489
Світова економіка: дивергентний рік
— Світ
Наступного року основним напрямком розвитку світової економіки стане «дивергенція», яка впливатиме на економічні тенденції, політику і ефективність. З часом синхронізувати таку дивергенцію буде все важче, і політикам доведеться зробити вибір: подолати перешкоди, які досі заважали прийняттю ефективних заходів , або допустити ризик дестабілізації економік. Управляти швидкісним рухом світової економіки будуть чотири групи країн. Перша, на чолі з США, буде постійно покращувати економічні показники. Зміцнення ринків праці буде супроводжуватися створенням нових робочих місць і зростанням зарплат. Переваги економічного зростання будуть розподілятися рівномірніше, ніж в останні кілька років, хоча ними загалом як і раніше будуть користуватися більш багаті. У другій групі, яку очолює Китай, зростання буде стабілізуватися повільніше в порівнянні з недавніми середніми показниками, при цьому буде продовжуватися структурний розвиток. Вони поступово переорієнтують свої моделі зростання, щоб підвищити їх стійкість – спробу, яку періодичні сплески нестабільності на світових фінансових ринках, можуть послабити, але не зірвати. Вони також будуть намагатися розширити внутрішні ринки, оптимізувати нормативну базу, підтримати приватний сектор і збільшити масштаби ринкового управління економікою.
Третя група, на чолі з Європою, буде вести боротьбу, так як економічна стагнація викликає соціальні та політичні розчарування в деяких країнах і ускладнює прийняття політичних рішень на рівні регіону. Слабкий ріст, дефляційні сили і надлишкова заборгованість перешкоджатимуть притоку інвестицій, зміщуючи баланс ризику в бік зниження. У найбільш проблемних країнах безробіття, особливо серед молоді, залишатиметься на тривожно високому і стійкому рівні. В останню групу входять «непередбачувані» країни, чиї розміри і взаємозв’язку мають велике системне значення. Найяскравіший приклад – Росія. В умовах посиленої економічної рецесії, обвалу валюти, відтоку капіталу та нестачі пропозиції через скорочення імпорту, країні доведеться вирішити, чи потрібно змінити підхід до України, відновити зв’язки із Заходом, щоб зняти санкції, і створити більш стійку диверсифіковану економіку. Або ж спробувати відвести народне невдоволення всередині країни, розширивши російську інтервенцію на Україну. Цей підхід майже напевно привів би до нових санкцій і заходів у, зіштовхнувши Росію в ще глибшу рецесію – можливо навіть спровокувавши політичну нестабільність або зростання ризиків у зовнішній політиці – посиливши при цьому нездоровий стан європейської економіки.
Ще одна темна конячка – Бразилія. Президент Ділма Русеф, що перемогла на недавніх президентських виборах з невеликою перевагою, дала зрозуміти, що хоче оптимізувати управління макроекономікою, в тому числі відмовившись від повернення до жорсткого державного регулювання економіки, можливі переваги якого тепер бліднуть порівняно зі збитками і ненавмисними наслідками. Якщо вона поступиться, Бразилія приєдналася б до Мексики в процесі стабілізації Латинської Америки в 2015 р, допомагаючи регіону подолати руйнівну дію підриву венесуельської економіки через падіння цін на нафту. Багатоскоростне функціонування економіки сприятиме проведенню багатосторонньої політики центральними банками на тлі зростання потреби в дивергентній монетарній політиці, зокрема в системно значимих розвинених економіках. Американський Федрезерв, уже припинив масштабну закупівлю довгострокових активів, швидше за все, почне підвищувати процентні ставки в третьому кварталі 2015 г. Європейській центральний банк, навпаки, буде виконувати власну програму кількісного ослаблення, запровадивши в першому кварталі нові заходи для збільшення свого балансу. Банк Японії збереже свій активний підхід до монетарних стимулів.
Безумовно, немає ніяких теоретичних обмежень для дивергенції. Проблема в тому, що зараз зміна валютних курсів – єдиний механізм синхронізації, і сильна розбіжність між оціночною вартістю на певних ринках і їх фундаментальними показниками призвело до сплесків цінової волатильності. Для США поєднання більш сильної економіки і стимулюючої монетарної політики посилить тенденцію до підвищення курсу долара – який і так вже сильно виріс у ціні – відносно євро та ієни. Враховуючи, що майже ніхто з решти країн не прагне до зміцнення своєї валюти, долар буде повсюдно рости впевненими темпами, можливо, провокуючи політичне протистояння всередині країни. Крім того, оскільки валютних ринків все складніше виконувати функцію синхронізатора, між країнами може виникнути тертя. А це може зруйнувати незвичний спокій, який останнім часом охопив фондові ринки.
На щастя, існують способи, які дозволять уникнути економічної та фінансової дестабілізації через дивергенції в 2015 р. Насправді, у більшості урядів – зокрема в Європі, Японії та США – є інструменти, необхідні для зняття напруженості і вивільнення виробничого потенціалу економік. Запобігання руйнівного потенціалу дивергенції – це не питання розробки стратегії; економісти вже досягли згоди, хоча і не повної, щодо заходів, необхідних на національному, регіональному та світовому рівні. Скоріше це питання реалізації – і для цього потрібна велика політична воля. У наступному році тиск, який чиниться на політиків у боротьбі з ризиками дивергенції, посилиться. При цьому наслідки бездіяльності будуть мати свій вплив і після 2015.
За матеріалами The Economist
За матеріалами: forexpf.ru
Поділитися новиною
