2523
Чи можна побороти податкові ями за допомогою ПДВ-рахунків
— Казна та Політика
Кожний публічний виступ представників Міністерства фінансів і Державної фіскальної служби на тему електронного адміністрування податку на додану вартість починається з того, що ПДВ – найбільш корумпований податок, який найчастіше використовується для махінацій. Саме тому податківці перевіряють сплату ПДВ найчастіше.
“У зв’язку з цим, щоб зменшити кількість перевірок, було вирішено розробити систему, яка зробить неможливим нарощування фіктивного кредиту і корупцію”, – з цієї промови Нелі Привалової, директора департаменту методологічної роботи ДФС, розпочався форум громадських організацій, присвячений реформі адміністрування ПДВ.
Було багато сказано про те, що система ПДВ-рахунків призведе до втрат для бізнесу. Але чи означає це, що натомість держава отримає перемогу над махінаціями?
Керуючий партнер Аудиторської фірми “Аксьонова та партнери” Олена Макеєва, одна з небагатьох поборниць нововведення, запропонувала просто подивитися хто за, а хто проти, і зробити висновки. За її спостереженнями, крупний білий бізнес підтримує ПДВ-рахунки, а малий – не підтримує, і то виключно зі страху. Ну і ухильники, звичайно, теж проти.
Проте спостереження показують: представники МСБ не схвалюють реформу, але далеко не всі вони відчувають страх. І що цікаво: відносно спокійні якраз ті, хто завжди більш ретельно ставилися до податкового планування. Вони не підтримують ідею, оскільки не вважають, що витрачені на її зусилля (як з боку бізнесу, так і з боку держави) виправдаються. Тобто, електронне адміністрування всіх додасть роботи, а махінації так нікуди і не подінуться.
Живучі схеми
Схеми, які використовуються для отримання кредиту по ПДВ, стандартні, і майже всі вони залишаться невразливими при введенні ПДВ-рахунків. Ольга Богданова, заступник голови комітету з податкових питань ТПП України, наводить у приклад схеми нетипового експорту.
Припустимо, є якась компанія, умовно що надає послуги з маркетингу. Послуги вона створює, відповідно, не має податкового кредиту. Щоб отримати його, компанія звертається до податкової ями, яка знаходить продавця неврахованки і реального покупця-нерезидента. Маркетингова компанія купує товар і продає за кордон, а ПДВ перекривається.
Залишаються і сільськогосподарські схеми. Оскільки сільгоспвиробник отримує собі ПДВ на спецрахунок, дуже важливо згенерувати максимальну націнку на селгосппідприємстві. Тобто, він продає не за 1000, а за 1400, створює завищене зобов’язання, яке в бюджет не платить, а повертає собі на сільгоспрахунок. При цьому агротрейдер робить дуже маленьку націнку, відповідно, занижує зобов’язання з ПДВ та оподатковуваної суми по прибутку. Сільськогосподарським схемам електронне адміністрування теж не зашкодить, впевнена Ольга Богданова.
Є ще схема, яка абсолютно не передбачає явний податковий кредит. “Наприклад, є податкова яма. Податкова яма по схемі сільського господарства купує насіння. Є документи, є податковий кредит, все живе, все біле. А продає ця податкова яма вже тканини. Своєму клієнтові-вигодонабувачу або транзитеру. Тобто, фактично, вона купує одне, а продає інше. Але і податковий кредит, і зобов’язання, навіть якщо обґрунтовувати їх в суді, будуть абсолютно нормальними. З електронним адмініструванням ПДВ це теж все буде працювати “, – розповідає Богданова.
Як махінації з ПДВ перемогли в інших країнах
Якщо коротко, то ніяк. Проблеми з адмініструванням ПДВ виникають у будь-якої країни, навіть в Євросоюзі, запевняє Рустам Вахитов, партнер International Tax Associates. В ЄС є і фірми-одноденки, і навмисне банкрутство, і експортні каруселі.
За його словами, нещодавно проводився моніторинг, який показав, що загальних бюджет країн ЄС недобирає 15% ПДВ за рахунок різного роду махінацій. При цьому якщо Фінляндія і Люксембург недозібраних по 5%, то Румунія – 44%, що навіть більше, ніж в Україні. При цьому експеримент із введенням ПДВ-рахунків був введений тільки в Болгарії, і то він був скасований в 2007 році, коли країна вступила в ЄС – система була не зовсім зручна з точки зору внутрішнього європейського руху товарів і послуг.
Чому ж ніде в Європі немає такої системи? Тому що ПДВ-рахунки не рятують від карусельних схем і безсилі проти вдаваного експорта.
Простим методом протистояння податковим ямам в Євросоюзі є контроль за реєстрацією платників ПДВ. “Якщо клієнт належить до групи ризику (наприклад, управляється нерезидентом або соціально неблагополучним клієнтом), податковий орган просто не видасть ПДВ реєстрацію. Далеко не всі можуть перебувати в системі ПДВ, для цього необхідно показувати, що бізнес реально працює. Якщо компанія регулярно вимагає відшкодування – реєстрацію відміняють. Ніхто не може довго працювати, не створюючи доданої вартості”, – пояснює Вахитов.
З цією ж метою Єврокомісія внесла в директиву про ПДВ змін, які передбачають сплату податку за місцезнаходженням покупця. Будь-яка європейська компанія повинна або стягти ПДВ, або запросити номер ПДВ-реєстрації клієнта. Якщо будуть невідповідності, податкова відреагує одразу.
Крім того, в Європі функціонує досить прозора система обміну інформацією. “Купив в Швейцарії дорогі годинники, заявив на відшкодування ПДВ при експорті – в Австрії в аеропорту тебе вже чекатимуть митники”, – розповідає Рустам Вахитов. Якщо говорити про стандартні ПДВ-накладні, обмін інформації відбувається автоматично.
Сергій Терьохін, екс-міністр економіки та екс-нардеп (автор і співавтор багатьох податкових законів), звертає увагу на реверсивний метод сплати ПДВ, який застосовується у Великобританії, а також для деяких галузей в Прибалтиці. Суть в тому, що платником виступає не продавець, а покупець. Таким чином, механізм заліку ПДВ не застосовується – всю суму податку виплачує останній в ланцюжку перед кінцевим споживачем постачальник. Якщо виробник продає постачальнику-платнику ПДВ товар, який в свою чергу також перепродує його, то постачальники звільняються від сплати ПДВ. Якщо ж кінцевий споживач товару – неплатник ПДВ, то його постачальник сплачує всю суму ПДВ до бюджету. У разі, якщо товар згодом експортується, то експортер просто звільняється від сплати ПДВ. Це дозволяє уникнути нарощування фіктивного ПДВ-кредиту при вдаваному експорті.
“В Європі з генеруванням фіктивного ПДВ-кредиту борються адміністративними заходами, в Китаї за підробку рахунків-фактур світить смертна кара – всі вирішують проблеми по-різному. Але ПДВ-рахунки ніде не є ефективним методом боротьби з шахрайством. Якби це була цікава і корисна ідея, вона б використовувалася десь ще, крім Азербайджану, економіка якого спирається на експорт енергоносіїв “, – підсумував Вахитов.
Що можна зробити, не травмуючи білий бізнес
“Може бути проблема не в бізнесі, а в корумпованих чиновниках? – Припускає Ольга Богданова. – Може, варто ліквідувати всі наглядові й контролюючі органи? Їх перевірки – фуфло, і якщо цього фуфла не буде, нічого поганого не трапиться”.
Бізнес нагадує: чи не ДФС допустила створення і розквіт податкових ям? У відповідь Неля Привалова зазначила, що платників ПДВ зараз реєструє не податкова, а реєстраційна служба. У фіскальній службі отримують електронний пакет документів і не мають права відмовити в реєстрації. Це юридично знімає відповідальність з податківців за всі ті фіктивні підприємства, які вони зареєстрували. Тому варто ввести персональну кримінальну відповідальність за шахрайство. “Якщо податкова яма існує в якомусь районі та її покриває податковий інспектор цього району, він повинен відповідати”, – впевнена Богданова.
Але цього, звичайно, недостатньо. Тому в ході форуму, на якому зібралося в цілому близько 500 підприємців, бухгалтерів, аудиторів та консультантів, було озвучено дуже багато альтернативних пропозицій.
1. Ввести кодування для внутрішніх товарів, аналогічну кодуванні ЗЕД, але збільшити групи. В такому випадку, якщо хтось купив насіння, а продає послуги бухобліку, система автоматично буде це бачити.
2. Спростити адміністрування шляхом скасування зайвих документів, таких як акти виконаних робіт, прибуткові, видаткові накладні, і залишити тільки податкову накладну. У більшості європейських країн використовуються такс-інвойси (фактура VAT). В ст. 226 директиви 212 визначені реквізити для такого податкового документа – це як наша накладна, тільки вона ще містить дані про дату складання, дату відвантаження і дату оплати. Момент нарахування ПДВ відбувається в момент реалізації товарів, робіт або послуг за винятком тих випадків, коли оплата була проведена раніше.
3. Знизити граничну суму для податкових накладних, що підлягають обов’язковій реєстрації (зараз вона становить 10 тис. гривень). Технічні проблеми з тотальною реєстрацією накладних є, але до неї потрібно прагнути.
4. Ввести обов’язкову реєстрацію накладних в разі продажу неплатникам ПДВ. Це дієвий механізм в схемах з імпортерами. Якщо серед покупців 10 СПД-шників, контролюючим органам достатньо один раз виїхати до цих СПД-шників, щоб зрозуміти – вони стоять на базарі, або просто вказані в бухгалтерській документації.
5. Тотальна подача електронних декларацій дозволить швидше проводити моніторинг.
6. Запустити електронний кабінет платника податків (проект вже відпрацьований “папередніками”), надати підприємцям доступ до інформації про нарахування податку, стан розрахунків. Дозволити в електронному вигляді не тільки подавати звітність, але і здійснювати розрахунки і отримувати дані про невідповідність.
Ніхто не виступає за збереження статусу-кво. Бізнес декларує готовність підтримати реформування ПДВ, але як зауважив нардеп “Народного Фронту” і податковий експерт Олександр Кірш, “податкові ями потрібно знищувати, а не засипати їх чистими платниками ПДВ”.
Марія Стасенко
За матеріалами: Діло
Поділитися новиною
