542
Що таке «програма МВФ воєнного часу»?
— Кредит&Депозит
Наприкінці осені до України має прибути місія Міжнародного валютного фонду. Її мета — проведення об’єднаного огляду розвитку економіки країни. Про це повідомив керівник департаменту зовнішніх зв’язків МВФ Джеррі Райс минулого тижня. Після цього результати роботи місії будуть передані на розгляд Ради директорів МВФ, засідання якої відбудеться наприкінці 2014 року — на початку 2015 року.
Результатом візиту і засідання Ради директорів може стати надання МВФ третього й четвертого траншів єдиним платежем. Проте, ймовірно, крім оглядів, МВФ матиме ще одну роботу, яку анонсував Президент України Петро Порошенко. «Потрібно переглянути програму з МВФ — вона була розрахована на мирний час. Зараз потрібно внести в неї корективи з огляду на перебіг останніх подій», — сказав Президент минулого тижня.
Про які корективи йдеться — поки що невідомо. В НБУ «Дню» підтвердили, що українська сторона попросила МВФ об’єднати третій і четвертий транші. «Воно (об’єднання траншів. — Авт.) викликане затримкою із завершенням першого перегляду і допоможе нам зберегти попередньо визначений графік виплат», — повідомили в прес-службі регулятора.
«Гадаю, перш ніж говорити про внесення коректив в угоду про МВФ, урядові необхідно було б мати свою програму економічних реформ на військовий час. І зараз трохи паніки вносить той факт, що Президент стверджує, що він відповідає за економічну програму. Але ж згідно із Конституцією саме уряд повинен найматися цією програмою економічних реформ, — коментує заступник голови НБУ (1991 — 1992 і 2005 — 2009 рр.), заступник міністра фінансів Олександр САВЧЕНКО. — У нас залишився один рік. Саме за цей час Путін планує довести Україну до дефолту. Нещодавно почали говорити про програму економічних реформ до 2020 року. Але якщо ми хочемо розробляти програми на шість років, то це геть неправильно. Народ не стане терпіти стільки часу, він уже вимагає реформ. І їх повинен розробляти НБУ, а не Президент».
О. Савченко вважає, що нова програма з МФВ може стати початком економічної воєнної політики. «Багато країн воює. До, речі в СРСР тільки в перший рік війни був спад виробництва, а на наступний уже було зростання. Все списувати на війну — це невірно», — говорить він.
ВАЛЮТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ
Найбільш болюче питання для України, і не тільки в питанні співпраці з МВФ — регулювання фінансового ринку. У Фонді наполягають, передусім, на збалансуванні бюджету України. «Потрібно скорочувати бюджетні витрати. Таким чином ми зможемо зменшити податки на бізнес. Бо зараз у нас як? Бюджет постійно розширюють, і разом з ним збільшують податки. Бізнес не може працювати: у людей забирають останні заощадження через девальвацію та інфляцію. Уряд сьогодні оперує такими інструментами, як запозичення, емісія, інфляція та девальвація», — пояснює О. Савченко.
«Ця програма — не найкращий вибір для України. Чи треба було так довго чекати, щоб це зрозуміти? Фактично, МВФ дав Україні кредит на погашення їм боргу. Ця програма без нашої внутрішньої програми відродження економіки і на мирний час — непридатна», — наголошує президент Асоціації українських банків Олександр СУГОНЯКО. За його словами, Україна від цієї співпраці не отримала жодної допомоги. «Арсеній Яценюк казав навесні, що ми повинні забезпечити макроекономічну стабільність. І тому нам потрібна угода з МВФ. Бо з угодою ми матимемо три відсотки падіння, а якщо оголосимо дефолт — то десять відсотків. А сьогодні очікуємо дев’ять відсотків падіння із угодою з МВФ, але без макроекономічної стабільності і без кроків щодо відродження національної економіки. Це називається провал економічної політики чинного уряду», — зазначає О. Сугоняко.
Експерт переконує: заяви влади про те, що головне завдання влади — це позичити гроші, — несерйозні. «Ніби допомога ззовні вирішить проблему оборони в Україні або наповнить бюджет країни», — іронізує авторитетний фахівець банківської сфери.
З економічного піке нас може вивести лише українська економіка, переконаний експерт. «Тільки ми в Україні зможемо змінити структуру нашої економіки і наповнити бюджет, який допоможе виграти у війні з Росією. Ніхто ззовні не фінансуватиме за нас зрушення в економіці нашої країни, які пішли б їй на користь. Влада зобов’язана спиратися на народ і спільними зусиллями піднімати економіку. Для цього його потрібно сприймати як суб’єкта і говорити з ним чесно, правдиво. Тоді й з’явиться довіра між владою і народом, на основі якої відродиться Україна та її економіка», — пояснює президент Асоціації українських банків. За його словами, для цього, як мінімум, потрібно притягнути злочинців до відповідальності й повернути награбовані капітали. «Ми начебто забули про те, що у нас є крупний бізнес, який несе щонайменше моральну відповідальність за те, що відбувається на сході країни, за кров, пролиту на Майдані. Нова влада не змогла притягнути попередніх злочинців у владі до відповідальності й повернути награбовані ними капітали до бюджету, чого вимагають інтереси країни для макроекономічної стабілізації та перемоги у війні», — зазначає він і додає, що великому бізнесу варто навчитися думати про свої довгострокові інтереси та інтереси країни, які до речі, збігаються.
ЕНЕРГЕТИКА
Не менш важливою частиною співпраці з МВФ є реформування енергетичного сектору. Проте тут варто не просто вносити корективи, а змінювати довгострокову перспективу співпраці із західними партнерами, радить директор Центру глобальних досліджень «Стратегія XXI століття» Михайло ГОНЧАР. «Немає жодних гарантій, що в подальшому, скажімо, російська сторона не буде вдаватися до диверсійних дій не лише на контрольованій зараз території, а й в інших регіонах України, і завдавати ще більшої шкоди енергетичній інфраструктурі. І тоді що, знову зупинятися і корегувати програму?» — каже Михайло Гончар.
На його думку, потрібно змінювати систему підходів, приймати відповідні широкомасштабні політичні рішення. Наприклад — надання Україні з боку не лише МВФ, а й інших міжнародних фінансових інституцій саме фінансової підтримки, а не кредитів. «Якщо на порятунок Греції чи Португалії, наприклад, було витрачено сотні й десятки мільярдів євро, то обсяг допомоги, який повинні були б надати ЄС та інші міжнародні фінансові інституції, повинен був би становити десятки мільярдів євро, як мінімум. Це має бути політичне рішення», — зазначає експерт. Адже, по суті, Україна сьогодні прийняла на себе удар, який спрямований проти чинного світопорядку, який Росія прагне змінити.
«І якщо для Європи принципово якнайкомфортніше відбути зимовий період, то нехай вони й платять росіянам. Не ми повинні діставати гроші з бюджету, який тріщить по швах, щоби сплачувати борг «Газпрому» і купувати газ. Нехай Європа подбає про свої інтереси і дає гроші, які транзитом підуть у Москву. А так вони хочуть, щоб і за наш рахунок було знайдено компроміс, і щоб ми самі за це заплатили», — підсумовує Михайло Гончар.
АНТИКОРУПЦІЙНА РЕФОРМА
«День» уже писав про те, що МВФ однією з умов надання третього траншу поставив створення Антикорупційного бюро в Україні та зміну законодавства про протидію легалізації доходів, отриманих незаконним шляхом. І призначив для цього конкретний час — до кінця осені.
А як відомо, 16 вересня Рада не проголосувала за відповідний законопроект № 5085 «Про систему спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції». Спікер Верховної Ради Олександр Турчинов уже скликав позачергове засідання Верховної Ради на 7 жовтня. Передбачається, що на засіданні розглядатимуть саме урядові антикорупційні законопроекти. Але чи будуть вони проголосовані?
«Цей закон наразі належить до пріоритетів у Президента, уряду і спікера. Тому, гадаю, є великі шанси, що його проголосують, а ті депутати, які раніше за нього не голосували, одумаються. Я сподіваюся, що політичні лідери проведуть з ними розмови. Тільки корупціонер не може проголосувати за Антикорупційне бюро», — говорить виконавчий директор Центру протидії корупції Дар’я КАЛЕНЮК. За її словами, закон повинен бути ухвалений або 7 жовтня, або 14 жовтня — під час чергового пленарного засідання. «Спрощувати ці умови МВФ на тій підставі, що в країні війна — смішне обґрунтування. Тому що це геть не пов’язані речі. Я не бачу жодних підстав не боротися з корупцією зараз, навпаки», — каже Каленюк.
АГРАРІЇ
«Пропозиції, які записані в Меморандумі в частині зміни оподаткування АПК, м’яко кажучи, не витримують критики», — вважає генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Володимир ЛАПА. Йдеться про наближення системи оподаткування АПК до загальної системи.
По-перше, пояснює Лапа, у разі скасування режиму акумуляції для сільгоспвиробників уряд буде змушений піти на повноцінне відшкодування за експортом зернових та олійних культур. Це призведе до того, що бюджет втратить левову частку фінансування.
«По-друге, я не зовсім бачу, як загальна система оподаткування може бути адміністрована в АПК за умови, якщо у двох сусідніх господарствах може бути різна урожайність. Навіть з об’єктивних причин — під впливом погодних умов. Як податковий інспектор може перевірити урожайність та відповідно базове оподаткування?» — запитує генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу». Він також прогнозує, що в разі запровадження такої системи багато гравців покине ринок. І це теж негативно вплине на загальний бюджет держави.
Також серед вимог МВФ — скасування пільг для аграріїв. Проте в Україні це робити — зовсім недоречно, зауважує В. Лапа. Адже, якщо говорити про обсяги підтримки галузі, то навіть з урахуванням податкових пільг, в Україні вона становить близько двох відсотків від валової продукції АПК, у тій же Росії — близько 12 — 13%, а в ЄС — 18 — 19%.
«Власне, в ході запровадження пільг ішлося про два компоненти. Перший — за відсутності програм прямої бюджетної підтримки потрібно знайти інструмент, як підтримати галузь. Другий — спрощення системи адміністрування. Тому що ні держава, ні сільгосппідприємства адмініструвати його не можуть. І обидва компоненти на сьогодні залишаються актуальними», — додає В. Лапа.
Петро ПОРОШЕНКО:
«Сподіваюся, парламент підтримає законопроект про створення Антикорупційного бюро»
Президент України Петро Порошенко розраховує на прийняття парламентом на наступному тижні пакета антикорупційних законопроектів, зокрема, законопроекту про створення Антикорупційного бюро, повідомляє interfax.kiev.ua. «Я сподіваюся, що наступного тижня нам вдасться на позачерговій сесії українського парламенту прийняти ряд законопроектів та забезпечити виконання Україною зобов’язань по боротьбі з корупцією. І Верховна Рада підтримає мій антикорупційний законопроект про створення Антикорупційного бюро», — сказав Президент у спільній заяві для преси з федеральним канцлером Австрії Вернером Файманом у Києві в середу. Глава української держави висловив упевненість у тому, що ефективна боротьба з корупцією посприяє створенню сприятливих умов для інвестиційного клімату. Як повідомлялося, позачергове засідання Верховної Ради відбудеться 7 жовтня.
Марія Юзич
За матеріалами: День
Поділитися новиною
