4783
Фальшивий «Кіпр»
«У Криму буде створено умови ведення бізнесу, аналогічні Кіпру», — заявив днями «міністр у справах Криму» Олег Савельєв у інтерв’ю московській газеті «Ведомости». Він не знайшов свіжішої ідеї, окрім створення офшорної зони, щоб заперечити проти введення третього рівня санкцій Заходу. «Західні секторальні санкції не позначаться на роботі інвесторів у Криму, — стверджує він. — Бажаючі інвестувати в Крим є. Серед них є і європейські, і американські компанії. Ми провели чималу кількість переговорів з інвесторами — і з тими, що діють, і з потенційними. Обговорюються нові проекти». Міністр РФ стверджує, що є цілком конкретні й серйозні проекти в таких галузях, як туризм, медицина, виноробство, порти, аеропорти й інша інфраструктура, енергетика. Ну й так далі.
Проектів, ідей і бажання інвестувати в Крим ніколи не було мало, раніше їх було більше, але в Росії досі не зрозуміли, що вся справа-то не в їх наявності, а в їх реалізації. Про які інвестиції в транспортні проекти говорить «міністр РФ у справах Криму» Олег Савельєв, якщо всього лише за день до цього Європейський Союз прийняв рішення про заборону фінансової підтримки транспортної, телекомунікаційної й енергетичної інфраструктури Криму й Севастополя. А раніше санкції запровадили США, вони торкнулися банківської сфери та суднобудівельної галузі. Про запровадження санкцій говорять Канада, Японія, Норвегія й інші країни.
У офіційному повідомленні сказано, що Євросоюзом, зокрема, заборонено надання будь-якої фінансової позики або кредиту, пов’язаних зі створенням, придбанням або розвитком інфраструктури в галузі транспорту, телекомунікацій або енергетики в Криму або Севастополі. Державам — членам Євросоюзу заборонено придбання акцій або цінних паперів пайового характеру на підприємствах, створених у Криму або Севастополі, які займаються перерахованими вище інфраструктурами. Також заборонено в цих же секторах створювати будь-які спільні проекти. Крім того, забороняється надавати будь-яку фінансову позику або кредит, безпосередньо пов’язані з експлуатацією нафтових, газових і мінеральних ресурсів у Криму або Севастополі. Заборонено придбання або розширення участі підприємств і придбання акцій і цінних паперів пайового характеру, компаній у Криму або Севастополі, які займаються експлуатацією нафти, газу або мінеральних ресурсів.
І це не жарти. Наприклад, у Санкт-Петербурзі вже припинив роботу туроператор «Експо-тур», який продавав путівки на теплохід Adriana, що порушив заборону на захід до кримських портів. Проблеми у фірми почалися через круїз Чорним морем, запущений торік. Adriana мала заходити в порти Новоросійська, Ялти, Сочі, Севастополя й Стамбула, проте цього сезону власник судна — карибська компанія Adriana Shipping LTD — змінив маршрут, залишивши лише Севастополь і Стамбул. У результаті чимало туристів зажадали повернути гроші.
СТАРА-СТАРА ІДЕЯ…
Нагадаємо Олегу Савельєву, що ідея створення офшорних зон в Україні обговорюється ще з 1995 року з подачі економіста-реформатора Віктора Пинзеника. А в березні 2013 року народний депутат України від Криму Лев Мірімський виступив з пропозицією створити офшорну зону в Криму. Мірімський вважав, що підприємці виводили б гроші до Криму, і офшор дав би приплив інвестицій. Але гроші в банку — це ще не інвестиції! Більше того, «заковика» виявилася в тому, що, як показав аналіз ідеї, створення такого офшору дозволило б прямо в своїй же країні легалізувати «брудні» гроші, здобуті злочинним шляхом. Цілком природно, що Україна на це не пішла. Причому це було в той час, коли світовий фінансовий світ виступив проти існування офшорів на Земній кулі.
Проте, не звертаючи уваги на світовий і український досвід, у квітні 2014 року директор департаменту Мінекономрозвитку Росії Андрій Соколов також заявив, що запропонує уряду Росії створити офшор у Криму. Він говорив, що це змусить фірми, які володіють російськими активами через офшори, перереєструватися в Криму. Про намір перетворити Крим на «серйозну альтернативу» офшорам обіцяв раніше й глава Мінекономрозвитку Олексій Улюкаєв, як писали ті ж «Ведомости». Тоді міністерство, говорив Соколов, вивчило мотиви організацій, які реєструються в офшорах, — «як у білих (Швейцарія, Голландія), так і в чорних (який-небудь Беліз та ін.)», і дійшло висновку, що подібний пільговий режим на півострові цілком можливий. Умови можуть бути визначені в новому законі про особливу економічну зону в Криму за аналогією з Калінінградом. Хоча для Криму передбачалася певна специфіка: всі резиденти й тримачі капіталів, перш ніж отримати пільги, мали інвестувати в Крим не менш як 150 млн рублів, а лише потім могли бути звільнені від податків, окрім податку на прибуток у 10% і акцизів.
РЕГІОН, ЯКОГО НЕ ШКОДА
Звісно, експериментувати із зонами можна. Треба лише знайти регіон, якого для цього не шкода. У Криму цілком згодні, що Москві Крим підходить саме в такій ролі — кому там шкода тих кримчан, якщо вже почали ставити експерименти, починаючи з «псевдореферендуму», то треба продовжувати. Зараз Цивільний кодекс Росії дозволяє російським компаніям користуватися іноземним правом, якщо контрагент по операції або його мажоритарний акціонер — іноземна компанія. МінКрим пропонуватиме внести поправки до Цивільного кодексу, щоб поширити цю норму не лише на іноземних резидентів, а й на компанії, зареєстровані в Криму.
Усе б нічого, але де візьметься стільки іноземних партнерів, згодних заради ефемерної ідеї співпраці з росіянами нести настільки жорсткі санкції Євросоюзу, аж до банкрутства, як це сталося з Санкт-Петербурзькою компанією? Ще за тієї умови, що Євросоюз мовчки не спостерігатиме, як спритні російські бізнесмени їх обдурюють, і посилить санкції.
З іншого боку, Конгрес США скоро розгляне законопроект про заборону визнавати Крим частиною Росії, й це стане гарантією того, що до них долучаться інші країни і що санкції вводитимуться світовою спільнотою серйозно й надовго, а бізнес, особливо фінансовий, звик зримо уявляти своє майбутнє. В умовах невизнаного Криму це стане неможливим. Тому хоч би що вигадали в Москві — Лже-Гонконг, фальшивий Кіпр або ж просто Псевдо-Крим, але від жорстких економічних реалій світової економіки сховатися не вдасться.
Андрій КЛИМЕНКО, експерт «Майдану закордонних справ», головний редактор порталу BlackSeaNews:
— Ця ідея з серії того ж гумору, з яким треба ставитися до ідей Російської Федерації щодо розвитку Криму. У чому сенс внутрішньої офшорної зони? З того, як про це говорить «міністр у справах Криму» Олег Савельєв, вони перебрали багато варіантів, але за зразок вирішили взяти кіпрський досвід. Як вона працює? По-перше, там заборонена будь-яка діяльність, окрім фінансової. І сенс офшору на Кіпрі, якщо говорити схематично, щоб було зрозуміло, полягає в тому, що металургійний завод у Нижньому Тагілі, або завод самоварів у Тулі, наприклад, або будь-яка інша компанія реєструється там, відкриває рахунок у банку й наймає двох працівників — фіктивного директора й бухгалтера. І все. Таким чином компанія через кіпрську реєстрацію та рахунок у кіпрському банку уникає оподаткування у себе на батьківщині, тобто там, де організоване основне виробництво. Яка вигода від цього офшорній зоні? Виробництва немає, виробничих підприємств немає, робочих місць усього два, доходи бюджету — це дуже низькі або пільгові податки, у кілька разів менші, ніж на батьківщині підприємства. Але це має сенс, якщо виробництво міститься в одній країні, а офшор у іншій. А навіщо це Росії на російській же території? Я не думаю, що всі інші території й регіони Росії будуть у захваті від того, що розміщені у них виробництва будуть «кримськими нахлібниками», використовуватимуть їхні трудові, матеріальні, енергетичні ресурси й уникатимуть місцевого оподаткування, а мале-е-е-сенькі податки платитимуть уже в Криму. Яка користь від цього фокусу російському бюджету? Я не думаю, що й Крим буде в захваті від того, що до них прийдуть два робочі місця, симулюватимуть бурхливу діяльність, платитимуть до бюджету якусь дрібницю і в такий спосіб уникатимуть податків у Нижньому Тагілі або в Тулі. Це безглуздо.
Мабуть, це набуває сенсу лише в тому разі, якщо в цій офшорній зоні реєструватимуться не російські, а іноземні компанії. Чи можливо це зараз? Чому реєструвалися на Кіпрі, до речі, до того, як він вступив до Євросоюзу? Тому що знали, що там чітко дотримується банківська і комерційна таємниця, а саме надійно засекречена інформація про реальних власників. Тобто фігурує скрізь номінальний власник компанії, за ним стоїть Кіпр, а реальний власник не розкривається. Ця умова на території сучасної Росії, де не існує жодних таємниць від держави, ФСБ, інших органів, неможлива. Більше того, на шляху будь-яких інвесторів, банкірів, промисловців, бізнесменів стоятиме відома всьому світу російська корупція, яка вимагатиме собі різницю від зниження податків, і ніякого зниження не вийде.
Крім того, на шляху будь-яких інвесторів, банкірів, промисловців, бізнесменів стоятимуть санкції світової спільноти, які вже досягли третього рівня й не виключено, що й далі посилюватимуться. Тому цю ідею слід розглядати як неспроможний фейк, як і всі інші проекти «прискореного розвитку» Криму й перетворення його на «самодостатній регіон». У Криму є потенціал для самодостатності, але річ у тім, що в складі нинішньої Росії «самодостатній Крим» не можливий за визначенням, хоч би як мріяли про це економісти-неуки.
Микита Горенко
За матеріалами: День
Поділитися новиною
