортання його бізнесу. «Потрібна диверсифікація ризику шляхом обслуговування в двох-трьох банках, причому один з них повинен бути з іноземним капіталом», – радить виконавчий директор напрямку корпоративного бізнесу та малого і середнього бізнесу Кредобанку Олександр Чумак.
І хоча втрати для бізнесу можуть бути відчутними, банкіри вважають процес очищення фінансової системи неминучим. «Будь неплатоспроможний банк погіршує довіру населення до всієї банківської системи. Тому чим менше таких установ, тим здоровіше банківська система і тим вище до неї довіра населення», – говорить заступник голови правління ПУМБ Олексій Волчков.
Кошти підприємств також потребують додаткового захисту, адже є, наприклад, категорії бізнесу, які оперують коштами фізосіб, наприклад НПФ і страхові компанії. «Ідея створення аналога ФГВФО для юридичних осіб на перший погляд здається гарною. Це дійсно могло б істотно підвищити рівень довіри корпоративних вкладників до банків. Але реалізація подібного механізму, боюся, близька до неможливого. Про яку суму компенсації повинна йти мова, щоб це було значимо для клієнтів? Очевидно, що 200 тис. грн в даному випадку буде мало», – каже Василь Невмержицький. Але це може бути лише страховкою для бізнесу, а не мотивацією, оскільки така гарантія не збільшить приплив грошей в банківську систему. «Юридичні особи не можуть зберігати гроші «під подушкою», вони вибирають тільки, в якому банку тримати кошти і розміщувати їх на терміновому депозиті, поточному рахунку або депозиті на вимогу. Але у всіх випадках кошти залишаються в банках», – відзначає банкір.
Олена Губар
За матеріалами: FinMaidan
Поділитися новиною
