2200
Що олігархи обговорювали з Порошенком і Гонтарєвою
— Казна та Політика
Вчора в НБУ пройшла зустріч керівництва країни з найбільшими банкірами і бізнесменами, представниками українських ФПГ. Обговорення було присвячене коригуванню платіжного балансу і регуляції курсу національної валюти.
Ініціатором заходу були президент України Петро Порошенко та прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. Також від державних органів в дискусії брали участь міністр фінансів Олександр Шлапак і «власниця» Національного банку України Валерія Гонтарєва.
З боку банківського ринку були запрошені акціонери і топ-менеджери найбільших фінансових установ. Найбільш же важливими гостями заходу стали представники фінансово-промислових груп – СКМ, «Приват», Group DF, Ferrexpo, «Нібулон», «Кернел» і т.і. Наприклад, за столом разом з провідними банкірами сиділи такі бізнесмени, як Костянтин Жеваго та Олексій Вадатурський. «На зустрічі були Жеваго, Фурсін [Іван Фурсін -партнер Дмитра Фірташа. – Forbes], Борис Краснянський [керуючий директор Group DF. – Forbes], Олег Бахматюк та інші. Ахметова і Коломойського не було», – каже Forbes на правах анонімності один з банкірів.
За численними зізнаннями фінансистів, експортери є важливими гравцями валютного ринку, впливаючи на надходження іноземної валюти в економіку. Надіючись на девальвацію вони «притримують» виручку на рахунках в офшорах та інших юрисдикціях. Така поведінка негативно впливає на вартість гривні.
«Зустріч була присвячена тому, що пропозиція валюти має бути об’єктивною, яка походить із реального стану економіки, – розповідає член Ради НБУ і глава Ради Асоціації НАБУ Роман Шпек. – Поодинці ніхто не виграє в сьогоднішній ситуації. Затримка або несвоєчасне повернення валютної виручки в країну не дозволить експортерам виконувати свої зобов’язання. Комерційні ж банки повинні розуміти свою роль і намагатися не заробляти на спекуляціях».
Присутній на зустрічі народний депутат Олег Ляшко в бесіді з Forbes відзначив, що також було визнано вину банків в ситуації з вартістю гривні. «На зустрічі було оголошено, що падіння курсу гривні – це результат валютних спекуляцій і результат зловживань цілого ряду банків, у тому числі запрошених на зустріч. Президент пригрозив, що притягне ці банки до відповідальності. Хоча я вважаю, що такі спекулянти повинні бути прирівняні до мародерів під час війни», – каже Ляшко.
Також на зустрічі прем’єр-міністр розповідав про дії влади в галузі енергетики та газового сектора. Роман Шпек додає, що керівництво країни надало інформацію про події на Донбасі і тих діях, які спрямовані на врегулювання конфлікту. «Психологічний і панічний чинники війни не повинні впливати на учасників ринку і поведінку банкірів. Такі чинники вже, на думку учасників зустрічі, не чинять тиску на фінансовий сектор. Отже, можна очікувати позитивного ефекту щодо повернення довіри до банків з боку населення», – пояснює Шпек. Повернення ж депозитів буде одним з тих факторів, які принесуть стабільність на валютний ринок.
Зустріч проходила, за словами присутніх, в «напруженій атмосфері». Якщо хтось намагався перевести тему обговорення з валютного курсу на інші питання та окреслити більш широкі економічні проблеми, його все одно повертали до курсової проблеми.
Результати
До яких же висновків і рецептів прийшли представники банківського сектора і бізнесмени? Першим результатом стали орієнтири для платіжного балансу. Так, олігархи озвучували результати і прогнози по своїх підприємствах, на підставі чого, за висловом одного з присутніх на заході банкірів, «вдалося звести картинку по реальному сектору економіки – «на пальцях» звели платіжний календар». «Пропозиція валюти має бути об’єктивною по відношенню до стану імпортно-експортних операцій», – вказує Шпек.
Була досягнута домовленість між основними секторами економіки з підтримання курсової стабільності. «Президент пригрозив порушникам санкціями. Але адміністративними заходами курс не поліпшити і спекуляції не прибрати», – констатує Ляшко. На його думку, рецептом виведення країни з кризи є реформи, спрямовані на боротьбу з корупцією, і насамперед – реформа системи правосуддя і адміністративна реформа. Наприклад, банки давно скаржилися на проблеми з поверненням застав, відсутністю захисту прав кредитора.
Нагадаємо, що подібні зустрічі в 2009 році проводив президент України Віктор Ющенко – збираючи тоді представників 35 банків на регулярні наради. «Під час цих зустрічей курс завмирав, тому що всі скарбники чекали розпоряджень від керівника банку. Це був самий делікатне момент, тому що після завершення зустрічі глави банків поверталися в свої установи, і курс гривні починав падати», – згадує один з банкірів.
Керівник Асоціації українських банків Олександр Сугоняко вважає, команда. Якав вчора зібралася в НБУ могла просто врегулювати питання стабільності національної валюти: «Така команда, відповідальна за ситуацію і в країні в цілому, і на валютному ринку, могла відразу вирішити всі питання. Але мене ця зустріч розчарувала, судячи з коментарів прем’єр-міністра і міністра фінансів після неї».
Так, після зустрічі міністр фінансів Олександр Шлапак виступив із заявою, що «курс гривні абсолютно нормально балансується на рівні 13 гривень». «Сьогодні в Казначействі і Мінфіні заявляють, що їм не вистачає грошей. Мінфін в результаті стрибків гривні може отримувати додатковий дохід і показувати виконання або перевиконання бюджету», – пояснює один з банкірів на правах анонімності.
У свою чергу, прем’єр-міністр Арсеній Яценюк заявив вчора, що курс національної валюти підривають паніка і спекуляції, а спільною позицією НБУ, президента і Кабінету міністрів є «зупинка неадекватних валютних стрибків». Втім, не всі банкіри вважають, що сьогодні паніка і спекуляції чинять вагомий вплив на курс. «Якщо ми подивимося на курс національної валюти з початку року, то побачимо, що він весь час перебуває в девальваційній тенденції. Якщо ми подивимося в довгостроковій перспективі, то загальний тренд курсу гривні також буде девальваційним», – відзначає Сугоняко. За його словами, говорити потрібно не про паніку або спекулянтів, а про проблему в структурі економіки. Саме через неї Україна багато років отримує дисбаланс платіжного рахунку, який закривається через накопичення боргів, що, в свою чергу, веде до девальвації.
Екс-член Ради НБУ Василь Горбаль також додає, що проблемою залишається низька довіра до фінансової системи – і з боку населення, і з боку бізнесу. Серед причин такої недовіри він називає, зокрема, поведінку керівників державних органів. Наприклад, він нагадує, що всі заяви міністра фінансів щодо курсу гривні відрізняються один від одного, що негативно впливає на стабільність валюти. «Інший приклад – дії НБУ. Спочатку НБУ приймає постанови з регулювання валютного ринку, а потім дуже швидко їх скасовує. Така поведінка не йде на користь ринку. Виглядає це як проведення якогось експерименту», – підкреслює Горбаль.
Згідно з даними Forbes, сьогодні обговорення в НБУ продовжаться – вже на регулярній зустрічі керівництва центробанку з банкірами. Опитані Forbes керівники банків, втім, не вважають захід особливо ефективним – в тому числі з-за великого зібрання учасників та короткого часу проведення зустрічі. Також причиною малої ефективності зустрічі, так само як і самої зустрічі, може бути передвиборча кампанія і спроба заспокоїти курс як мінімум до виборів. Через цього політичного чинника говорити про глобальні підсумки спільного обговорення фінансової стабільності між банкірами, ФПГ і керівництвом країни можна буде вже після закінчення парламентської гонки.
Маргарита Ормоцадзе
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
