6827
Ринок одягу. Чому йдуть світові бренди?
— Особисті фінанси
З початку 2014 року роздрібний ринок одягу в Україні покинули відразу вісім великих представників світових брендів одягу та аксесуарів. Свої магазини закрили такі мережі, як Bosco, Esprit, OVS, River Island, s.Oliver і s.Oliver Kids, Minelli. Восени попрощалися з українським ринком Lee Cooper і New Look.
Ішли компанії, як правило, по-англійськи, не попрощавшись і не пояснивши причини такого кроку. За словами співробітника компанії Lee Cooper, відхід з України – ініціатива інвесторів. Нерідко компанії йшли не тільки з України, але й з Росії. Так вчинив, зокрема, fashion-рітейлер New Look.
“Відхід компаній з ринку лише частково пов’язаний з економічною ситуацією в Україні. У кожного гравця були свої причини”, – прокоментував ситуацію, що склалася партнер Української ритейл асоціації Олександр Фіалка. За його словами, в майбутньому ми можемо очікувати повернення відомих брендів одягу на український ринок, але, можливо, у складі інших ритейл компаній.
Виживуть найсильніші
Україна займає 49-е місце в рейтингу присутності світових одежних брендів на ринку. Згідно з результатами дослідження CB Richard Ellis “Глобальність рітейлу 2014”, в Києві на сьогоднішній день представлено тільки 28,8% міжнародних мережевих операторів.
Складна політична та економічна ситуація не привертає до виходу на український ринок нових великих світових гравців. Крім того, існуючі рітейлери змушені вдаватися до зменшення маржі і навмисно йти на збитки заради шансу залишитися на ринку.
“Дуже багато непопулярних рішень прийнято в цьому році. Відвідуваність магазинів зростає, але кількість прийнятих рішень про покупки знижується, а розмір середнього чека падає. Клієнти шукають кращі варіанти на ринку, порівнюють ціни в магазинах, вибирають кращі пропозиції”, – описує ситуацію менеджер по розвитку Adidas Group Богдан Гречнєв.
За словами Олександра Фіалки, зараз ситуація в точності повторює кризу 2008-2009 років. Поки гравці рітейлу, які страхують свій бізнес, йдуть, ризикові компанії залишаються і розширюють свій бізнес. Наприклад, ЛПП Україна (Reserved, MOHITO). Компанія динамічно розвивається “, – стверджує Фіалка.
Компанії, які б зараз ризикнули і вийшли на український ринок, могли б отримати відчутні вигоди в майбутньому. За словами президента Української асоціації рітейлерів Олега Кручинина, поріг входження на наш ринок на даний момент дуже низький, якщо порівнювати нашу країну з Європою. “Ринок зараз напівпорожній. І не треба забувати, що і девелопери в сформованих реаліях готові йти на поступки”, – пояснив Кручинин.
Проблем з пошуком відповідних торгових площ дійсно немає. Пропозиція буде збільшуватися. Україна входить до п’ятірки країн Європи за темпами будівництва нових ТРЦ в 2014-2015 роках – за два роки планується ввести в експлуатацію 1,4 млн кв. м. Тільки в Києві готуються до запуску чотири нові ТРЦ: Respublika (орендована площа 135 тис. кв. м), Blockbuster Mall (120 тис. кв. м), Lavina (124 тис. кв. м) і Retroville (83 тис. ). Девелопери, за словами співвласника торгового центру Dream Town Олександра Меламуда, не уявляють, як заповнити порожні площі.
Ціни ростуть повільніше девальвації
Ключове питання будь-якого рітейлера – чи будуть купувати товар – зараз як ніколи актуальний для компаній з продажу одягу в Україні. Попит на одяг падає.
“Зниження попиту на роздрібному ринку одягу і взуття відбувається через відсутність грошей у споживачів. Криза призвела до того, що доходи у населення падають, зростає безробіття”, – зазначає Президент ліги Укршкірвзуттяпром Олександр Бородиня.
За словами Андрія Жука, партнера Української асоціації рітейлерів, іноземні компанії поки не поспішають піднімати ціни пропорційно зростанню курсу долара. “Зараз купувати одяг в Україні вигідніше, ніж у Європі. Ціни в національній валюті рітейлери підвищили не так сильно, як девальвувала гривня”, – зазначив Андрій Жук.
“У 2014 році ми знизили маржу до мінімуму і спробували зберегти для покупця бажану ціну на всі товари. Таким способом ми утримали продажі на рівні минулого року. У гривнях ми показуємо приріст, при переведенні в долари – ми в збитку”, – підтвердив слова експерта менеджер з розвитку Adidas Group Богдан Гречнєв.
У більш вигідному становищі опинилися вітчизняні виробники одягу, які менш залежні від валюти. “Українські виробники намагаються не підвищувати ціни на свої товари, хоча матеріали і обладнання на 50% імпортні. При курсі в 13 грн за долар виробники розраховували собівартість за курсом 11 грн. Виробники повинні так робити, інакше ринок остаточно зупиниться, український споживач не зможе купувати “, – вважає Олександр Бородиня.
Альтернатива онлайн
Здавалося б, що кращою альтернативою для покупця в нинішній ситуації стало би повернення на речові ринки або переорієнтація на онлайн-покупки. Проте і в онлайн-ритейлерів теж не все гладко.
За словами директора з маркетингу шопінг-клубу LeBoutique Павла Левчука, зростання курсу долара неминуче позначився на вартості одягу. За оцінками аналітиків ринку, за останні 2 місяці ціни піднялися у 80-90% асортиментного ряду. У той же час їх цінники збільшилися мінімум на 10-15%, максимум – на 40%, а іноді і більше.
Основна тенденція в 2014 році для онлайн-магазинів – це збільшення довіри українців. Не тільки складна ситуація з оффлайновими магазинами підштовхнула споживача заглянути в інтернет-магазини. Нова політика роботи інтернет-магазинів приваблює також клієнтів.
“Досягти цього вдалося за рахунок того, що покупцям надали можливість повертати речі, розмір і колір яких їм не підійшов. Усвідомлення такої вигоди стимулює українців до збільшення покупок через інтернет. Покупці стали замовляти більше речей в рамках одного замовлення, не хвилюючись, що одна з них їм може не підійти. За моїми прогнозами, цей тренд збережеться і в 2015 році “, – підкреслив Павло Левчук.
Що стосується ринків одягу, то у експертів однозначна думка, що повернути споживача на “базар” буде дуже складно. Не останню роль відіграє комфорт, який надається в брендових магазинах, і знижкова політика.
“Ціни на ринку і в магазині майже однакові, якщо враховувати середню ціну в магазинах. А комфортність у магазинах набагато вище. Людина, яка звикла до чистоти і обслуговування, навряд чи повернеться на базар. Швидше за все, просто купувати стануть менше. Та й базари одягу поступово перевтілюватися в ТЦ. Яскравий приклад тому – Даринок”, – резюмує Олександр Фіалка.
Юлія Мартиненко
За матеріалами: Діло
Поділитися новиною
