Летальний кінець — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Летальний кінець

Світ
949
До 2025 року російський уряд витратить один трильйон рублів на розвиток авіаційної промисловості. За задумом чиновників, держпідтримка повинна вивести вітчизняні авіакорпорації на світовий рівень. Але амбітні плани під загрозою. Обмін санкціями між Росією, ЄС і США торкнувся і цивільної авіації. Обмеження приносять збитки обом сторонам, які, тим не менше, продовжують загрожувати одна одній все більш жорсткими заходами.
Питання на трильйон
Цивільний авіапром в Росії живий досі тільки завдяки державі. 15 квітня 2014 р. уряд затвердив програму розвитку авіаційної промисловості до 2025 року. Її загальний бюджет становить майже один трильйон рублів. Передбачається, що через десять років російські авіакорпорації зможуть конкурувати зі світовими лідерами галузі. Серед ключових індикаторів програми – збільшення випуску цивільних і військових літаків до 300 одиниць на рік (в 4,3 рази більше, ніж в 2011 році). За час дії програми планується побудувати близько 3450 літаків, 6100 вертольотів, понад 36 тисяч двигунів. Уряд розраховує, що виручка від продажу продукції авіапрому складе 14,8 трильйона рублів.
Але поки маховик програми не розкрутився, продуктивність авіапрому залишає бажати кращого. Міністр промисловості і торгівлі Денис Мантуров заявив в ефірі телеканалу «Росія 24», що за підсумками 2013 року в РФ було випущено 32 цивільних літака. Якщо у відносних показниках, то зростання виходить солідне. Виробництво прискорилося на 60 відсотків порівняно з 2012 роком, коли було випущено 20 літаків. Очікується, що цього року випуск зросте до 46 одиниць. Але ось в порівнянні з головними конкурентами – це крапля в морі. Наприклад: в 2013 році було випущено 440 одиниць «Боїнг 737». І це тільки один з серійних літаків американської корпорації. Французький «Аеробус» за цей же час поставив світовим авіакомпаніям 352 одиниці A320.
Російський уряд робить ставку на кілька перспективних проектів. Йдеться про такі лайнери, як Sukhoi Superjet 100 (SSJ-100), «Іркут» МС-21 та Іл-476. Активну участь у закупівлях російських літаків беруть держустанови. Їх купують Міноборони, ФСБ, МВС, МНС, Роскосмос. Літак президента Росії також вітчизняного виробництва – це модифікований Іл-96. Деяка кількість SSJ-100 з’явилися в парках російських авіакомпаній. Але вони поки не поспішають закуповувати російську продукцію.
Ставка на «Суперджет»
За даними на 1 серпня, парк найбільшого в країні авіаперевізника – «Аерофлоту» – складає 153 одиниці. 120 з них – «Аеробуси», 17 – «Боїнги». З вітчизняних літаків – шість одиниць Іл-96 і 10 SSJ-100, які поставляються «Аерофлоту» в рамках твердого контракту на 30 літаків. У «Трансаеро» віддають перевагу «Боїнгам». Із 101 літака тільки п’ять – російського виробництва (три Ту-214 і два вантажних Ту-204С). У 2012 році «Трансаеро» підписала з «Об’єднаною авіабудівною корпорацією» (ОАК) договір на поставку шести SSJ-100 з опціоном ще на десять повітряних суден. Орієнтуючись на каталожні ціни, угоду можна оцінити в 212,4 мільйона доларів. При реалізації опціону вона зросте до 566,4 мільйона доларів. Поставки SSJ-100 повинні початися в 2015 році.
У S7 Airlines, за даними на липень 2014 року, 43 літака «Аеробус» і 14 «Боїнгів». Також замовлено 13 «Аеробусів» і 10 «Боїнгів». «У парку S7 Airlines немає літаків російського виробництва. Найближчим часом купувати їх ми не плануємо», – розповіла «Ленте.ру» прес-секретар авіакомпанії Анна Бажина. Флот «ЮТейр» теж переважно складається з іноземних літаків. Крім «Аеробусів» і «Боїнгів» у компанії є 20 літаків франко-італійського концерну ATR. У парку дочірньої компанії «ЮТейр» – «ЮТейр Експрес» – 12 одиниць Ан-24, один Ан-26 і три Ту-134. Представник авіакомпанії Олена Галанова пояснила «Ленте.ру», що поки розширення за рахунок російських літаків не планується. Вона додала, що у «ЮТейр» є діючий контракт на поставку шести одиниць SSJ-100.
Компанії не можуть закуповувати вітчизняні літаки через низьку продуктивність авіапрому. Простіше кажучи, їм просто нема чого купувати. На 2014 рік запланований випуск близько 40 одиниць SSJ-100. Решта літаків випускаються поштучно і не здатні задовольнити попит авіаперевізників. «Російські пасажирські літаки з економічними характеристиками, які підходять авіакомпаніям, практично відсутні. Купувати нічого», – сказав у розмові з «Лентой.ру» головний редактор «Авіатранспортного огляду» Олексій Синицький.
Російський авіапром поки не встав на крило. Проте є певні надії на держпрограму. Вона здатна підтримати галузь і навіть вдихнути в неї нове життя. Однак у справу може втрутитися зовнішньополітична ситуація. Обмін санкціями здатний нанести авіаційній промисловості непоправної шкоди.
Небо під санкціями
Напруженість у відносинах між Росією, ЄС і США до пори до часу не позначалася на цивільній авіації. І ось, 4 серпня дочка «Аерофлоту», «Добролет», потрапила до списку санкцій Євросоюзу як компанія, що виконує рейси між Москвою і Сімферополем. Були анульовані договори лізингу повітряних суден «Боїнг 737-800». «Добролет» вдалося домовитися з компанією «Боїнг», правда, на інших умовах. Тепер російський лоукостер купуватиме літаки у американської фірми, а не брати їх в лізинг. У відповідь на санкції проти «Добролет» Росія заборонила транзит до Грузії, Азербайджану, Вірменії і Туреччини для українських авіакомпаній. Прем’єр-міністр Дмитро Медведєв заявив, що Росія може також заборонити транзит через російську територію в регіони Східної Азії для авіакомпаній ЄС і США.
Закрити небо для транзиту іноземних перевізників – сувора міра. За підрахунками аудиторсько-консалтингової групи «Градієнт Альфа», прямі втрати «Аерофлоту», яким зарубіжні компанії платять користування транссибірським коридором, складуть 200-250 мільйонів доларів на рік. Сумарні втрати авіакомпаній ЄС і США можуть скласти 6 мільярдів доларів. Не варто забувати і про непрямі збитки. «Акції “Аерофлоту” подешевшали майже на 6 відсотків після санкцій відносно “Добролету”. Акції світових авіакомпаній втратили 5 мільярдів доларів в результаті відповідних санкцій Росії», – пояснив «Ленте.ру» керівник інформаційно-аналітичного відділу «Градієнт Альфа» Віталій Цвєтков.
Якщо транссибірський коридор все-таки перекриють, це може стати початком лавини взаємних обмежень, яка поховає під собою багаторічне партнерство російських та іноземних авіавиробників. Санкційна війна не піде на користь нікому. Вітчизняний авіапром міцно пов’язаний із зарубіжжям. Єдиний більш-менш конкурентний продукт – SSJ 100 – з’явився на світ саме завдяки кооперації з іноземними компаніями. У його створенні взяли участь французька Thales (авіоніка) і PowerJet (двигуни), а також B/E Aerospace (двері, киснева система) із США. У разі санкцій проти цивільного сектора авіапрому російським виробникам доведеться шукати нових постачальників устаткування. Що стосується вітчизняних авіакомпаній, у них може виникнути така ж ситуація, як і з «Добролетом», яким зарубіжні фірми відмовили в техобслуговуванні, страховці і наданні навігаційних даних. Без цих послуг працювати на імпортній техніці їм буде важко.
Але і у Росії є свій козир в рукаві. Російська корпорація ВСМПО-АВІСМА, наприклад, є найбільшим в світі виробником титану. Від поставок цієї компанії залежить випуск літаків «Аеробус» і «Боїнг». ВСМПО-АВІСМА поставляє широкий асортимент комплектуючих для літаків – від лопаток двигунів до унікальних штамповок для шасі крупнофюзеляжних літаків. 40 відсотків потреб «Боїнга» в титані покриваються саме ВСМПО-АВІСМА. Оновлений літак «Аеробус» А320neo також роблять, використовуючи комплектуючі з російського титану.
Санкції – це палиця з двома кінцями. Їх наслідки боляче вдарять і по російським, і по зарубіжних авіабудівникам. Тому фахівці розраховують на здоровий прагматизм компаній. Такі гіганти, як «Аеробус» і «Боїнг» можуть вплинути на рішення своїх урядів. Швидше за все, саме так вони і вчинять, не дозволяючи руйнувати свій бізнес. Залишається сподіватися, що Росія теж не стане приймати поспішних рішень.
Больові точки
Проблеми російського авіапрому добре видно саме під кутом введення взаємних санкцій. Зовнішня загроза продемонструвала, наскільки щільно вплетена галузь в світовий ринок. Є кілька точок зору, по якому шляху вона повинна йти і що їй заважає розвернутися в повну силу.
У «Об’єднаній авіабудівній корпорації» «Ленте.ру» повідомили, що російський авіапром страждає від дефіциту професійних кадрів і жорсткої конкуренції на світовому ринку. При цьому є причини і для оптимізму. За даними ОАК, виручка в галузі зростає щорічно на 20 відсотків, а виробничі ресурси модернізуються.
Деякі фахівці впевнені, що для нормального розвитку життєво необхідне поглиблення міжнародного співробітництва. Так, на думку пана Синицького з «Авіатранспортного огляду», розвитку авіапрому заважає його орієнтація тільки на оборонні програми і прагнення захистити ринок. «У Росії, як і у будь-якої іншої країни в світі, немає іншого шляху, окрім розвитку міжнародного співробітництва. Особливо, в галузі цивільної авіації. Все інше завдає нам же самим неприйнятний збиток», – вважає він.
В протилежному таборі закликають взагалі розірвати відносини з закордонними компаніями, вкласти гроші в імпортозаміщення і позбутися, нарешті, від зовнішньої залежності. Голова комісії з цивільної авіації Громадської ради Ространснагляду, заслужений пілот СРСР Олег Смирнов вважає, що російський авіапром був зруйнований ще в 90-х. А зараз ми стикаємося з наслідками економічної політики двадцятирічної давності. Розвиток авіаційної галузі – це питання національної безпеки, але зараз виробництво залежить від імпорту. «Росія, як найбільша країна в світі, приречена бути великою авіаційною державою, інакше вона вже не буде Росією. Зараз найбільша проблема – відсутність державної політики аерофікації країни. Її необхідно чітко сформулювати», – заявив «Ленте.ру» пан Смирнов.
Державну програму підтримки авіапрому все ж прийняли. Це перший і дуже важливий крок з відновлення вітчизняної цивільної авіації. Але шлях чекає нелегкий. І в будь-якому випадку, щоб пройти його до кінця, галузь необхідно захистити від зовнішніх шоків, таких як санкції. Бізнес любить тишу. Авіапромисловості, яка відновлюється, ця тиша потрібна як повітря.
Марат Селезньов
За матеріалами:
Лента.РУ
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас