10090
"Страшна" статистика, неможливість РФ газово задовольнити ЄС, сланцева революція в Китаї, і рішення Києва купувати російське вугілля
Дешевий борщ, свіжа і “страшна” статистика, неможливість Росії газово задовольнити ЄС, сланцева революція в Китаї, і рішення влади купувати … російське вугілля – ось чим запам’ятався четвер, 18 вересня
Тенденція зниження вартості українського борщу (о, радість) зберігається. Про цю чудову новину повідомив директор Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”, академік Юрій Лупенко. За його словами, досягнувши в травні найвищої з початку року позначки в 19,74 грн, борщ за чотири місяці подешевшав майже на третину і на початок вересня 2014 коштував 13,20 грн. “Близько третини цієї суми потрібно було витратити на м’ясо – 4,49 грн, яке потроху, але неухильно дорожчає. Ще 10% – 1,31 грн – треба було витратити на сало-шпик, сметану, масло, цукор, борошно і оцет.
В цій новині чудово все: і тенденції, і статистика – чого тільки варте те, скільки, скажімо ваша дружина повинна витратити м’яса на борщ – рівно 4,49 грн. Погано тільки одне – подібна схема підрахунку здається фантастично-утопічною спадщиною славної радянської школи статистики, яка свого часу ще й трудодні рахувала. Це просто несерйозно – в нинішній Україні з її абсолютно різними цінами, доходами, і інфляцією.
Але крім борщу, який подешевшав, сьогодні нам повідали і про іншу статистику – неймовірне падіння промвиробництва в Україні. Так, в серпні воно обвалилося на 21%. Як повідомляє Держслужба статистики, обвал був спровокований в основному війною на Донбасі: за попередніми даними виробництво в Донецькій області скоротилася майже на 60%, в Луганській – на 85%. Істотне падіння виробництва було зафіксовано і в багатьох інших регіонах, у тому числі в Києві – на 18%. Але при цьому, (увага!) у тій же Тернопільській області воно зросло майже на 50%, покращилися справи у Вінницькій, Житомирській, Закарпатській, Київській, Миколаївській, Одеській, Херсонській області. Тому заява Європейського банку реконструкції та розвитку про те, що він погіршив прогноз падіння економіки України в 2014 році з 7% до 9% не дуже засмучує.
Про що говорить вся ця, на перший погляд, досить сумна статистика? Як і будь-яка, вона постфактум підтверджує те, що ми вже давно знаємо – індустріальний Схід у вогні, і його відновлення – це справа, в кращому випадку декількох років. А в гіршому – повна втрата. Так, це втрата робочих місць, біда для бюджету, скорочення всіх соцвиплат. Але також – і ломка олігархархічної системи, яка заробляла десятки мільярдів за рахунок дотацій, і можливість побудувати нову економіку – без мартенівських печей, і териконів, які провалюються. Інноваційну, технологічну, екологічну, врешті-решт.
Четвер запам’ятався і новим витком в газовій війні Росії з одного боку, і ЄС з Україною – з іншого. Так, Газпром заявив, що не зможе задовольнити “додатковий попит в ЄС” – тому що “знижує прогноз видобутку і виробництва газу на 2014 рік до 463 мільярдів кубометрів”. При цьому пообіцявши виконати заявки на збільшення поставок від європейських клієнтів “у міру зростання запасів газу в підземних сховищах Європи”, що належать “Газпрому”. Нагадаю, Словаччина, Польща, Румунія і Австрія у вересні вже не раз скаржилися на скорочення потоків газу з Росії, яка, відключивши газ Україні за борги, викликала у клієнтів з ЄС побоювання в тому, що постачання палива на захід може бути зупинено, як це було в 2006 і 2009 роках.
Чим це загрожує Україні? Подальшим скороченням газового реверсу з ЄС, який для нас життєво важливий перед зимою. Газпром явно і чітко натякає європейцям – “газу продамо вам рівно стільки, скільки потрібно вам, але не Києву, якому ви надумали допомогти”. Чи може Україна щось змінити в цьому пасьянсі Путіна? Шанси мінімальні. Залишається одне – торгуватися з Москвою.
Очевидно, саме тому сьогодні міністр енергетики Юрій Продан заявив, що державні ТЕС України … купуватимуть вугілля в Росії по $ 80 за тонну. Йдеться про державну компанію “Центренерго”, яка об’єднує Вуглегірську (Донецька область), Трипільську (Київська область) і Зміївську (Харківська область) теплові електростанції. За його словами, куплене в ПАР вугілля ще не дісталося України, його очікують тільки до кінця вересня або початку жовтня. Тому до тих пір “Центренерго” буде частково забезпечувати свої потреби за рахунок закупівлі російського вугілля. Міністр пояснив те, що відбувається, просто чудово. “Необхідність імпорту російського вугілля виникла через зупинку відвантаження антрацитових марок вугілля із зони АТО, і замінити їх вугіллям інших груп, яких багато в Україні або сусідній Польщі, неможливо через конструкції котлів на електростанціях”.
Хочется запитати у міністра тільки одне – чим ваше відомство і весь Кабмін займався всю весну і літо? Що, було незрозуміло, що буде з вугіллям на Донбасі? Або не вистачило часу замінити ці “горезвісні котли”? Знаєте, заява про закупівлю російського вугілля після всього що зробила РФ в Україні, а також недавньої заяви РНБО про те, що українське вугілля із зони АТО активно вивозять до Росії, виглядає просто як знущання. І це ще м’яко сказано.
На тлі повної бездіяльності влади України за останні півроку хоч для найменшої реальної диверсифікації енергоносіїв (реверс не в рахунок), свіжа новина з Китаю виглядає дуже показово. Так, сьогодні стало відомо, що влада КНР прийняли рішення збільшити видобуток сланцевого газу в 150 разів. Міністерство земельних і природних ресурсів Китаю прогнозує збільшення видобутку сланцевого газу з нинішніх 200 мільйонів кубометрів до 30 мільярдів вже до 2020 року. У його доповіді наголошується, що вже до наступного року Китай збільшить видобуток до 6,5 мільярда кубометрів. Ця задача названа однією з найбільш пріоритетних для китайської економіки – адже “реалізація дозволить знизити залежність країни від імпортного газу”.
Дуже цікаво буде почути реакцію Росії на цю новину. Яка нещодавно на весь світ кричала про “історичний контракт” на постачання 40 млрд. кубометрів газу в Китай з 2019 року – за умови що вона сама, вчасно, і за свої гроші побудує газопровід до Китаю (при його стартовій ціні у понад $10 млрд). І яка, як стало відомо днями завдяки владі США, активно підкуповує по всьому світу екологічні організації та ЗМІ – щоб вони розповідали про велику шкоду “сланцевого газо і нафто-видобутку”.
Сергій Омельченко, головний редактор Finance.UA
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
