484
До останнього курда
— Світ
20 жовтня, в понеділок, глава МЗС Туреччини Мевлют Чавушоглу заявив, що Анкара відкрила коридор для допомоги курдам в обложеному бойовиками Ісламської держави місті Кобані. Туди будуть перекинуті загони «пешмерга» з Іракського Курдистану – вони допоможуть відстояти маленький курдський анклав, обложеному бойовиками «Ісламської держави». Про допомогу захисники просять вже не перший тиждень – чому ж заява з’явилась тільки зараз? «Лента.ру» спробувала розібратися у хитросплетіннях близькосхідної політики.
Хвіртка для контрабанди
Ісламісти штурмують маленьке містечко біля кордону майже місяць. Контроль над Кобаною має для «Ісламської держави» велике значення. Чим швидше бойовики впораються з курдським анклавом, тим швидше вони зможуть перекинути сили на головний фронт – до Іраку.
Кобані також блокує рокадну дорогу вздовж кордону, та й сам по собі плацдарм у тилу представляє для ісламістів чималу небезпеку. Будь-який удар з нього може паралізувати транспортну артерію Алеппо – Талль – Тамір, що дозволяє ісламістам швидко перекидати сили.
Але військове значення Кобані меркне в порівнянні з економічним. Захопивши місто, ІД, по суті, візьме під контроль найважливішу ділянку кордону, полегшивши тим самим контрабанду зброї, і бойовиків і, що найголовніше, нафти, основна частина якої йде саме до Туреччини і приносить чималий дохід. Ну, і, нарешті, будь-яка перемога «Ісламської держави» служить рекламою для цього угруповання, залучаючи кошти і потоки добровольців, що особливо актуально в умовах конкуренції з іншими ісламістськими рухами – такими, як «Фронт Ан-Нусра».
Турецький гамбіт
До останнього часу офіційно Анкара не брала участь в операції щодо утримання Кобані і курдам нічим не допомагала. Керівники оборони міста неодноразово звинувачували турецьку владу, що ті блокують підвезення зброї та боєприпасів, а добровольців, які намагаються перейти кордон, роззброюють і затримують. Сам президент Реджеп Тайіп Ердоган нещодавно заявив, що не бачить сенсу допомагати одним екстремістам воювати проти інших: сирійські курди тісно пов’язані з Робочою партією Курдистану (РПК), визнаною в Туреччині терористичною організацією.
Між тим західні кореспонденти, що працюють в регіоні, свідчать, що всі попередні тижні через кордон вільно курсували цілі каравани зі зброєю і солдатами. Як повідомляє журналіст BBC Марк Урбан з посиланням на своє джерело серед високопоставлених турецьких військових, ці переміщення були санкціоновані Анкарою. Дана інформація побічно підтверджується тим, що, незважаючи на накал боїв, курди досі не відчували нестачі у боєприпасах.
На думку директора Інституту Близького Сходу Євгенія Сатановського, Анкара розігрує складну комбінацію, змушуючи своїх ворогів вбивати один одного. Турецькі власті готові битися за місто до останнього курда. Вони дають можливість ісламістам перебити максимальну кількість бойовиків РПК та їх сирійських товаришів, які захищають місто; після цього в Кобані повинні увійти бійці «пешмерга» президента Іракського Курдистану Масуда Барзані. Потім кордон перейдуть вже турецькі частини під приводом захисту місцевого населення. «Така багатоходівка Ердогана. При цьому зрозуміло, що ніхто про цивільне населення насправді не думає. Більш того, наступ на Кобані почалося, коли турецька армія видавила зі своєї території бійців «Ісламської держави». Завдяки цьому сили ІД в Сирії консолідувалися і змогли активніше атакувати курдів. Таким чином, руками бойовиків ІД Туреччина розправляється з РПК, а курдів використовує для боротьби з ісламістами», – вважає Сатановський. Можливо, заява Чавушоглу про готовність відкрити кордон для «пешмерга» свідчить, що час для введення військ Барзані вже прийшов.
Небо, літак, вибори
Пряме втручання Туреччини у війну з «Ісламською державою» виглядає малоймовірним. Якщо Анкара все ж таки зважиться на повномасштабну війну з ІД, але події почнуть розвиватися не кращим для неї чином, Туреччина зможе апелювати до п’ятої статті Статуту НАТО, яка гарантує їй допомогу союзників у цьому блоці. Але, судячи з усього, серйозно цю можливість у Вашингтоні не розглядають: немає жодних ознак підготовки американських військ до наземної операції.
Хоча в небі над Кобані американська авіація вже встановила своєрідний рекорд. Частота вильотів над маленьким містечком на другорядному напрямку перевищила ту, що спостерігається над основним фронтом боїв в Іраку. Тільки за 15-16 жовтня за 48 годин ВВС США здійснили понад 50 вильотів. Крім того, американці скинули курдам з повітря зброю. Вашингтон показав, що, хоча і не готовий на наземну операцію, але, тим не менш, не залишає курдів без підтримки. Правда, на думку Сатановського, робиться це не з міркувань гуманності. «Президент Обама повинен з красивим обличчям виступити перед Конгресом і перед виборцями перед листопадовими виборами до Конгресу. Тому що в разі, якщо ісламісти візьмуть Кобані, там виріжуть величезну кількість цивільного населення. Американцям треба показати, що чинна адміністрація зробила все, щоб цьому запобігти», – вважає експерт.
Американські та європейські ЗМІ рапортують про колосальні втрати, які нібито несуть бойовики. Так, згідно з твердженнями Пентагону, в результаті авіаударів убито більше 600 ісламістів. Але незалежного підтвердження цих цифр немає. Втрати в танках і артилерії ІД незначні. «Це прекрасна стратегія – ганятися літаками і безпілотниками за окремими бойовиками по всьому Близькому Сходу, витрачаючи ракети вартістю 150 тисяч доларів, щоб підбити джип. Наскільки я пам’ятаю, там за 120 атак вбито 50 бойовиків. Це настільки блискучі успіхи в ході війни проти організації, в якій близько 100 тисяч бойовиків, у тому числі близько 32 тисяч іноземців, що мені залишається тільки аплодувати американської військовій потужності – зі сльозами на очах. А також генію президента Обами як верховного головнокомандувача», – прокоментував «Ленте.ру» досягнення армії США Сатановський.
Пішак з хорошою пам’яттю
На цьому тлі виникає оманливе відчуття, що курди є не більш ніж пішаками на близькосхідній карті. Дійсно, в силу обставин вони виявилися іграшкою в руках великих гравців. Факт, що Кобані розташований на самому кордоні з Туреччиною, не дозволяє ісламістам замкнути кільце навколо курдського анклаву. РПК і сирійські курди досі б’ються в напівоточенні, повністю залежачи від Анкари, отримуючи боєприпаси і зброю з-за кордону буквально по краплі і розуміючи, що домогтися остаточної перемоги їм не дадуть.
Наївно думати, однак, що курди дозволять туркам або американцям використовувати себе в темну. В першу чергу курдські лідери переслідують власні інтереси, і ніякі табори біженців на зразок того, що організований Анкарою навпроти Кобані, не можуть витіснити з пам’яті масові розправи і страти.
Що може дати курдам війна між шиїтами і сунітами в Іраку
Всі ці події штовхає сирійських курдів до зближення з режимом Асада: керівництву курдського ополчення навряд чи подобаються цинічні дії Туреччини, а Дамаск незадоволений позицією Анкари, яка обіцяла після звільнення Кобані створити там базу для підготовки бойовиків помірної опозиції. Можливо, саме щоб уникнути цього зближення, Вашингтон в останні дні демонструє свою готовність надати можливу допомогу сирійським курдам, незважаючи навіть на невдоволення Ердогана.
Всі ці події штовхає сирійських курдів до зближення з режимом Асада: керівництву курдського ополчення навряд чи подобаються цинічні дії Туреччини, а Дамаск незадоволений позицією Анкари, яка обіцяла після звільнення Кобані створити там базу для підготовки бойовиків помірної опозиції. Можливо, саме щоб уникнути цього зближення, Вашингтон в останні дні демонструє свою готовність надати можливу допомогу сирійським курдам, незважаючи навіть на невдоволення Ердогана.
Битва за Кобані, як будь-який великий бій, все більше знаходить власну логіку, змушуючи гравців вживати часто непотрібні і навіть такі, що суперечать їхнім інтересам, кроки. Для кожної із сторін відмова від боротьби за місто означала б втрату престижу, який на Близькому Сході цінується надзвичайно високо.
Олексій Купріянов
За матеріалами: Лента.РУ
Поділитися новиною
